Він обіцяв повернутися: що стоїть за скандалом навколо виїзду Кулеби за кордон
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Дмитро Кулеба вже іронізував, що його виїзд за кордон обговорюють щороку
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба спростував інформацію газети Corriere della Sera, що він не збирається повертатися в Україну після участі в конференції в Південній Кореї.
Раніше газета Corriere della Sera повідомила, що ексчиновник нібито таємно залишив країну і виїхав до Польщі вночі після запровадження обмежень на виїзд для колишніх дипломатів. У розмові з журналістами з Кракова він нібито заявив, що "ніколи не думав, що йому доведеться тікати з України, як злодія вночі".
"Телеграф" з’ясував, у чому полягає суть цієї постанови, чи справді Кулеба незаконно виїхав за кордон, а також звернувся до політологів, щоб дізнатися про їхню думку.
Кулеба нібито розкритикував рішення влади обмежити виїзд за кордон дипломатам, зазначивши, що воно має на меті перешкодити колишнім чиновникам "говорити за кордоном те, що не відповідає лінії уряду". Під дію ухвали потрапили близько двадцяти осіб, і "це не параноя, а цілеспрямована спроба ізолювати тих, хто може висловити альтернативну позицію".
Також ексглава МЗС заявив, що заборона на виїзд серйозно перешкоджає його професійній діяльності. Після завершення каденції він викладає політичні науки в Парижі та США, бере участь у міжнародних конференціях та постійно подорожує.
Повернеться чи повторить долю 50% українських дипломатів?
У пресслужбі Дмитра Кулеби "Телеграфу" спростували інформацію про нібито його втечу за кордон. Зазначається, що ексглава МЗС знаходиться у запланованому відрядженні у Південній Кореї, де бере участь у міжнародному форумі World Knowledge Forum – 2025.
У Сеулі Кулеба виступить на панельній дискусії на тему "Переозброєння Європи" та прочитає окрему лекцію "Уроки війни в Україні". Після цього він планує відвідати ще один захід у Польщі, а 20 вересня повернутися до Києва для участі у публічному заході "Кураж".
У сторіс у соцмережах Кулеба назвав повідомлення про втечу "традицією, яка повторюється раз на рік", нагадавши про схожі заголовки минулого року. Він підтвердив, що запрошення на форум до Кореї надійшло ще п’ять місяців тому. Останній допис на Facebok-сторінці ексчиновника датована 4 вересня та опублікована з геоміткою Києва.
Уряд дійсно ухвалив 3 вересня ухвалу про обмеження виїзду за кордон для осіб з дипломатичним рангом Надзвичайного та Повноважного Посла, які припинили дипломатичну службу.
Однак, як зазначили у пресслужбі, Кулеба виїхав у відрядження до його офіційного оприлюднення.
Близько половини українських дипломатів не повертаються із-за кордону після завершення відрядження. За даними ZN.UA, з початку 2022 року з посольств та консульств не повернулися від 40 до 60% працівників.
Серед причин — низькі зарплати, проблеми з працевлаштуванням в Україні, страх мобілізації та бажання залишитися поряд із родиною за кордоном. Частина дипломатів також не хоче бути "частиною системи, яку не поважають".
Винятків для дипломатів не буде? У чому суть постанови
Кабінет міністрів України заборонив колишнім послам перетинати державний кордон під час воєнного стану. Відповідна постанова №1089 була ухвалена 3 вересня 2025 року.
Згідно з документом, обмеження стосуються осіб із дипломатичним рангом надзвичайного та повноважного посла, які припинили службу. Вони більше не користуються спеціальними винятками та підпадають під загальні правила виїзду за кордон, які діють для більшості громадян під час воєнного стану.
Діючі посли, які перебувають на службі, як і раніше, мають право виїжджати за межі країни з робочих питань.
Політичний експерт Євген Магда вважає, що скандал навколо виїзду Дмитра Кулеби за кордон є наслідком невдалих управлінських рішень та інформаційної гри з боку опонентів України. Він розкритикував логіку урядової ухвали, яка обмежує виїзд для колишніх дипломатів.
На думку Магди, такі фахівці, навіть не знаходячись на державній службі, можуть бути корисними інструментами "м’якої сили" України за кордоном. У випадку з Кулебою, якого експерт називає відомим фахівцем із протидії дезінформації, ситуація могла бути використана проти нього в інформаційних цілях.
У російськомовному просторі поширюють версію про "указ Зеленського", хоча йдеться про ухвалу Кабміну. Це приклад того, як недалекоглядне рішення української влади було оперативно використане нашими опонентами в інформаційній війні.
Також експерт закликав МЗС дати чіткі роз’яснення, адже, за його словами, значна кількість українських дипломатів зараз перебуває "в запасі", а не виконує активну зовнішньополітичну функцію.
Кандидат політичних наук Ігор Рейтерович заявив, що ця постанова є дивною та нелогічною — в Україні перебуває близько двадцяти колишніх дипломатів, які мають розгалужену мережу зв’язків на Заході та часто беруть участь у конференціях.
Вони здійснюють публічну дипломатію і це йде на користь Україні. Мені це здалося на спробу взяти під контроль і зупинити якісь витоку інформації в майбутньому
Однак ефект цієї постанови буде зворотним — брати участь у конференціях або давати коментарі можна і онлайн.
"А ще це сигнал колишнім з влади: лише максимальна лояльність і ухвалення певною владою ролі гарантує подальший устрій у житті", — заявив експерт.
Він зазначив, що хоч Кулеба і пішов з посади глави МЗС без скандалу, проте явно демонстрував невдоволення та критично говорив про деякі речі.
"Ось і прилетіло", — заявив Рейтерович.
Політичний експерт Олексій Якубін вважає, що постанова Кабміну щодо обмеження виїзду колишніх послів була радше спробою влади продемонструвати рівність правил для всіх військовозобов’язаних, ніж цілеспрямованим кроком проти Дмитра Кулеби. Він зазначає, що рішення слід розглядати у ширшому контексті внутрішньої політики та спроб уряду зберегти баланс.
Кабмін, найімовірніше, діяв із формальної логіки: якщо особа має військове зобов’язання, вона не повинна мати більше прав на виїзд, ніж інші громадяни
Він пов’язує це також із паралельною суспільною дискусією про виїзд молоді 18-22 років, і вважає, що уряд прагнув компенсувати дозвіл для однієї групи обмеженням для іншої.
Щодо Кулеби, експерт підкреслює:
"Я не бачу в його заявах якоїсь гучної опозиційності. Він, як колишній міністр, по суті продовжує ту ж саму зовнішньополітичну лінію". Скандал, на його думку, виник саме через публічність особи, а не через реальний намір заблокувати Кулебу персонально.
Якубін також зауважив, що після завершення конференцій, у яких бере участь Кулеба, йому доведеться повернутися в Україну, адже в протилежному випадку ситуація "виглядатиме дуже дивно — як для колишнього міністра, особливо у воєнний час". У підсумку експерт вважає, що мета влади — підкреслити: "правила однакові для всіх, незалежно від статусу чи дипломатичного рангу".
"Це не про справедливість" : коли Кулеба критикував владу
Дмитро Кулеба заявляв, що після своєї відставки не підтримує контактів із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком та іншими колишніми колегами.
В інтерв’ю Рамін Есхакзай він утримався від прямої критики. Коментуючи матеріал, де йшлося про те, що Кулеба "роздратував" Єрмака, оскільки той прагнув посилити контроль над Міністерством закордонних справ, ексміністр зауважив:
У демократичній країні всі версії мають право на існування". Він зазначив, що жодних офіційних претензій до його роботи озвучено не було, але додав, що після звільнення "важливо не скочуватися в особисте — хто кому що сказав чи кого образив
У липні, коли країна уважно стежила за ухваленням законопроєкту, який міг обмежити повноваження НАБУ та САП, Дмитро Кулеба розкритикував ухвалення закону Радою та назвав цей процес "виставою".
Він закликав Зеленського не підписувати законопроєкт та стати на бік суспільства. У пості на Facebook Кулеба заявив, що йдеться не лише про антикорупційні органи, а про "бажання людей жити у справедливій країні".
"Коли за 24 години розігрується вистава, і всі мають це з’їсти — це не про справедливість", — наголосив Кулеба.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що на честь убитого народного депутата Андрія Парубія, якого вважали важливим противником Москви та одним із активних прихильників української державності, запропонували назвати вулицю. Проте ініціатива викликала різку критику — особливо тому, що з такою ідеєю виступили не у Львові чи Києві, а у місті Вараш Рівненщини.