Все, що залишилося від одного з найдавніших монастирів: де в Києві цей будинок і яка його доля

У Києві на вулиці Івана Мазепи, 11, стоїть будинок, який сьогодні є єдиним уцілілим свідком існування Київського Пустинно-Микільського монастиря – однієї з найважливіших духовних святинь старого Києва. Усе інше – храми, дзвіниці, келії – зникло в вирі історії, знищене радянською владою.

Залишився лише цей прибутковий будинок, збудований монастирем на початку ХХ століття як джерело доходу та престижне житло для киян. "Телеграф" розповість про нього детальніше.

Архітектура та історія створення

Будинок був зведений як престижний прибутковий дім для Микільського військового монастиря (колишнього Київського Пустинно-Микільського монастиря), де розміщувалися квартири, номери на оренду та зручності для киян і гостей міста. Автор проєкту – єпархіальний архітектор Євген Єрмаков, один із найбільш видатних авторів церковних і монастирських споруд Києва. Він спроєктував практичну і водночас монументальну споруду, яка мала коридорне планування, просторі сходові клітки з великою площею природного освітлення, сучасні для того часу технічні новації – ліфти, водогін, електрику та каналізацію (станом на 1911-1914 рр.).​

Будинок споруджувався на ділянці колишньої монастирської огорожі поруч зі старовинною надбрамною дзвіницею, знищеною у 1934 році. Спочатку планували три поверхи, згодом надбудували четвертий і оснастили трьома підйомними машинами (ліфтами). На подвір’ї було збудовано сучасні на той час господарські об’єкти – пральню, цегляну льодовню та інші технічні приміщення.​

У період революцій та змін влади будинок став тимчасовою домівкою для військового міністерства Української Держави у 1918 році. Після націоналізації у 1922–1930-х роках він виконував функцію будинку для робітників заводу "Арсенал", а у радянський період – заводського гуртожитку. Частину приміщень використовували державні установи, частину – орендували мешканці Печерська.​

Соціальна роль та історичний контекст

Завод "Арсенал" був одним із найважливіших промислових підприємств радянського Києва – тут працювали тисячі людей, для яких було критично важливо мати якісне житло поруч із виробництвом. У 1930-х роках, у відповідь на соціальні виклики, розпочалося масове будівництво житлових будинків для працівників. Внутрішнє планування квартир було доволі просторим, із великими сходами та добрим освітленням.

Київський трамвай на Печерську – символ епохи

На історичних фотографіях цього району часто зображено київський трамвай – знаковий міський транспорт, що десятиліттями був невід’ємною частиною життя Печерська. Вулиця Січневого повстання з 1930-х років була важливим маршрутом київських трамваїв, які забезпечували зв’язок робочих кварталів із заводом "Арсенал", Подолом, центром і вокзалом. Трамвайні маршрути проходили саме тут і були ключовими для доставки робітників. На фото 30-х років видно класичний вагон із дерев’яним чи металевим корпусом і характерним стилізованим дизайном – саме такі ходили цього періоду. Трамваї стали соціально важливою частиною місцевої інфраструктури, розв'язуючи питання доступності житла і роботи.​​

У середині ХХ століття трамвайні лінії у цьому районі почали скорочуватися, поступаючись місцем автотранспорту та тролейбусам. Проте історія трамвайного руху біля "Арсеналу" залишилась у спогадах поколінь — як символ стрімкого розвитку міста та особливого ритму тогочасного життя.​​

Що відбувається з будинком

Станом на 2025 рік Будинок Микільського військового монастиря (Івана Мазепи, 11) перебуває в аварійному стані й фактично порожній: фасади осипаються, багато вікон розбиті, і будівля вже кілька років не використовується за призначенням. Номінальним власником будинку є фінансова структура, однак фактична експлуатація припинена, а навколо тривають судові та майнові суперечки щодо права власності й можливого використання.

Історія прибуткового будинку Микільського військового монастиря – це нагадування про швидкоплинність часу, коли громади, інституції, навіть цілі держави залишають по собі лише мурування й спогади. Сьогодні будівля опинилася на межі занепаду, але її архітектура й минуле продовжують хвилювати серця киян та дослідників. Вона – не просто артефакт, а заклик зберігати міську пам’ять, цінувати справжні скарби минулого і дбати про культурну спадщину, аби історія Печерська і всього Києва лишилась живою для наступних поколінь.

Раніше "Телеграф" розповідав, чому вам варто побачити унікальну споруду центрі Києва. Це так званий "будинок-обманка", який точно може здивувати.