"Навіть у загиблих крадуть": у Малині з тіла захисника України перед похованням зникла обручка

Золота обручка — символ вічного кохання та вірності. Для дружини загиблого танкіста Едуарда Рошка вона була цінною матеріальною згадкою про їхнє спільне життя. Саме з цією прикрасою вона прагнула провести його в останню путь. Та напередодні поховання, у морзі на Житомирщині, кільце раптово зникло. На пальці полеглого героя лишився лише тонкий слід та кілька подряпин, а персонал моргу знизав плечима.

Хто може бути причетним до цієї ганебної ситуації, що каже міськрада та представники моргу — дізнавався "Телеграф".

"Вітром зірвало тканину, і ми помітили щось не те"

Загиблий боєць з початку своєї військової кар’єри у 2018 році захищав нашу країну на полі бою. Виконуючи важливе завдання, він загинув на території Курської області РФ. Родина та побратими прийняли його загибель з горем, але зникнення обручки буквально перед похованням стало для них справжнім шоком.

Юлія Макаревич, дружина загиблого бійця, разом з іншими близькими вирішила надати розголосу цій ситуації, звернувшись до журналістів "Телеграфу".

Відомо, що тіло Едіка забирали з моргу у Сумах з обручкою — це підтверджують свідки. Надалі тіло транспортували у місто Малин. Місцевий морг розташований на вулиці Бондарика, 17.

Напередодні похорону обручка ще була на руці загиблого – Юлія чітко це пам'ятає. Доля ніби сама хотіла викрити злочин: наступного дня під час підготовки до прощальної церемонії раптовий порив вітру зірвав покривало з тіла.

Саме так дружина та побратими звернули увагу на те, що руки загиблого були перев’язані якоюсь ганчіркою, а не тканиною, яку надала родина.

— Хлопці почали уважно оглядати й побачили, що на пальці, де мала бути обручка, залишився слід — характерне втиснення від кільця. Ба більше, на шкірі були сліди, схожі на подряпини або порізи. Ніби хтось намагався підчепити виріб, — розповідає Юлія в розмові з "Телеграфом",

Жінка, до слова, також військова. За її словами, обручка була важливим символом їхньої любові. Тож вона з самого початку просила, щоб чоловік був похований із нею.

"Перша реакція дружини — розгублення, у побратимів — розчарування"

Як говорить в коментарі "Телеграфу" волонтерка Олександра Шамович, яка давно допомагає підрозділу Едуарда, люди не знали як реагувати.

— Ми, звісно, були розгублені тому, на жаль, не зробили фото для документування цього моменту. Сподівалися, що у людей прокинеться совість і вони хоча б повернуть обручку наступного дня. Незалежно від того, чи була вона зрізана, чи ні, це важлива пам’ять для дружини, — говорить жінка.

Також думали, що, можливо, обручки й не було зовсім. Або, можливо, вона просто злетіла сама по собі. Однак сліди на пальцях свідчать про те, що її насильно знімали.

Побратими, які з почестями готували тіло Едіка до поховання, були вражені такою зневагою. Для них цей інцидент став не просто особистою трагедією, а проявом грубого нехтування гідністю загиблого героя.

— Це було дуже емоційно і важливо для хлопців. Я бачила, як один із них почав труситися від переживань. Він повернувся до мене і сказав: "Як так? Я завтра можу загинути, і я не впевнений, що все буде по честі та совісті", — ділиться Олександра Шамович.

Відомо, що обручка була виготовлена з золота, без будь-якого додаткового дорогоцінного каміння. Сама дружина військового з Кривого Рогу, а Едуард з Йосипівки — маленького селища поряд з Малиним.

Поховали без обручки

За словами жінки, 9 січня, ще коли обручка була на пальці, тіло віднесли до холодильника у приміщенні моргу. Ця холодильна камера начебто належить службі з ритуальних послуг. Як саме переносили чоловіка, Юлія не бачила.

Однак факт залишається фактом: вже наступного дня, 10 січня, вона та побратим Анатолій дізналися, що обручки немає.

— В день поховання я була в такому стані шоку, що навіть не знаю, як це пояснити! Я почала кричати та просити знайти обручку. Жінка з ритуальних послуг, яка відкривала нам холодильник, заметушилась і втекла без пояснень! Санітар, який мив та одягав мого чоловіка, сказав, що обручка могла залишитися в мішку, в якому ми його привезли до моргу, але його вже спалили. Це просто неможливо — вона б не могла зникнути сама по собі. Мій чоловік набряк, і обручка була дуже щільно притиснута до пальця, — згадує той день військова.

На жаль, у родини не було часу розбиратися з цим одразу — потрібно було їхати на поховання. Тож Едуарда поховали без ювелірного виробу.

— Я звинувачую і морг, і ритуальні служби; можливо, вони працюють в парі й потім ділять гроші за прикраси. Чи ставалися такі випадки раніше? Мені сказали — ні. Але я вам скажу як людина в жахливому стані: я помітила тільки те, що у нього руки були перев'язані якоюсь ганчіркою. Якби не побратим чоловіка, я могла б і не помітити відсутності обручки. Це виглядало так, ніби процес був розрахований на те, що людина в траурі і шоку не зверне уваги на деталі, — говорить Юлія.

В той самий час місцеві мешканці зізнаються: також ставали жертвами крадіжки на території Малинського моргу.

"Дивне ставлення було з самого початку"

Як зазначають члени родини та побратими чоловіка, процедура підготовки тіла також відбувалася за незвичних обставин. Труну винесли прямо на вулицю, що суперечить звичному порядку — зазвичай це робиться в приміщенні моргу. Про що наголошував місцевий ТЦК.

— Мій чоловік загинув, захищаючи нашу країну, а його труна стояла просто на порозі, на вулиці, де капав дощ. Це абсолютно неприпустимо.Крім того, у морзі дуже погано помили тіло і не підготували його належним чином, — говорить в коментарі "Телеграфу" Юлія.

Ретельно все обдумавши та вирішивши добитися справедливості, жінка зв’язалася з ритуальною службою в морзі й запитала, хто саме мив тіло. Вона хотіла дізнатися, чи це робила ритуальна служба або сам морг. Та усі просто розводили руками, не знаючи, хто і за що відповідає.

Розводить руками також місцевий ТЦК, зазначає волонтерка.

— Для мене важливо, щоб справедливість була відновлена, і щоб покарали того, хто це зробив. Я сподіваюся, що якщо ми щось робимо, то можуть бути якісь кроки, можливо: ми знайдемо обручку і покараємо винного. Це важливо, щоб інші знали, що вони можуть бути покарані за свої дії, — каже Олександра Шамович.

Близькі родини сподіваються, що опис майна тіла з моргу в Сумах, зокрема, як воно виїхало і як його прийняли, допоможе виявити причетних.

Тим часом морг у Малині не надав опису майна.

У морзі кажуть, що нічого не знають, а ТЦК утримується від коментарів

Юлія Макаревич вже подала заяву до правоохоронних органів, вимагаючи розслідувати інцидент. Поліція Житомирської області цю заяву прийняла та, за попередньою інформацією, відправила представників для огляду моргу в місті Малин, де відбулося передання тіла.

— Вони обіцяли опитати людей. Проте на цю мить від поліції немає жодної нової інформації. Позавчора ми написали заяву, надали фото та акт про речі, які я забирала з чоловіком з Сум. Після цього вони сказали, що якщо буде інформація, то подзвонять. Чи їздили вони до моргу — на жаль, мені не відомо, — ділиться Юлія.

"Телеграф" також мав змогу поспілкуватися зі співробітником моргу Василем Мирощуком, який виявився не багатослівним.

— Мені не відомо хто був останнім, хто працював із тілом перед передачею родині. Ритуальна служба належить міській раді. А з родиною ми ніяк не контактуємо. Тому що тіло привезли до військових санітарних частин, вони поклали його в холодильну камеру, і на цьому вся взаємодія наша завершилась. У нас навіть немає жодних висновків про стан майна померлого тощо. Саме військкомат привіз тіло, і далі займався організацією поховання. Тож запитуйте все у них. Ми до цього не маємо практичного жодного відношення, — підсумував Василь.

Заради об'єктивного висвітлення ситуації ми звернулися і до військового комісаріату. Проте представник ТЦК Дмитро Піковський відмовився від коментарів, пояснивши це тим, що наразі ведеться кримінальне розслідування.

У приймальні Малинської територіальної громади пояснили "Телеграфу", що лікарню та морг за вказаною адресою обслуговує також Чоповицька громада. Тож вони не обізнані навіть із самим фактом прощання з героєм.

Натомість голова Чоповицької громади Михайло Філоненко пояснив постраждалій дружині, що не в змозі надати іншу допомогу, окрім як стежити за справедливим перебігом слідства.

"Телеграф", своєю чергою, також буде слідкувати за цією історією та повідомить про зрушення, щойно вони будуть.