"За двома зайцями" не поспішали показувати в Союзі: як "найгірший фільм року" став українською кінокласикою

21 грудня 1961 року на екрани вийшов культовий український фільм "За двома зайцями", який став важливою частиною національної кінематографії. Прем'єра стрічки відбулася у Києві, в Дарницькому клубі залізничників, нині відомому як Палац культури "Дарниця".

Цей фільм, знятий режисером Віктором Івановим, має цікаву та складну історію, що відображає не лише творчі пошуки митців, а й соціально-політичний контекст того часу. Зрештою він став не лише комедією, а й соціальною критикою, що відображала реалії того часу.

Історія створення

Режисер Віктор Іванов давно мріяв екранізувати водевіль Михайла Старицького, написаний у 1883 році. Проте, спочатку кінематографічне начальство не поспішало підтримувати проєкт. Сюжет про шахрая-нареченого здавався дріб'язковим у порівнянні з революційними темами. Щоб отримати дозвіл на знімання, Іванов вирішив представити фільм як сатиру на молодіжну субкультуру "стиляг", що в той час активно критикувалася радянською владою.

Вибір акторів

Робота над фільмом розпочалася в 1960 році. На роль шахрая Свирида Голохвостого був запрошений Микола Гриценко, популярний актор Московського театру ім. Вахтангова. А на роль невдахи-нареченої Проні затвердили Майю Булгакову, яка на той момент була відома більше як солістка естрадного оркестру Леоніда Утьосова. Проте через заміну Булгакової на Маргариту Криницину виникли конфлікти між режисером і акторкою.

Криницина, яка до цього виконувала лише незначні ролі, потрапила на головну роль завдяки випадковій зустрічі з Івановим під час проб. Режисер спочатку не схвалив цю кандидатуру, вважаючи, що її нав’язали йому через зв'язки її чоловіка з керівництвом студії. Це призвело до напружених стосунків під час фільмування.

Знімання та локації

Більшість сцен було знято в павільйоні Київської кіностудії ім. Довженка, але деякі епізоди відбувалися на київських вулицях, таких як Андріївський узвіз і Контрактова площа. Режисер активно імпровізував на знімальному майданчику, додаючи до сценарію нові діалоги та каламбури.

Прем'єра та реакція

Фільм отримав скромну II категорію від Держкіно СРСР, що обмежувало його прокат лише територією УРСР. Проте прем'єра виявилася успішною: глядачі штурмували каси. Критики ж назвали стрічку "найгіршим фільмом 1961 року". Попри це, популярність фільму швидко зросла, і його переозвучили російською мовою для всесоюзного прокату.

"За двома зайцями" став класикою українського кіно і посідає 17-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кінематографа. Фрази з фільму стали крилатими: "А то шкварчала ваша папіроска!" — знають навіть ті, хто не бачив стрічку.

У 2013 році оригінальна українська версія фільму була знайдена в Маріуполі після майже півстолітнього забуття. Сьогодні "За двома зайцями" доступний для перегляду в інтернеті та продовжує радувати нові покоління глядачів своєю неповторною атмосферою і гумором.

Раніше "Телеграф" розповідав, що Володимир Івасюк був медиком за освітою, але написав понад 100 пісень. Ось кілька цікавих деталей про його життя та творчість.