"Фронт безжальний, наш обов’язок ще не виконано": ветеран з Колумбії про участь в обороні України

Боєць із Колумбії розповів про свою мотивацію долучитися до боротьби за свободу України

Військовослужбовець Гадес – родом з Колумбії. З перших днів повномасштабного вторгнення він долучився до захисту України – нищив росіян на Харківщині, у Петропавлівці, що неподалік Куп’янська. Його позивний має символічне значення, це – ім’я володаря потойбічного царства. Для побратимів бійця 1 Інтернаціонального легіону оборони воно слугує нагадуванням, адже кожен день на полі бою несе ризики. Втім, попередження цей позивний несе і для ворога – вкрай небагатьом щастить повернутися живим з Гадесових володінь.

Не зміг стояти осторонь: як колумбієць долучився до захисту України

Гадес – професійний військовий, який долучився до армії майже двадцять років тому. Його перший бойовий досвід був отриманий у Колумбії, згодом – у Французькому іноземному легіоні, а після цього боєць працював у приватних військових компаніях на Близькому Сході та Африці.

Коли 24 лютого 2022 почалося російське вторгнення, він вже будував своє мирне життя в Німеччині та Швейцарії, однак залишитися осторонь несправедливості не зміг.

За довгі двадцять років військової кар’єри він опанував широкий арсенал стрілецької зброї, і в Україні, де поле бою вимагає великих знань та універсальності, це стало в пригоді.

"У колумбійській армії моєю основною зброєю була ізраїльська гвинтівка Galil. У Французькому іноземному легіоні, я спеціалізувався як снайпер. У відрядженнях до Африки та Близького Сходу працював із німецькою Heckler&Koch. В Україні починав із АК, потім перейшов на CZ BREN, а нині знову працюю із компактною версією АК – АКС-74У", – перерахував боєць.

І хоч боєць володіє сучасними видами озброєння, віддає перевагу більш традиційній платформі АК, і причина цьому досить проста та прагматична – це найпоширеніша трофейна здобич на ворожих позиціях.

"З часом я зібрав чимало трофеїв на передовій – переважно ворожі АК. Це стара зброя, але далеко не застаріла. Звичайно, чеська CZ BREN чи американська М4 – більш сучасна зброя. Але у "калаша" є своя перевага – він працює навіть у воді та піску, коли все інше може вийти з ладу", – розповів військовий.

Кожна звитяга заслуговує на відзнаку

Гадес служить в піхоті, саме там, "на нулі", серед багнюки, руїн та знищеної снарядами природи, він та його побратими вступають у прямий вогневий контакт з російськими окупантами.

Він визнає, що вихід на кожне бойове завдання є великим ризиком для здоров’я та життя бійця, тож кожна звитяга заслуговує на нагороду:

"Тут, в Україні, я отримав багато медалей, бо воював у найгарячіших місцях. Наприклад, минулого року я був у Старомайорському, на Донеччині. Пробув на позиціях 21 день. Бої були надзвичайно запеклими – я ледь не втратив життя. Після цього майже пів року провів у шпиталі, щоб відновитись", – повідомив боєць.

Чим захисники України відрізняються від російських окупантів

Гадес переконаний: головною відмінністю між українськими захисниками та ворогом є усвідомлене почуття обов’язку. За його словами, іноземні добровольці приєднуються до Легіону з чітким розумінням, заради чого вони тут.

Проте, недостатньо однієї сміливості, аби вижити та перемогти такого ворога як Росія. Щоби воювати поруч з такими бійцями, як Гадес, треба опанувати широкий набір навичок.

"99% бійців, які приєдналися до Першого батальйону, приїхали з-за кордону. У себе вдома чимало з них служили у війську, часто у спецпідрозділах. Ми всі добре навчені. Майже як сили спеціальних операцій", – каже той.

І якщо воїни, що борються за свободу України, роблять ставку саме на якість особового складу, то ворог, навпаки, хоче виграти війну кількістю.

"Натомість ворог хоче виграти війну кількістю, а не якістю. Вони просто женуть людей уперед – хвиля за хвилею. Чому вони приїжджають сюди вмирати? Бо вони не солдати, а дурні, яких їхні командири відправляють на забій", – зауважив Гадес.

Серед важливих якостей, які зобов’язаний мати боєць Легіону: хороша фізична форма, тактична підготовка, володіння зброєю та вміння зберігати спокій під натиском ворога. Проте, як каже Гадес, є ще одна річ, яка буде неймовірно корисною на полі бою:

"Інстинкт самозбереження – не менш важливий. Багато наших бійців – не професійні солдати, а колишні цивільні. І цей інстинкт – це те, що дозволяє їм вижити на фронті", – наголосив він.

Україна схожа на Колумбію: як іноземець знайшов тут свій дім

За час своєї військової кар’єри Гадес побував у великій кількості країн, де він познайомився з різними культурами. Та, попри це, саме Україну він цілком свідомо обрав своїм новим домом.

"Я воюю за Україну, бо віднині тут моя сім’я: моя дружина – українка. Я хочу мати дітей, виховувати їх в Україні, та оселитися тут на все життя", – заявив він.

Легіонер із Колумбії зізнався, що відчув особливий зв’язок із цією землею. Він закохався в країну, подорожуючи її містами та пізнаючи людей, традиції й культуру.

За його словами, Україна в багатьох речах нагадує йому рідну Колумбію. Саме це й допомогло йому відчути спорідненість із країною, яка знаходиться так далеко від дому.

"Природа тут така ж дивовижна, як у Колумбії. Ще одна схожість – їжа. Мене здивувало, як українці шанують свою кухню. Це нагадує те, як до їжі ставляться в Колумбії. Україна також особлива тим, що це християнська країна, де сім’я понад усе. У Колумбії так само: родина – на першому місці", – зазначив легіонер.

Він також намагається опановувати українську мову, адже вважає її важливим кроком до розуміння нової культури.

"Моя дружина хоче, щоб удома я говорив її рідною мовою. Коли я голодний, кажу їй українською: "Я хочу сніданок, я хочу обід, я хочу вечерю. Ходімо до магазину, ходімо в центр, ходімо на базар"", – поділився боєць.

Обов’язок ще не виконаний

Гадес звернувся до іноземців, які готові долучитися до оборони України, наголосивши, що перемога тримається не лише на героїзмі, а й на витривалості та належній підготовці. Він нагадав, що війна виявилася набагато довшою й складнішою, ніж розраховував ворог.

"Це дуже важко. Всі знають, що кожного разу можна загинути. Це довга війна. Ворог думав, що це буде чотириденна "спецоперація", щоб захопити Київ. А тепер це вже чотирирічна повномасштабна війна", – сказав легіонер.

Він визнав, що навіть найбільш витривалим воїнам необхідний перепочинок, адже війна виснажує фізично й морально. Однак закликав не здаватися й пам’ятати про обов’язок перед Україною.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" публікував інтерв'ю з представницею військового департаменту платформи рекрутингу Lobby X Тетяною Габедовою. Вона назвала одну із головних проблем залучення бійців з інших країн.