Суми та Херсон у сірій зоні, важливі підприємства втрачені: у чому полягає пропозиція Європи (карти, фото)

Буферна зона для України не означає повноцінної втрати територій, вважає експерт

Європейські лідери обговорюють створення 40-кілометрової буферної зони між українськими та російськими позиціями як частину потенційної мирної угоди. Цю ідею, за даними п’яти європейських дипломатів, розглядають серед варіантів припинення війни. Москва нібито вже підтримала таку пропозицію.

Про це повідомляє Politico. Крім того, невідомо, чи погодиться на це Україна, адже йдеться про можливі територіальні поступки, про які політичне керівництво країни раніше висловлювалося як неприпустимі.

Буферна зона — ідея так собі, і ось чому

Коментар від представників української влади з приводу цієї пропозиції поки що немає, тому наразі невідомо, чи не стане головною перешкодою для реалізації плану відмова Києва обговорювати створення такої буферної зони. До того ж проблематичною є потреба у значному миротворчому контингенті. Європейські дипломати обговорюють різні оцінки – від 4 до 60 тисяч військових. Поки що жодна країна офіційно не взяла на себе зобов’язань.

Очікується, що основу сил можуть становити британські та французькі війська, які вже лобіюють участь союзників. Польща та Німеччина заявили, що не спрямовуватимуть свої війська в Україну, тоді як Естонія готова надати невеликий контингент.

При цьому союзники побоюються, що розгортання сил у буферній зоні може послабити оборону східного флангу НАТО. Вашингтон поки що не бере участі в обговореннях щодо буферної зони.

Президент США Дональд Трамп відмовився від ідеї спрямування американських військових, обмеживши потенційну роль Штатів наданням супутникової розвідки та підтримкою у повітрі.

Politico зазначає, що саме США є єдиною країною НАТО, яка здатна забезпечити необхідний рівень супутникового спостереження для контролю за дотриманням домовленостей. У Європі ж поки що очікують, коли Пентагон визначиться зі своєю позицією, і паралельно намагаються узгодити власні пропозиції.

Видання опублікувало статтю напередодні візиту голови ОП Андрія Єрмака та секретаря РНБО Рустема Умерова до США для зустрічі зі Стівом Віткоффом.

Спеціальний представник президента США розповів про позицію російського лідера щодо можливого закінчення війни. За його словами, під час саміту на Алясці Путін підтвердив, що готовий до мирної угоди.

За його словами, російський президент "доклав щирих зусиль, щоб досягти діалогу", зокрема і під час зустрічі на Алясці. Водночас Віткофф визнав, що це "дуже складний діалог". Також він переконаний, що мирну угоду між Росією та Україною вдасться підписати до кінця 2025 року.

Сам спецпредставник Трампа про буферні зони раніше повідомляв, у його заявах частіше миготіли слова про повну відмову від частини територій. Але раніше видання The Telegraph повідомляло, що одним із варіантів мирного плану Трампа може стати створення 1300-кілометрової буферної зони між двома арміями. За даними журналістів, цю зону мали контролювати європейські та британські війська.

"Ідея, викладена трьома співробітниками штабу Трампа, передбачає заморожування поточної лінії фронту, а також згоду України відкласти на 20 років свої амбіції щодо вступу до НАТО", — писало видання після виборів у США у листопаді 2024 року.

ЗАЕС нам — Донбас — Росії?

Якщо враховувати поточну лінію зіткнення і той факт, що для створення 40-кілометрової буферної зони, і російська, і українська армія будуть зобов’язані відвести війська на 20 кілометрів, то вся окупована територія Харківської та Сумської області опиниться в сірій зоні.

Відведення військ з напрямку Глибокого на Харківщину фактично означатиме для України втрату контролю над територією до Кільцевої вулиці самого Харкова.

На Куп’янщині доведеться відступити з половини звільненої у 2022 році території, тоді як Росія буде змушена частково повертатися до адміністративного кордону, частково до Сватівського району Луганської області.

На півночі Донецької області до сірої зони, за таким розкладом, може потрапити звільнений раніше Лиман. Фактично, українській армії доведеться відступити до передмістя Слов’янська та Краматорська.

В зону розведення військ потрапить і автошлях Н-20 – траса національного значення.

"Сіряком" стане і Костянтинівка – стратегічно важливе місто, центр кольорової металургії та хімічної промисловості, на території котрого функціонувало щонайменше три важливих підприємства: Костянтинівський металургійний завод, склоробний завод та завод високовольтної апаратури.

Те саме стосується і Дружківки – міста, в якому до повномасштабного вторгнення працювало близько 10 великих промислових об’єктів машинобудівної та гірничодобувної галузі. Крім того, до міста прилягають землі, які багаті запасами вогнетривких глин.

За такою домовленістю, схожа доля чекає і на Добропіллі — невелике місто, яке називають перлиною Донбасу, центр вугільного регіону, де знаходяться найбільші поклади корисних копалин.

Південніше Україні доведеться вивести армію з території Покровського району, а на ділянках російського наступу на Дніпропетровську область, в сірій зоні опиниться доволі значна територія регіону.

Варто зауважити, що йдеться не лише про території та підприємства – станом на серпень 2025 року, на території Донецької області, підконтрольній українській владі, залишається близько 250 тисяч мешканців.

В Запорізькій області відведення військ на 20 кілометрів означатиме втрату контролю над територією, яка ледь не впритул підбирається до самого обласного центру. Крім того, в сірій зоні опиниться Нікополь – місто в Дніпропетровській області – центр марганцевого басейну та населений пункт, в якому функціонує щонайменше 10 важливих великих підприємств.

Водночас за таким розкладом Росія втратить контроль над стратегічно важливою Запорізькою атомною електростанцією.

У Херсонській області вивести війська доведеться на значну частину звільненої території області, у тому числі й сам обласний центр, який щодня перебуває під ворожим обстрілом. На трасі М-14 Херсон-Миколаїв уже оголосили про можливі обмеження руху у зв’язку з атаками російських FPV-дронів.

Як повідомив пресофіцер Херсонської ОВА Олександр Толоконніков, інтенсивність ворожих атак зросла в кілька разів. Якщо у серпні минулого року фіксували 700 атак за місяць, то зараз – близько двох тисяч лише за тиждень. Військовослужбовець та екснардеп Ігор Луценко вже повідомив про дронове півоточення міста, небезпеку блокування доріг та заходи, які потрібно вжити, щоб захистити інші прифронтові міста.

Сіру зону заселять французами та німцями

Колишній співробітник СБУ, військовий експерт та консультант парламентського Комітету з нацбезпеки Іван Ступак у коментарі "Телеграфу" пояснив, які наслідки може мати створення 40-кілометрової буферної зони між Україною та Росією. На його думку, така ідея передбачає відведення військ обох армій на 20 кілометрів углиб, але для України це матиме набагато серйозніші наслідки, ніж для противника.

Росіяни у разі відходу залишають за собою території, де фактично немає життя — тільки руїни і зруйнована інфраструктура. Україна буде змушена залишати населені пункти, в яких досі живуть люди.

Йдеться не про здачу території, а про створення нейтральної зони, де мали б діяти миротворці, тому цей варіант не є надто поганим.

У світі є три структури, здатні організувати миротворчу місію — ЄС, ОБСЄ та ООН. При цьому кожна з опцій має проблеми: Європейський Союз не влаштовує Росію, ОБСЄ вже показала свою безпорадність у Донецькій та Луганській областях з 2014 року, тому найбільш реалістичним варіантом є мандат ООН.

"Тоді Радбез збирається і каже: "давайте направимо миротворчу місію. Європейці, скільки ви готові відправити?". Французи дають 2 тисячі військових, британці 5 тисяч, якась кількість збереться. А Росія відповідає: "секундочку, ми теж повинні направити своїх" — тисяча білорусів, тисяча казахів, а головне – індійці й китайці. І вийде така збірна солянка", — пояснив він.

Для прикладу експерт навів Кіпр, де на 300-кілометрову лінію розмежування у 2021 році вистачало тисячі миротворців — військових, поліцейських і цивільних. Така місія коштувала близько 50 млн доларів щороку.

В українських реаліях масштаби значно більші: понад 1000 км лінії фронту. Це потребує вже десятків тисяч людей, а отже витрати обчислюватимуться сотнями мільйонів доларів.

.

Експерт наголосив, що миротворці за визначенням не воюють і в разі загострення першими залишать територію. За його словами, подібний ризик мають і західні партнери, які можуть швидко відступити у випадку нового наступу Росії.

"Миротворці не будуть воювати. У разі кіпішу вони першими сядуть на літаки і поїдуть. Другими втечуть європейці, які стоятимуть у глибині", — підсумував експерт.

Єдиним фактором, який зможе утримати Росію від повторного наступу, за думкою експерта, є наявність на буферній зоні миротворців від Китаю та Індії. Втім, як наголосив Іван Ступак, Росія залишається Росією, а отже довіряти їй повною мірою неможливо.

"Тому нам доводиться обирати це. І рити нові укріплення, але вже нові, з урахуванням всього поточного досвіду, який у нас є", – підсумував експерт.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що ракетний удар по американському заводу електроніки в Мукачеві на Закарпатті став сигналом: наявність іноземних інвестицій в Україні зовсім не гарантує безпеку та недоторканність бізнесу. Таким чином, Москва кидає виклик Вашингтону, показуючи, що останнє слово на переговорах, за її задумом, має залишатися за нею.