Мільярди "з повітря": як НБУ годує банки, поки державі бракує грошей на оборону

Українські банки під час війни стали тотально залежними від Нацбанку

На тлі дефіциту коштів у державному бюджеті України відомо, що скарбниця недоотримає близько 100 млрд грн. (близько $2 млрд) від Національного банку. Його прибуток значно знизився (зі 146 млрд грн у 2026 році до прогнозованих 48,7 млрд грн у 2027 році).

При цьому політика регулятора щодо комерційних банків викликає питання. Детальніше читайте у матеріалі "Телеграфа" : "Вкладникам – нуль, банкам – 16%: де можна знайти додаткові $2 млрд на оборону України".

Поки рядовим вкладникам (не військовим, — Ред.) державні банки (ПриватБанк та Ощадбанк) пропонують скромні 10–13% річних до сплати податків (або 0% за звичайними картковими рахунками), комерційні банки мають змогу заробляти з мінімальним ризиком на депозитних сертифікатах самого НБУ. Регулятор виплачує фінансовим установам від 16% до 18,8% річних – причому 16% нараховуються лише за добу розміщення (депозитні сертифікати overnight). А за розміщення на три місяці – 18,5–18,8% річних.

Ця щедрість посилилася з початком повномасштабної війни: влітку 2022 року Нацбанк різко підняв облікову ставку із 10% до 25% річних. Навіть її подальше зниження до нинішніх 16% нічого не змінило. Виявляється, що банкам відмовити в депозитних відсотках або їх значно знизити не можна, тому що вони сильно підсіли на цю "голку" і по-іншому можуть навіть закритися. Водночас відмовити державі, навіть в умовах війни, регулятор вважає нормальним.

Динаміка по загальних виплатах НБУ по депозитних відсотках всім банкам наступна:

• 1 січня 2026 року — 72 млрд грн (за вкладеними 690 млрд грн);
• 1 липня 2026 року — 48,2 млрд грн (за вкладеними 579,2 млрд грн);
• 1 серпня 2026 року — 53,9 млрд грн (за вкладеними 594,3 млрд грн);
• 1 вересня 2026 року — 57 млрд грн (за вкладеними 490,1 млрд грн).

НБУ пояснює таку щедрість боротьбою з інфляцією, використовуючи банки як "грошові пилососи" для вилучення зайвої ліквідності. Колись ця логіка справді працювала, але не зараз. На цю мить такі фактори вже не є ключовими для ціноутворення і незначно впливають на зростання цін.

У поточній кризовій ситуації Нацбанку, ймовірно, доведеться піти на два непопулярні кроки:

• Надати уряду паузу та відстрочку з поточними виплатами відсотків по ОВДП, що в портфелі НБУ. Нацбанку доведеться деінде шукати нові заробітки. Все через те, що в бюджеті немає грошей. Й це буде не вперше в нашій фінансовій історії: в 1998-2000 уряд здійснив реструктуризацію за внутрішніми держоблігаціями на 10,5 млрд грн. А у 2017 році взагалі на 219,6 млрд грн на термін в 30 років.
• Почати поступово зрізати відсотки для банків по своїх депосертифікатах, і вимагати змін в їх стратегіях розвитку чи закриття. Зниження ставки на 1–3% нижче облікової ставки (16%) не стане шоком для банківської системи, але дозволять звільнити ресурси для підтримки держави, що воює.

"Не має знекровлена держава під час страшної війни годувати банкірів, "підсівших" на шарові заробітки, особливо в такий скрутний момент. Банкіри згадають, як можна менше заробляти в Нацбанку, тим паче вони так жили тривалий час до повномасштабного вторгнення", — зазначила журналістка "Телеграфа" Олена Лисенко.

Для порівняння: у 2020 році середньодобовий обсяг коштів, які банки розміщували на депозитах у НБУ, становив 23,3 млрд грн. До вересня 2026-го цей показник зріс у 21 раз, досягнувши 480–500 млрд грн. Таку динаміку явно не можна назвати здоровою особливо на тлі дефіциту держбюджету.