Таємний куточок Подолу з "біблійною" загадкою: де шукати це місце і до чого тут перші люди (фото)

Кілька кроків від трамвайної зупинки на Подолі – і ви потрапляєте у зовсім інший Київ

Є в Києві місця, які легко пройти повз, але неможливо забути. Одне з них – дворик на Межигірській, 24, що приховався за звичною для цих вулиць аркою.

Тут немає музейних табличок чи екскурсоводів, але є щось важливіше: жива атмосфера старого міста, що зберігається не в заповідниках, а просто серед житлових будинків. "Телеграф" розповість про локацію детальніше.

Подільський квартал із регулярним плануванням

Поділ – унікальний район Києва з чіткою квартальною структурою, якої немає у Верхньому місті. Таке планування – наслідок катастрофічної пожежі 1811 року, що знищила майже всю дерев'яну забудову. Відбудовуючи район, його розпланували заново за "регулярним" принципом: вулиці проклали паралельно та перпендикулярно одна до одної, створивши замкнені квартали-двори. Саме тому закриті подвір'я на Подолі – не виняток, а характерна риса місцевості.

Неоренесансний будинок з історією

Будинок на Межигірській, 24 збудували наприкінці ХІХ століття як прибутковий дім у стилі неоренесанс. Характерні пропорції, декоративні елементи та продумана композиція мали демонструвати статус власника. Хоча сьогодні будівля потребує реставрації, фасад і силует досі зберігають сліди колишньої елегантності. Київські краєзнавці називають цей будинок частиною історичного середовища, яке варто берегти від руйнації та невдалих сучасних надбудов.

Напис "Адам і Єва" над аркою став не лише орієнтиром, а й важливою частиною характеру цього двору: він одразу задає напівіронічний, "міфологічний" тон, ніби запрошуючи зайти в маленький заборонений сад посеред Подолу. На фото добре видно, що літери виконані у виразному, дещо ретро-стилі, завдяки чому вивіска виглядає не як випадкова реклама, а як елемент локального фольклору, який перетворив безіменний двір на впізнавану київську точку з власною назвою.

Виноградна стеля та осіння їдальня для птахів

Колись подвір'я всередині кварталу було вимощене бруківкою й прикрашене квітковими клумбами – справжній міський садок. Згодом бруківку заасфальтували, клумби частково зникли, але дворик не втратив свого шарму завдяки одній деталі – винограду.

Лози розрослися настільки, що утворили над головою справжню зелену стелю. Восени, коли дозрівають важкі грона, сюди прилітають дрозди – птахи уподобали цей затишний куточок як природну їдальню просто в серці мегаполіса.

Локація для фотосесій, а не для туристів

Офіційно дворик не є туристичною пам'яткою – тут немає лавок, інформаційних табличок чи облаштованих зон відпочинку. Це живий, повсякденний простір для мешканців будинку. Проте він давно став популярним місцем для фотосесій: виноградна стеля, неоренесансний фасад та камерність створюють атмосферу майже театральної декорації.

Єдине, що псує картину, – припарковані авто. Тому досвідчені фотографи радять приходити сюди вранці або в будні, коли є шанс зловити чисті кадри без машин.

Для тих, хто думає, що вже знає Київ все

Дворик з Адамом і Євою – яскравий приклад того, як за звичайною аркою може ховатися цілий світ. Цей дворик – як невеликий подільський лабіринт: крізь кілька милих арок він переходить у сусідні внутрішні простори, поступово розкриваючи цілу низку з’єднаних між собою дворів. Один із проходів веде до виходу на вулицю Ярославську.

Тож, зайшовши з Межигірської через арку з написом "Адам і Єва", можна вийти вже зовсім в іншому місці Подолу, ніби пройшовши "секретним маршрутом" старого кварталу. Тут переплітаються подільська історія, архітектура ХІХ століття та жива природа, що проростає крізь асфальт.

Раніше "Телеграф" розповідав про будинок, який належав до одного з найдавніших монастирів у Києві. Сьогодні будівля вже кілька років не використовується за призначенням і фактично стоїть пусткою.