Заборона є, контролю немає? Темний ринок вейпів в Україні дивує цифрами

Більшість споживачів купують електронки офлайн

В Україні на законодавчому рівні заборонили ароматизовані рідини для електронних сигарет, закрили можливість змішувати рідини із нікотином самостійно, а також посилили правила обігу нікотинової продукції. Однак вейпи нікуди не зникли, а натомість частина продажів пішла у нелегальний ринок.

Про це йдеться у матеріалі "Телеграфа": "93% ринку в тіні: як Україна стала країною нелегальних вейпів".

Згідно з результатами дослідження міжнародної компанії Kantar, проведеної в квітні-травні 2026 року, серед постійних користувачів електронних сигарет, 93,3% продукції на ринку має ознаки невідповідності вимогам законів. Водночас лише 4% продукції відповідає всім правилам.

Також як виявилося, 75% користувачів купують вейпи не через інтернет. Таким чином, можна зробити висновок, що величезна частина нелегального ринку існує не тільки в Telegram-каналах, на анонімних сайтах або в якомусь інтернет-підпіллі. Переважна більшість продається в магазинах, кіосках та інших точках, які без проблем мають бути під контролем держави.

Після відповідних законодавчих змін із 2021 року рідини для електронних сигарет стали підакцизним товаром. Але важливо зазначити, що архітектура закону спочатку містила вразливість: під підакцизний облік підпадали лише готові суміші, тоді як їх окремі компоненти – гліцерин, пропіленгліколь та ароматизатори – залишалися у вільному обігу без сплати акцизу.

Закладена з самого початку вразливість спрацювала. Індустрія швидко знайшла обхідні шляхи – замість готової ароматизованої рідини магазини просто почали продавати компоненти окремо: базу, ароматизатор та нікотин. Покупцеві залишалося змішати їх самостійно. Цю лазівку у 2025 році спробувала закрити Верховна Рада. Однак сталося найважливіше: попит, як це завжди буває у разі заборони адиктивних товарів (згадаймо історії із забороною алкоголю чи, наприклад, азартних ігор), нікуди не зник. Відтак галузь почала мігрувати у тінь.

Після посилення обмежень значний сегмент ринку просто перестав виконувати вимоги, використовуючи всі можливі шляхи обійти заборону. Але тепер питання в іншому: хто і як має забезпечити та проконтролювати їхнє виконання.

Звідси виникає фундаментальне питання: як вийшло, що в державі, яка за останні роки прийняла цілу низку законів для регулювання такої чутливої для здоров’я населення сфери, як споживання продукції, що містить нікотин, цей ринок роками фактично існує поза встановленими правилами? І як заборонена продукція може відкрито продаватися по всій країні.

Водночас, за даними супутніх досліджень (наприклад – опитування Центру Разумкова, або інформації, зафіксованої Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) користувачами електронних сигарет сьогодні є від 14,3% до 24% всіх курців в Україні. Тобто, сегмент електронних сигарет сьогодні вже перетворився на масовий заборонених фруктових та солодких ароматизаторів.

Найдивніша цифра – не 93%, а 75%

І хоча не менш дивною здається цифра дослідження 93,3% нелегальної продукції, але з точки зору роботи держави ще більш показовим є інший результат — 75% користувачів купують електронні сигарети та рідини офлайн. Через інтернет — лише близько 25%.

Це буквально руйнує всі зручні пояснення, що нелегальний вейп-ринок сховався в ніші, куди державі важко дотягнутися — у Telegram, на закритих сайтах чи інших цифрових каналах, які важко контролювати. Ні. Три з чотирьох покупців йдуть за товаром у фізичну точку продажу у найближчому кіоску, супермаркеті чи ТРЦ.

Тому особливо незручним стає питання ефективності контролю. Якщо продукція з ознаками порушення законодавства становить понад 93%, а основний канал її збуту — офлайн, то це означає, що держава роками не може або не хоче припинити відкритий продаж товару, який сам заборонив.

Рейди є, але без результату

Бюро економічних наук, податкова, а також інші органи регулярно повідомляють про вилучення нелегальних рідин, електронних сигарет та підсистем. Практично щотижня з’являються новини про викриття складів, підпільних виробництв або конфіскованих партій. Проте результат цих дій можна оцінювати іншим динамікою самого ринку.

І в цьому випадку статистика виглядає невтішно. По минулорічній хвилі дослідження Kantar частка нелегальної продукції знаходилася приблизно на рівні 93,6%. Навесні 2026 року аналогічне дослідження зафіксувало 93,3%. Тобто принципової зміни не відбулося.

На цьому тлі в парламенті пропонують посилювати вікові обмеження, інші розглядають більш радикальні сценарії аж до повної заборони окремих категорій електронних систем доставки нікотину та рідин. Дискусія про це, безперечно, цікава та має право на існування.

Отже, основне питання, від якого залежать решта — у правозастосуванні.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, які місця в Україні під забороною для куріння.