Директор за 1000 гривень: як власником мережі iBox став хлопець з глухого села на Житомирщині

Керівник існував тільки на папері

У маленькому селі на Житомирщині зареєстрований хлопець, на якого офіційно оформили компанію з мережею платіжних терміналів iBox. У 22 роки він став директором фірми, пов’язаної з великим банківським бізнесом. До цього на нього вже записали сотні компаній.

Що треба знати:

• Мережу iBox оформили на 22-річного жителя невеликого села
• Хлопця раніше засудили за фіктивне директорство
• На ньому висить 360 компаній з різних сфер

Про це йдеться у ексклюзивному матеріалі "Телеграфу". Детальніше читайте тут: "Як на хлопця із села оформили цілу імперію: якими послугами користуються навіть банкіри та відомі підприємці".

У 2024 році 22-річний Євгеній Растівський офіційно став директором ТОВ "Метапей". Саме ця компанія володіла мережею платіжних терміналів iBox, які працювали по всій Україні. Відповідні дані містяться у відкритих державних реєстрах та аналітичних сервісах, зокрема YouControl.

"Метапей" був партнером "Айбокс Банку". Національний банк України позбавив фінустанову ліцензії через численні порушення. Регулятор заявляв про ризики відмивання коштів, зокрема у сфері грального бізнесу. Після цього банк припинив роботу.

Євгеній Растівський — уродженець села у Бердичівському районі, де проживає лише 86 осіб. За офіційними даними, на нього оформлено понад 360 компаній. У багатьох із них він одночасно вказаний як директор, власник і бухгалтер.

У матеріалах кримінальної справи зазначено, що хлопець погоджувався ставати формальним керівником компаній за 1 тисячу гривень.

Сам Растівський уже був визнаний судом фіктивним директором. Йому призначили рік умовного покарання за підроблення документів для державної реєстрації юридичних осіб. Рішення набрало законної сили.

Як працює схема з фіктивними директорами

Схема з фіктивними директорами працює за простим принципом: компанію оформлюють на людину, яка фактично не керує бізнесом. Формально вона стає директором і власником, але реальні рішення ухвалюють інші особи.

Для цього знаходять людину, готову за невелику плату надати свої документи. Вона підписує папери у нотаріуса або через реєстратора, після чого її вносять у державні реєстри як керівника компанії. Часто така особа одночасно значиться директором, власником і бухгалтером.

Після переоформлення реальні власники зникають з офіційних документів. У разі перевірок, боргів або кримінальних справ саме фіктивний директор фігурує у матеріалах, тоді як організатори схеми залишаються поза реєстрами.

Такі компанії використовують для різних цілей: швидкої зміни власників, припинення діяльності без перевірок або участі у фінансових операціях. Коли фірма стає проблемною, її просто залишають разом із номінальним керівником.

Саме за таким принципом, згідно з матеріалами справи, оформлювали компанії і на Євгенія Растівського, який погоджувався ставати директором за грошову винагороду, не здійснюючи реального управління бізнесом.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що суд розкрив деталі виїзду з України ексглави Оператора ГТС Макогона за "фіктивним" відрядженням. За даними ЗМІ, Макогон тепер переховується в Канаді, у місті Ванкувер.