До кінця року буде енергетичне перемир'я, – в Раді пояснили, чому Трамп накинувся на Зеленського

В монобільшості розповіли про наслідки конфлікту Києва і Вашингтона

Упродовж останніх кількох днів президент США Дональд Трамп став беззаперечним хедлайнером поганих новин для України. Спочатку на весь світ прогриміла дизельна оборудка з Путіним, потім глава США дорікнув українському президенту, що той так і не уклав мирної угоди, хоча "мав для цього чимало можливостей", і врешті справа дійшла до відкритих "наїздів" на Зеленського: мовляв, українцям варто вже обрати нового лідера, здатного домовитися.

Чому саме зараз Трамп пішов на жорстку політичну ескалацію і які наслідки це матиме для України? У цих питаннях разом із нардепами від правлячої партії розбирався "Телеграф".

Що відбувається

За словами народних обранців, ситуація, що склалася у відносинах зі США, має два виміри.

Вимір перший – тактичний. Уже 3 листопада у США відбудуться проміжні вибори.

– І ситуація напередодні виборів у республіканців дуже погана. Навіть ті штати, які завжди були республіканськими, вже хитаються: починаючи від Айови, Огайо і закінчуючи Техасом, – пояснює "Телеграфу" нардеп від "Слуги народу" Олег Дунда.

Якщо республіканці втратять більшість у Палаті представників Конгресу, це суттєво вдарить особисто по Трампу. І справа навіть не в тому, що Доні не зможе проводити свою "специфічну" політику. Демократи отримають можливість запускати розслідування щодо дій Білого дому. А там багато всього "смачного": можливе використання президентської посади для особистого збагачення, криптовалютні доходи, подарований Катаром літак, файли Епштейна.

Ясна річ, Трампу не потрібно, щоб копалися в його брудній білизні. Та через війну з Іраном і блокування Ормузької протоки ціни на заправках у США зростають (понад 4,3 долара за галон, що на 40% більше, ніж рік тому). А за таких розкладів багато голосів не отримаєш. Що ж робити? Призначити винних! Ну і, звісно ж, не себе, а… Україну.

– Трамп намагається риторичними інструментами зберегти власні рейтинги та перекласти провину за зростання цін на пальне на Україну, – запевняє "Телеграф" нардеп від монобільшості, член комітету ВР з питань національної безпеки і оборони Єгор Чернєв.

– Трамп, м'яко кажучи, мав проблеми з війною в Ірані, в результаті чого ціни на пальне в США зросли. Перед виборами це небезпечно, і йому треба це якось пояснити. І він обрав такий шлях пояснення своєму електорату через намагання звинуватити Україну, що все це через наші удари по російських НПЗ, – додає "Телеграфу" нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко.

Але ж "слон" у цій палаючій кімнаті – саме Іран, а great deal з Путіним щодо дизелю (який за законом США навіть не може бути поставлений на американський ринок) – крапля в морі. Хіба ж американському виборцю складно розібратися в таких "тонкощах"?

– Днями Трамп публічно сказав своїм виборцям, що він може говорити будь-яку нісенітницю і вони все одно будуть йому аплодувати. Трамп продає картинку, обіцянки, і цим штатам, що хитаються, треба продати якусь мрію, надію. Мовляв, якщо ви проголосуєте за республіканців, ми дотиснемо Україну і вартість дизелю для вас впаде. А в США більшість населення голосує за соціальні гарантії, гроші, доходи. Тому те, що відбувається назовні, їх не дуже цікавить. І Трамп намагається на цьому грати, наче він відстоює власну кишеню умовного фермера на Середньому Заході, – зазначає Дунда.

Втім, на думку депутатів, такий передвиборчий креатив навряд чи додасть політичних балів Трампу.

– Оскільки і громадська думка, і американські ЗМІ, і політики з обох партій переважно підтримують Україну. Тож таким чином Трамп лише погіршує позиції своєї партії перед виборами, – підкреслює Єгор Чернєв.

До чого тут енергетичне перемир’я

Нагадаємо, що в неділю, 11 жовтня, Трамп раптом оголосив, що Україна та Росія "домовилися про енергетичне перемир’я". Для Києва, вочевидь, це стало несподіванкою, але Зеленський ідею підтримав. А от у Москві відреагували туманно, мовляв, "контакти тривають".

– Та все це перемир’я – це черговий парафраз вимог Трампа, щоб Україна припинила бити по НПЗ. У які слова це буде огорнуто – не має значення. Якщо прибрати все зайве, то залишиться: припиніть бити по НПЗ, – каже Дунда. – Та, найімовірніше, до кінця року ми матимемо між Росією і Україною якесь енергетичне перемир’я. Не думаю, що воно буде підписане, найімовірніше, це будуть просто домовленості. Але це не тому, що Трамп вимагає, а тому, що ми здатні примусити Росію до цього.

– Це знову ж таки елементи передвиборчої боротьби. Намагання пояснити своєму електорату, що Трамп невинний, не несе відповідальності за зростання цін на пальне і що він щось робить для цього. Це енергетичне перемир’я виглядає погано для Трампа, тому що це абсурд – вимагати, щоб Україна перестала знищувати російську воєнну машину. І тут Трамп виглядає як людина, яка більше дбає про інтереси Путіна, ніж про гуманітарні інтереси людей, які гинуть від російських нападів. Це погано виглядає для репутації Трампа. Тому тут краще дати "задній хід" або зробити вигляд, що нічого не було, – додає Олександр Мережко.

Вимір другий – стратегічний

Звісно, любов до Путіна Трамп почав проявляти не вчора, але осіннє загострення може бути пов’язане ще й із тим, що часу для таких зносин залишилося небагато.

– У Білому домі цілком усвідомлюють, що із січня почнеться нова історія. З великою ймовірністю, Конгрес буде не їхній, відповідно, тієї свободи рук, коли Конгрес фактично займав мовчазну позицію і жодних рішень не приймалося, вже не буде. Тому будь-які угоди чи домовленості, які вони хочуть реалізувати з Москвою, треба завершити до кінця цього року. Тому і маємо таку політичну й економічну активізацію, – каже Олег Дунда.

Плюс – давнє бажання Трампа утримати Росію від падіння та зберегти її як засіб тиску на Європу й можливу противагу Китаю.

– Трамп розуміє, що Росія все більше заходить у глухий кут та може дійти до точки неповернення в економіці. І що наші удари по НПЗ цей момент наближають. Але цей шлях помилковий. Росія вже пройшла точку неповернення до цивілізованого світу, і адміністрації США слід думати над новою конструкцією в Європі, а не намагатися зберегти стару, – підкреслює Чернєв.

Чого боятися Україні

Загравання Трампа з електоратом за рахунок звинувачень України все ж таки не безневинна річ. Бо ж невідомо, як далеко може зайти президент США у своєму популістському угарі. Наприклад, у західних ЗМІ вже пишуть про те, що США можуть перестати ділитися з Києвом розвідданими та продавати зброю за програмою PURL. Чи можливий такий сценарій?

– Жодних сценаріїв виключати не можна, і якщо це станеться, це буде важкий удар по нашій обороноздатності. Проте жодної катастрофи чи колапсу не відбудеться, – запевняє Єгор Чернєв. – Будемо виживати і задіювати ті можливості, які є. Зокрема, власні розвіддані та розвіддані від європейців, власне та європейське озброєння, власні та європейські засоби ППО.

– Не потрібно недооцінювати наших європейських партнерів, – погоджується Дунда. – У них багато спроможностей і потужностей, щоб стати чимось більшим, ніж США. Там не вистачає лише лідерства, і Україна має розглядати себе лідером цього процесу. Буде у нас розвідувальна інформація, не переймайтеся.

– Я даю 60–70% на те, що цього не станеться, – підкреслює Мережко. – По-перше, сам Трамп офіційно про це не заявляв і не підтверджував. Це був тільки такий залаштунковий шантаж. Але він ніколи не ставав публічним. Тобто офіційного підтвердження немає. Та уявімо на секунду, що це сталося: припиняється обмін розвідувальними даними, Трамп перестає продавати зброю. Це буде сприйнято світом, Конгресом, значною кількістю республіканців, американським суспільством, Європою як те, що Трамп став на бік Путіна і допомагає Путіну вбивати українців. І я думаю, що Трамп це розуміє, що це не в його інтересах – виглядати саме так. Тому я думаю, що цього не станеться.

– Крім того, є сподівання, що навіть якщо Трамп піде на цей крок, через деякий час новий Конгрес зможе відновити і пряму військову допомогу Україні, і нові програми підтримки, – резюмував Єгор Чернєв.

Що робити зараз

На тлі політичних вибриків Трампа між рядками можна зчитати дещо нервову реакцію українського президента. Наприклад, він присмирив держсекретаря Рубіо, мовляв, не можна казати про глухий кут у перемовинах і водночас домовлятися з РФ.

– Та до цього треба ставитися достатньо спокійно. Нічого ж нового в цьому немає. Це все загострення передвиборчої боротьби перед проміжними виборами. Це треба сприймати саме в такому ракурсі. Це тимчасове явище, і ситуація зміниться і стане спокійнішою вже після 3 листопада. Не треба зараз якихось різких офіційних заяв чи рухів з нашого боку, а треба просто почекати, коли ситуація стане спокійнішою. А потім може бути вже новий баланс сил у США, зокрема в Конгресі. Тобто дочекатися результатів і діяти, виходячи з нових реалій, – каже Мережко.

– Це не Трамп нам погрожує, це ми тримаємо Трампа у власних руках. Руйнування НПЗ і портової інфраструктури фактично викреслить Росію з нафтового ринку світу. І спроможності для цього є. Ми маємо визнати факт – Трамп уже ніколи не буде нам союзником і партнером. Він програє вибори, найімовірніше, і йому потрібно знайти когось, кого він буде в цьому звинувачувати. Одним із таких винуватців буде Україна. Та не треба вважати, що це кінець. Конгрес буде змінений, і просто зараз треба напрацьовувати контакти з демократами і республіканцями, які будуть у наступному Конгресі, і визначати, як саме ми будемо обмежувати, зокрема, адміністрацію Трампа, – резюмував Олег Дунда.