Київські ТЕЦ не дають струм: чи залишаться кияни без тепла в морози

Київ втратив близько 1,3 ГВт власної генерації, а взимку потреба столиці в електроенергії може зрости до 2 ГВт. Київські теплоелектроцентралі (ТЕЦ) перестали виробляти електроенергію після російської атаки, але це ще не означає, що столиця залишиться без опалення. Чи вистачить резервних потужностей, щоб забезпечити киян теплом у сильні морози, з'ясовував "Телеграф".

1,3 ГВт у нулі: що сталося з київськими ТЕЦ

Внаслідок атаки усі три столичні станції — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4) — припинили виробляти електроенергію. Раніше вони разом давали Києву близько 1,3 ГВт (ГВт — це гігават, тисяча мегаватів).

Тепер місто більше залежить від енергетичного кільця — системи високовольтних ліній і підстанцій, яка з'єднує столицю з іншими регіонами. Зараз Київ споживає 1—1,2 ГВт, а взимку навантаження може зрости до 1,8—2 ГВт. При цьому кільце росіяни вже понад місяць регулярно обстрілюють, і частина влучань пошкоджує обладнання.

Станції під ударами не вперше. Мер Києва Віталій Кличко розповів у Верховній Раді 14 жовтня, що інтенсивність атак на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 цьогоріч найвища від початку повномасштабного вторгнення. За його даними, по цих двох станціях випустили таку кількість ракет і дронів:

• 2022 рік — 12;
• 2023 рік — 7;
• 2024 рік — жодної;
• 2025 рік — 19;
• 2026 рік (неповний) — майже 50.

Нова атака на всі три ТЕЦ сталася в ніч проти 14 жовтня. Наскільки серйозні наслідки, залежить від того, що саме пошкоджено. Експерт з енергетики Геннадій Рябцев в коментарі "Телеграфу" радить розрізняти ураження електрогенерувального обладнання, теплової частини станції, трансформаторів і розподільчих пристроїв.

"Втрата можливості видавати електроенергію в мережу не означає повного припинення виробництва тепла", — наголошує Рябцев.

Котельні, когенерація й генератори: чи замінять вони ТЕЦ

Чи можуть резервні джерела замінити станції? "Частково — так. Повністю — навряд чи, особливо якщо кілька великих ТЕЦ одночасно й надовго виходять з ладу", — каже Геннадій Рябцев.

Йдеться про резервні котельні та когенераційні установки (агрегати, що одночасно дають тепло й електрику). Їхня ефективність залежить від кількох речей: де вони стоять, чи підключені до теплових мереж, чи є паливо, у якому вони стані й чи можуть працювати автономно. "Резервна потужність в одному районі не обов'язково зможе обігріти інший", — пояснює експерт. Для цього потрібні труби з достатньою пропускною здатністю, справні насосні станції та можливість перемикати теплові мережі.

"Київтеплоенерго" повідомляло про масштабні ремонти обладнання ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 та про проєкти когенерації. За словами Рябцева, це підготовча робота, але вона ще не доводить, що резерв уже може повністю замінити основні станції. "Готовність резерву підтверджують не закуплені установки, а випробування під навантаженням і те, чи він реально дає споживачам тепло", — вважає він.

Резерв міста, за словами Кличка, виглядає так:

• майже 700 генераторів для об'єктів тепло- та водопостачання;
• 70 мобільних котелень;
• три дизельні електростанції та резервний водозабір;
• 11 лікарень із власними котельнями, до кінця 2026 року їх мають зробити 21.

Різницю з минулою зимою назвав директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Торік без резервного захисту було приблизно 70% міста, нині — близько 20%. "Об'єктивно за один сезон було нереально побудувати резервні засоби для всього міста", — пояснює Харченко.

Мороз і вимкнені насоси: коли будинки справді можуть охолонути

Чи може частина Києва лишитися без опалення в сильні морози? "Такий ризик існує, але його не варто ототожнювати з неминучим замерзанням цілих районів", — каже Геннадій Рябцев.

Найнебезпечнішим він вважає збіг трьох обставин:

1. Значне пошкодження джерела тепла;
2. Неможливість переключити споживачів на резервне джерело;
3. Тривала відсутність електрики для насосів.

Чим холодніше надворі, тим менше часу на відновлення. Якщо циркуляція теплоносія (гарячої води в трубах) надовго зупиниться, під загрозою опиняться внутрішньобудинкові системи. Як швидко охолонуть будинки, залежить від температури повітря та їхнього утеплення. "Вирішальне значення матимуть можливість підтримувати циркуляцію, оперативно змінювати схеми теплопостачання й вчасно захищати мережі від замерзання", — підкреслює Рябцев.

Про готовність станцій говорить і Олександр Харченко: "Вони готові до опалювального сезону, наскільки можуть бути готові. Опалення працюватиме в нормальному режимі, кияни отримають нормальне тепло". Але якщо вдарять по окремих елементах системи, без тепла можуть опинитися 2500—3000 будинків із 15 тисяч у місті, 11,9 тисячі з яких — багатоквартирні, оцінює експерт.

Чи можуть зникнути світло й тепло одночасно

На це запитання експерт відповідає ствердно. "Обидві системи технологічно пов'язані", — пояснює Геннадій Рябцев. Для централізованого опалення потрібна електрика: вона живить насоси, автоматику, системи керування й допоміжне обладнання. Тож навіть за справних котлів довге знеструмлення може порушити подачу тепла.

Якщо атаки повторюватимуться, експерт називає такі найімовірніші наслідки:

• локальні аварійні відключення світла;
• тимчасове погіршення параметрів тепла (батареї гріють слабше, ніж зазвичай);
• перебої з гарячою водою;
• нерівномірне відновлення послуг: в одних районах швидше, в інших пізніше.

Але саме пошкодження ТЕЦ при цьому автоматично не залишає столицю без світла. За словами Рябцева, Київ отримує електрику не лише від місцевих станцій, а й з Об'єднаної енергетичної системи України. Тому наслідки залежатимуть і від стану магістральних та розподільних мереж.

Що Києву треба зробити до морозів

"Київ має розвинену систему централізованого теплопостачання, кваліфікований персонал, досвід ліквідації наслідків атак і резервні потужності. Водночас великий масштаб цієї системи створює додаткові ризики", — зазначає Геннадій Рябцев.

Перед опалювальним сезоном у місті ремонтували енергоблоки, насосне й електротехнічне обладнання. Проте реальну готовність до нових масованих атак неможливо оцінити без даних про резервні й аварійні джерела, запаси палива, автономність насосних станцій та результати протиаварійних випробувань, застерігає експерт.

Першочергові завдання з підготовки, які він називає:

1. Забезпечити незалежне електроживлення ключових об'єктів;
2. Перевірити, як можна перемикати теплові мережі;
3. Створити запаси обладнання для швидкого ремонту;
4. Захистити найважливіші технологічні вузли.

Окремо Рябцев радить заздалегідь відпрацювати дії на випадок тривалої відсутності тепла: визначити порядок захисту мереж від замерзання, налагодити взаємодію аварійних служб і зрозуміло інформувати мешканців.

При цьому, щоб суттєво захистити столицю від наслідків атак на теплопостачання, потрібно близько трьох років і приблизно €1 млрд, вважає Харченко. Кличко ж стверджує, що частину проєктів енергостійкості затримало блокування платежів.

"Ключовий показник готовності — здатність зберігати життєво важливі функції міста та відновлювати їх у найкоротші строки навіть після повторних атак", — додає Геннадій Рябцев.

Киянам, за його словами, не варто сприймати кожне повідомлення про пошкодження ТЕЦ як потенційну ознаку зупинки опалення в усьому місті. Енергосистема має резерви, а тепло можна частково підтримувати альтернативними джерелами. Проте гарантувати безперебійну роботу під час нових масованих атак не може ніхто.