Блокноти точно необхідні? Як мерія окупованого Маріуполя отримує і витрачає кошти

На сьогодні міська рада Маріуполя не функціонує, тож керує всім мер разом з підконтрольним виконкомом

У Маріуполі – місті, яке запекло намагалися стерти з обличчя землі росіяни, а після окупації використовують в пропагандистських цілях, щоб показати принади "русского міра", формально й досі функціонує міська влада на чолі з мером. Після релокації посадовці намагаються створити маріупольські "острівці" у вигляді мережі побутових центрів, медичних хабів, соціального житла в різних регіонах країни. Поза тим часом дивують закупівлями речей, без яких цілком можуть обійтися маріупольці, що разом з окупацією втратили все – житло, роботу, здоров'я, рідних.

"Телеграф" поцікавився, як поповнюється бюджет міста, який не контролює рада, та на що витрачаються зароблені громадою кошти.

На одного мера "у вигнанні" – 5 заступників

Маріуполь, який перебуває в тимчасовій окупації з кінця травня 2022 року, на сьогодні має чинну міську владу "в екзилі" (від лат. exilium "вигнання") на чолі з Вадимом Бойченком. На бюджетному утриманні й досі – сотні бюджетників, комунальники та посадовці. Ця ситуація виняткова, адже в більшості населених пунктів Донецької області, та й інших регіонів, що опинились в тимчасовій окупації, або перебувають в зоні активних бойових дій, органи місцевого самоврядування замінили військові адміністрації. Планувалось її створити й у Маріуполі, на цьому після спроб відновити проведення сесій в онлайн форматі наполягали депутати міськради, адже сумнівались в легітимності такого зібрання. Зокрема, Дмитро Забавін, який публікував на своїй сторінці у Facebook звернення до тодішнього очільника Донецької ОВА Павла Кириленка. Останній обіцяв, що процедура буде проведена максимально швидко, але цього так й не сталося.

Винятком з правила Маріуполь, як пояснював депутат ВР України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін, став через переговорну позицію з міжнародними партнерами. Адже донори активно почали надавати підтримку мешканцям міста, що відчайдушно опиралось ворогу, та були готові вкладати кошти в його відбудову після звільнення. При цьому закордонні партнери "дуже не охоче дають ресурси на військові адміністрації", саме тому Маріупольські органи місцевого самоврядування зберегли свій статус, а повноправним керманичем тимчасово окупованого міста лишився Вадим Бойченко – той, що виїхав з Маріуполя ще на початку повномасштабного вторгнення й був за це підданий нищівній критиці з боку містян.

Тож формально на сьогодні вся влада зосереджена в руках міського голови та підконтрольного йому виконавчого комітету. Адже засідання міської ради не проводяться, бо зібрати навіть тих депутатів, що знаходяться на підконтрольній Україні території, жодного разу від 24 лютого 2022 року не вдалось. Про це повідомляла Сайту Маріуполя 0629.com.ua секретар Маріупольської міськради Ксенія Суханова. За її словами, відновити роботу законодавчого органу було б можливим, якби партії, що мають представництво в раді, подбали про ротацію "кадрів". Зокрема, знайшли заміну тим депутатам, що перейшли на бік ворога. Але, як бачимо, такого бажання в них не з'явилось й досі.

При цьому Суханова вирішила полишити свою посаду до тих пір, поки питання буде не вирішено. Формально вона від 10 лютого 2023 року й до сьогодні перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, про це повідомили у відповіді на запит "Телеграфу" у виконавчому комітеті Маріупольської міськради.

Таким чином всі фінансові питання та інші, пов'язані з забезпеченням функціонування громади Маріуполя, на сьогодні ухвалюються саме виконавчим органом ради. Тобто людьми, що перебувають у безпосередньому підпорядкуванні у міського голови або його заступників. А їх, до речі, у Вадима Бойченка аж п'ятеро, й в середньому на місяць витрати на виплату їм зарплати становили 407 тис. гривень, або 81,4 тис. гривень на одного посадовця. При цьому сам міський голова отримує на рік 515,4 тис. гривень або в середньому майже 43 тис. гривень. Такі цифри містяться в офіційній відповіді виконкому Маріупольської міськради на запит нашого видання.

Міжнародні партнери передбачили запобіжники від корупції

На третьому році повномасштабної війни Маріуполь став повністю дотаційним містом. До 24 лютого 2022 року його бюджет наповнювала корпорація Метінвест, якому належав зруйнований росіянами завод "Азовсталь", а також морський порт, малий та середній бізнес, військові частини, що дислокувалися у місті. Зрозуміло, що левову частину власних надходжень через значні руйнування в місті та його окупацію було втрачено, роте за результатами 2022 року вони ще складали 2 млрд 312 млн гривень. Але вже наступного – 2023 року – "впали" до 938 млн гривень, адже податки від військових перестали надходити до місцевих бюджетів. При цьому загальний розмір бюджету з урахуванням трансфертів вийшов на рівень 3 млрд 33 тис. гривень.

На 2024 рік доходи бюджету територіальної громади Маріуполя були встановлені у розмірі 2 млрд 925 тис. гривень. Джерелами наповнення, повідомили у міськвиконкомі, були власні надходження, різноманітні субвенції, переважно освітні, та дотації, зокрема базова та додаткова, що виділяється органам місцевого самоврядування тимчасово окупованих територій, що зазнали негативного впливу у зв'язку з повномасштабною збройною агресією Російської федерації.

У запиті не містилось жодних цифр щодо розмірів доплат з держбюджету, але у відповідному рішенні виконкому, доступному на сайті, вони є. Отже, базова дотація, яку Маріуполь цього року отримував вперше, була на рівні 1 млрд 54 млн гривень, а додаткова – 1 млрд 481 тис. гривень, тобто разом це майже 87% маріупольського бюджету.

Щодо допомоги партнерів, то про неї зазвичай міські ресурси згадують в контексті підтримки мешканців міста Марії, що вибрались з нього й облаштовувались в інших регіонах, через центри "ЯМаріуполь". Наприклад, у 2022 році першими грошові виплати таким містянам почали надавати міжнародна неурядова організація "Save the Children" та ADRA Ukraine – частина всесвітньої мережі Адвентистського агентства допомога та розвитку (ADRA). Але згодом перелік значно виріс за кілька місяців в ньому були World Central Kitchen, Фонд Ріната Ахметова, Фонд Вадима Новинського на честь Покрови Пресвятої Богородиці, HEKS — EPER, USA Danish Refugee Council, Програма EGAP, KIDDISVIT та інші. При цьому зазвичай, крім згадки про допомогу та подяки за неї автори постів обходились без конкретики й не називали ні суми, ні інші цифрових показників такої підтримки.

Зробив це влітку 2023 року на звітній конференції "ЯМаріуполь. Повернення до життя", що проходила у Києві, особисто Вадим Бойченко. За його словами до центрів "ЯМаріуполь" було залучено 750 млн гривень інвестиції, що дало змогу надати 431,7 тис. продуктових наборів, а загалом йшлося про 8 тис. тонн такої допомоги. Крім того, за фінансової участі партнерів маріупольська влада проводила перетворення гуртожитків в соціальне житло для маріупольців. Основним партнером в цьому проєкті, за повідомлення офіційного ТГ-каналу, став Уряд Франції, який виділив 7 млн євро (305,1 млн. гривень в еквіваленті).

За підрахунками посадовців цієї суми має вистачити на розв'язання житлового питання для 333 маріупольських родин або 1000 осіб (тобто в середньому на одну сім’ю буде витрачено 21 тис. євро або 915,3 тис. гривень в еквіваленті). При цьому кошти йшли не напряму місту, а через Міжнародну організацію з міграції (МОМ). Цей приклад співробітництва Вадим Бойченко використовував для залучення нових партнерів, зокрема із Великобританії. "Це прозора та відкрита модель партнерства, яка виключає корупційні ризики, захищає європейські кошти, спрямовуючи їх безпосередньо на реалізацію проєктів з відбудови Маріуполя та України", – наголошував посадовець.

Ручки та блокноти, шини та крісла на противагу допомоги армії

Якщо у міжнародних донорів є певні важелі для запобігання нецільових витрат, то у випадку з бюджетними грошима, вони відсутні. Адже як згадувалось на початку, депутатський корпус не функціонує, тож не може брати участь у розподілі коштів та не вирішує, наскільки доцільним є їх використання на ті чи інші статті. Саме тому, здається, Маріупольська міська влада регулярно втрапляє в скандали з бюджетними закупівлями. Черговий стався "під завісу" 2024 року, коли стало відомо про плани комунального комерційного підприємства "м.ЄХАБ" придбати 14 тис. брендованих керамічних чашок загальною вартістю 959 тис. гривень. Після розголосу тендер, який виграло львівське ТОВ "Ромус-Поліграф", було скасовано.

Але це не перші такі закупки, які провів "м.ЄХАБ" протягом року. На сайті Prozorro 21 тендер на загальну суму в 4 млн. гривень. Посадовці вирішили, що є доречним спустити ці гроші на ручки та блокноти, в листопаді на їх придбання було витрачено 410 тис. гривень. Ще 354 тис. гривень коштувало виготовлення 80 вітражів на підставці (копій фрагментів декоративних композицій зі скла, що прикрашали будівлі Маріуполя або міськихпам'яток) та у подарунковій упаковці, тобто вартістю 4 425 грн/штука. І хоча в описі закупівлі вказано, що вона проведена для реалізації заходів центрів з підтримки ВПО, навряд чи ці скляні "витребеньки" передбачені для пересічних відвідувачів. Ще на 559,5 тис. гривень було придбано дизайнерських листівок, фотопостерів, інформаційних плакатів тощо.

Не забуває виконком Маріупольської міськради й про власний комфорт й безпеку. Наприклад, на початку грудня його посадовці замовили нові комплекти шин (5 зимових та 7 літніх). При цьому у фірми, що запропонувала вищу ціну – 217,6 тис. гривень, – ніж конкуренти. Таким чином влада Маріуполя переплатила, адже в договорі ціна на одну шину Roadstone Winguard Ice SUV 285/60 R18 116Q складає 8 121,25 грн., а в Інтернеті можна знайти пропозиції дешевші майже на 1,5 тис. гривень за одиницю. Не економила влада й на оренді автівки, передбачивши на це 99 тис. гривень на рік. В договорі зазначена Toyota Land Cruiser 200 – представницьке авто, за яке власнику з бюджету сплачується 8,3 тис. гривень на місяць. На ринку також доступні пропозиції дешевші приблизно на 1 тис. гривень/місяць. Також у виконкомі не економили на придбанні меблів, зокрема, 17 "крісел керівника" коштували 97,2 тис. гривень або 5 718 грн. за одиницю.

Нібито тисяча-друга гривень можливої економії на одній позиції виглядає як дрібниці, але якщо тендери проводяться десятками й на круглі суми, то в результаті показники переплати можуть бути в рази більшими. До витрат, які погоджує міський голова, як пересічні маріупольці, так і депутати ставляться скептично й періодично критикують в публічному просторі. Зокрема, згаданий депутат Дмитро Забавін у своєму пості на Facebook згадав не тільки брендовану продукцію й автомобільні шини, а й інші сумнівні витрати. "Особиста охорона дупи мера за мільйони? Не питання. Пропишемо тендер під громадську охорону, але об'єкт охорони буде тільки мер. Куди він, там і охорона. Офіс в історичній будівлі за 200 000 на місяць? Все для комфорту очільника окупованого міста, – йдеться в пості. Покупка продуктових наборів за завищеними цінами у зашкварених постачальників. Як же ж без цього. Ну і що, що дорожче на 15 % ніж в роздрібних мережах".

При цьому виконком Маріупольської міськради демонструє, що є й інше цілком зрозуміле й доречне використання коштів. Виявляється, на ті ж пів мільйона гривень, на які накупили канцелярії та сувеніри, можна придбати портативні зарядні станції для військових, а ще на 1 млн. 84 тисячі навушники для захисників тощо.

Без втручання керівництва країни зміни не відбудуться

Витрати на підтримку армії були б ще більшими, якби нарешті запрацювала міська рада. Адже на сьогодні через це фактично бюджет лишається заблокованим, й неможливим є виділення коштів на придбання військових облігацій і в такий спосіб підтримка ЗСУ, а також виділення допомоги родинам маріупольців, що перебувають у скрутному становищі, або які втратили рідних. Тому основні видатки – це оплати праці посадовців, бюджетників та працівників комунальних підприємств, а також утримання 31 центру "ЯМаріуполь".

За це владу критикують депутати, зокрема, таку думку Максима Бородіна наводить Сайт Маріуполя 06192.com.ua. "Подарункові комплекти тим, хто звільнився з полону, – це добре, але це не допомога армії. Це не те, що потрібно зараз – потрібні дрони, антидронова зброя тощо. Маленькі міста України витрачають мільйони на це, бо розуміють, що від цього залежить, яким буде завтра. А Маріуполь – ні. Ви в якийсь паралельній реальності живете. Мені б хотілося побачити, що ресурси Маріуполя максимально направлені на дві речі: допомога армії і допомога маріупольцям. А не якісь захмарні проєкти", — цитує видання народного обранця.

Самі посадовці наголошують, що зробили все для оптимізації видатків. Наприклад, говорять про те, що від початку повномасштабного вторгення відбулось значне зменшення кількості працівників (а саме мінус 23 613 осіб), які були на утриманні бюджету на початок повномасштабного вторгнення. Це зазначено й у відповіді виконкому Маріупольської міськради на запит "Телеграфу". Станом на кінець 2024 року лишився 241 працівник, що складає 2,8% від штату довоєнного часу. При цьому в 31 центрі "ЯМаріуполь" загалом працює 499 осіб, фонд оплати їх праці на місяць складає 11,7 млн. гривень.

Також обґрунтованими у виконкомі вважають й всі видатки, й звітують, зокрема, що витрачають значні кошти на підтримку Збройних Сил України. Наприклад, у 2023 році це було загалом 382 млн гривень. Посадовці також наголошують, що акумуляють кошти, щоб використати їх на відбудову міста після деокупації. В минулорічних звітах фігурувало 1,6 млрд гривень, що складають резервний фонд відновлення критичної інфраструктури міста. Хоча у відповіді на запит "Телеграфу" (пункт №9), відповіли, що такий не створювався. При цьому зазначили, що наразі йдеться лише про тимчасове вирішення житлових питань маріупольців, а саме створення згаданого соціального житла. Наразі воно наявне тільки в Дніпрі, але в планах також облаштувати його на базі гуртожитків у Чернівцях, Києві, Запоріжжі та Кропивницькому.

"В контексті масштабування житлових ініціатив наразі триває діалог з органами державної влади щодо можливих варіантів запуску державних програм для маріупольців та надання бюджетних повноважень виконкому Маріупольської міської ради в частині фінансування програм забезпечення соціальним житлом", — зазначили у відповіді посадовці. А також констатували, що уряд поки не запустив механізм компенсації для тих, чиє житло розташоване на тимчасово окупованій території.

При цьому депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін нагадав ще минулорічні обіцянки Вадима Бойченка, що мешканці міста Марії зможуть отримати кошти за зруйноване/знищене житло, навіть з зазначенням конкретної суми. "Згадалось, як 10 березня 2023 року Бойченко дав "велику" пресс-конференцію, де заявив: "Питання компенсації за житло маріупольцям майже вирішено. Закон запрацює в квітні 2023 року. Середня сума компенсації для маріупольців, які втратили житло, буде — 50000 доларів. І ось 30 жовтня 2024 року з'являється публікація мерії, де той же Бойченко розповідає який довгий буде шлях фіксації пошкоджень житла, не кажучі вже про саму компенсацію", — зазначив Забавін у одному з дописів на Facebook.

Загалом кількість сумнівних витрат, які погоджує міський голова та виконком Маріупольської міської ради, та питань, що постійно обговорюються на заходах різного формату, але не вирішуються (наприклад, цього року відбулось з десяток зустрічей з обговорення проєкту Mariupol Justice щодо відновлення справедливості для маріупольців), наводять на думку, що існуюча система управління містом на відстані має певні недоліки. Підтримка через центри "ЯМаріуполь" своїх земляків, що опинились далеко від дому, а дехто фізично його втратив, це, звісно, прекрасна справа, але, здається, на третьому році війни все-таки варто нарешті відновити роботу депутатського корпусу міської ради Маріуполя або створити військову адміністрацію.

Як повідомляв "Телеграф", за три роки окупації росіяни так і не змогли привести до ладу Маріуполь, який вони спочатку намагались зрівняти із землею. Наразі більшість житлових будинків так і стоять в руїнах, а вулиці прикрашає сміття.