Ми використовуємо Куки!

Штрафи мізерні, але… У Раді пояснили, чому поліція має знати про російську музику у громадських місцях

Читать на русском
Автор
Поліція має знати про російську музику у громадських місцях
Поліція має знати про російську музику у громадських місцях. Фото ГУНП

Штрафи за музику з країни-агресора можуть зрости до 25 тисяч гривень

Через численні скандали навколо використання російської музики у публічному просторі на сайті Верховної Ради висить законопроєкт №9547, який пропонує збільшити розмір штрафів за прослуховування музики країни-агресора в умовах війни до 300–500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100–8 500 гривень). За "рецидив" довелося б заплатити вже від 17 000 до 25 500 гривень.

Однак, як пояснила у коментарі "Телеграфу" одна з ініціаторок проєкту нардепка від партії "Голос" Наталія Піпа, найближчим часом цей законопроєкт не має перспективи ухвалення.

Більше читайте у публікації: "Штраф за російську музику – копійки. В Раді лежить новий закон, але з ним є проблеми".

Хоча ініціатором законопроєкту є нардеп Віктор Балога, за словами народної депутатки, він зареєстрував документ радше з популістською метою, аніж для реального ухвалення, оскільки сам не займається його просуванням.

— 1 серпня 2023 року Верховна Рада законопроєкт отримала, а далі справа майже не зрушила. Документ лише надали для ознайомлення, після чого направили на розгляд комітету, який ним не займається, — каже Піпа.

Як каже представниця "Голосу", щоб просувати проєкт №9547, спершу потрібно скасувати чинний закон, після чого вона або інший депутат міг би подати новий документ.

— Не виключено, що окремі норми проєкту Балоги можуть бути включені до інших законодавчих ініціатив. Все ж таки зараз на порядку денному є й інші законопроєкти, зокрема, про мову в закладах освіти, — каже Наталія Піпа.

За словами нардепки, під час повномасштабного вторгнення пріоритети змінилися і мовні питання потребують більше уваги. Однак переконати правоохоронний комітет підняти штрафи дуже складно, оскільки його члени зосереджуються на складніших правоохоронних питаннях.

— Якби це був інший комітет, наприклад, гуманітарної політики, то вже давно, я думаю, він був би прийнятий, — ділиться політикиня.

Водночас, як говорить Наталія Піпа, замість штрафів хотілося б шукати способи мотивувати людей до змін. Щодо самих конфліктів: якщо виникають суперечки через російську музику у громадських місцях, вона радить все ж таки звертатися до поліції.

— Дійсно, штрафи невеликі, але вони фіксуються, коли поліція складає протокол. Це створює певний правовий прецедент. З часом, коли накопичиться критична маса таких випадків, посилення санкцій та збільшення штрафів в Україні може стати реальним, — підсумовує вона.

Нагадаємо, "Телеграф" писав про недавній скандал з бійкою навколо російської музики у Києві, в якому фігурували військовий, волонтерка і цивільні громадяни.