Один день без обстрілів не врятує вибори: що не так із пропозицією Путіна

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Володимир Путін нібито готовий наказати не завдавати ударів по Україні в день виборів, якщо Київ вирішить їх провести. Про це повідомили російські ЗМІ.

Однак одноденна пауза в обстрілах не розв’язує ключових проблем, пов’язаних з організацією голосування під час війни. "Телеграф" з’ясував, чому цього недостатньо для проведення виборів в Україні та які перешкоди ще потрібно подолати.

Що саме пообіцяв Путін

Дмитро Пєсков заявив, що російський президент готовий утриматися від ударів по Україні саме в день голосування. Речник Кремля окремо уточнив, на який час поширюється ця пропозиція.

"Президент Російської Федерації, верховний головнокомандувач буде готовий дати вказівку не завдавати ударів по Україні в день виборів. Саме в день виборів. Це дуже важливе уточнення", – сказав Пєсков.

Отже, йдеться не про припинення бойових дій на весь період підготовки до виборів чи після них. У заяві також не вказано, як контролюватимуть виконання обіцянки.

Раніше президент України Володимир Зеленський пропонував припинити вогонь на 60 днів, щоб підготувати й провести вибори. Кремль відкинув цю пропозицію.

Вибори – це не один день голосування

Загальнонаціональні вибори потребують тривалої підготовки. Потрібно сформувати виборчі комісії, перевірити списки виборців, підготувати дільниці, надрукувати й доставити бюлетені та створити умови для передвиборчої кампанії.

Під час війни постає питання безпеки кандидатів, членів комісій, спостерігачів і виборців. Одноденна пауза в обстрілах не гарантує, що всі вони зможуть безпечно працювати протягом усього виборчого процесу.

Якщо після голосування Росія відновить атаки, під загрозою будуть підрахунок голосів, перевезення виборчих документів і встановлення результатів. Потрібні чіткі умови припинення вогню, контроль за їх дотриманням і механізм реагування на порушення.

Як голосуватимуть військові?

Українські військовослужбовці мають право голосу. Та організувати їхню участь у виборах значно складніше, ніж забезпечити голосування цивільних громадян.

Військові служать на різних напрямках фронту, виконують бойові завдання й перебувають у підрозділах, які не можуть одночасно припинити роботу. Щоб вони могли проголосувати, потрібен механізм, який не змушуватиме їх залишати позиції чи наражатися на додаткову небезпеку.

Треба також гарантувати таємницю волевиявлення, щоб участь у виборах не залежала від командування чи умов служби.

Внутрішньо переміщені особи: як забезпечити право голосу?

Через повномасштабну війну мільйони українців залишили домівки й переїхали в інші регіони. Одні живуть в орендованому житлі, інші – у місцях тимчасового проживання.

Під час організації виборів їм потрібно дати змогу проголосувати за фактичним місцем перебування, навіть якщо воно не збігається із зареєстрованою адресою. Також слід оновити дані Державного реєстру виборців і передбачити зрозумілу процедуру зміни місця голосування.

Без цього частина переселенців може зіткнутися з адміністративними перешкодами, коли спробує скористатися правом голосу. Одноденна відсутність обстрілів не допоможе розв’язати ці питання без належної підготовки.

Окуповані території: як проголосувати без примусу?

Окрема проблема – громадяни, які залишаються на тимчасово окупованих територіях. Україна має забезпечити їм можливість скористатися виборчими правами й водночас не допустити примусу, залякування чи контролю за волевиявленням з боку окупаційних структур.

Одноденного припинення ударів на підконтрольній Україні території недостатньо, щоб організувати безпечне голосування там, де діють російські окупаційні адміністрації. Потрібно визначити правові й практичні механізми участі цих громадян у виборах, не наражаючи їх на додаткову небезпеку.

Українці за кордоном: як забезпечити право голосу мільйонам громадян?

Через повномасштабну війну мільйони українців виїхали за кордон. Вони також мають право голосувати на виборах, але організувати їхню участь – окреме масштабне завдання.

Для цього потрібно визначити, скільки громадян планують голосувати в різних країнах, забезпечити достатню кількість виборчих дільниць і працівників, організувати доставку бюлетенів і підрахунок голосів. Слід врахувати й те, що не всі українці живуть поблизу посольств і консульств, де зазвичай організовують голосування.

Якщо охочих проголосувати буде багато, наявних дільниць може не вистачити. Виникнуть черги, доступ до голосування ускладниться, а частина людей може втратити реальну можливість скористатися своїм правом.

Відкрити додаткові дільниці за кордоном можна лише після організаційної підготовки та взаємодії з державами перебування.

Укриття та безпека виборців: що робити під час повітряної тривоги?

Навіть якщо Росія заявить, що не завдаватиме ударів у день виборів, повітряні тривоги все одно можливі. Україна не може виходити з припущення, що противник обов’язково дотримається обіцянки.

Тому перед виборами потрібно визначити, де працюватимуть дільниці, чи є поблизу доступні укриття та чи зможуть люди швидко дістатися до них у разі небезпеки.

Особливо гостро ця проблема може постати для літніх людей, людей з інвалідністю, батьків із маленькими дітьми та мешканців населених пунктів, де бракує укриттів.

Також потрібно заздалегідь визначити порядок дій під час повітряної тривоги: чи перериватимуть голосування, як зберігатимуть бюлетені, хто відповідатиме за безпеку виборців і членів комісій та за яких умов голосування можна буде продовжити.

Окреме питання – безпека виборчих дільниць. Якщо обстріл пошкодить приміщення або воно стане недоступним, має бути зрозумілий механізм реагування.

Чому без зміни законодавства вибори неможливі

В Україні діє воєнний стан, під час якого чинне законодавство забороняє проводити загальнонаціональні вибори. Тож недостатньо визначити дату голосування чи отримати заяву про готовність не завдавати ударів. Спочатку потрібно встановити правові умови проведення виборів і врегулювати особливості виборчого процесу під час війни.

У Верховній Раді працює спеціальна робоча група з питань підготовки виборів. У травні 2026 року парламент повідомляв, що її учасники дійшли консенсусу: під час воєнного стану проводити вибори неможливо.

Заява Пєскова не розв’язує законодавчих, безпекових чи організаційних проблем. Навіть якщо Росія справді не завдаватиме ударів протягом одного дня, цього замало, щоб провести вибори й гарантувати рівне право голосу, безпеку учасників і достовірність результатів.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що Зеленський назвав умову зупинки ударів по НПЗ Росії.