На диво — не "Арсенальна". Яка станція метро в Києві хизується найдовшим ескалатором

Найдовший ескалатор у київському метрополітені — на Хрещатику, він розташований біля виходу до вулиці Архітектора Городецького та має 743 сходинки. При цьому найглибшою станцією є Арсенальна, але вона має два роздільних ескалатори.

Що треба знати:

• Найдовший ескалатор столичного метро — на станції Хрещатик, має 87 метрів довжини
• Його обслуговують десятки людей
• Станцію було відкрито у 1960 році, з 1986 року "Хрещатик" має статус "пам'ятка архітектури місцевого значення"

Всього у київському метро 122 ескалатори. Ескалатор на Хрещатику довжиною 87 метрів є пам’яткою архітектури та потребує специфічного обслуговування.

Ескалатор вмикається з диспетчерського пульта, який розташований на станції метро Льва Толстого. Звідти ним керує диспетчер. На випадок надзвичайної ситуації у машинному залі є аварійні гальма.

Тунель ескалатора приблизно сягає близько 50 метрів вниз. Підйомник обслуговують десятки працівників.

Станція метро "Хрещатик" — що про неї відомо

Станцію було відкрито далекого 1960 року у складі першої черги будівництва. З 1986 року станція "Хрещатик" має статус "пам'ятка архітектури місцевого значення".

"Хрещатик" має три наземних вестибюлі та три підземних зали — середній і два з посадочними платформами. Зали станції сполучені між собою чередою проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Оздоблюючи центральну станцію столиці, автори надихалися українським мистецтвом.

Мармурові пілони мають яскраві вставки з майоліки (вид кераміки, що виготовляється з випаленої глини та покривається розписною глазур'ю). Поверх пілонів розміщено карнизи із зображенням соняшника та кукурудзи. Розмальовувала стіни метро художниця-керамістка Людмила Мешкова. В 1980-ті роки кахельне облицювання колійних стін станції було замінено мармуровим.

Найдраматичнішим моментом в історії станції став 2022 рік. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (з 26 лютого до 20 грудня 2022 року) станція "Хрещатик" була закрита. Поїзди проїжджали повз, а перетворивши станцію з місця постійного руху та життя на символ тривоги та зупинки.

Раніше "Телеграф" розповідав історію Майдану Незалежності у Києві. Ще кілька століть тому на місці сучасного Майдану було болото, яке кияни називали Козиним.