Особистий психоз Путіна: він мститиме Україні, доки живий - Кирило Сазонов

Читать на русском
Автор
1002
Путін уже не приховує, що його мета – знищення України
Путін уже не приховує, що його мета – знищення України. Фото kremlin.ru

Політолог та боєць підрозділу "Гром" 41-й омбр ЗСУ спеціально для "Телеграфу" пояснив, чому Україна не може існувати без сильної армії

Наближається друга річниця повномасштабного російського вторгнення в Україну. І, судячи з усіх дій РФ, заяв кремлядів та пропагандистів, країна-агресорка ставить за мету не захоплення чергових територій, а ліквідацію України як незалежної держави.

Путін цього навіть не приховує. Ті, хто говорив 2014-го і пізніше, що Путіну потрібні лише Крим та Донбас, повністю помилялися.

Якщо раніше він хотів увійти в історію як "великий полководець, завойовник та збирач земель", відродивши хоча б частково СРСР, то тепер знищення України це вже – його особистий психоз. Очевидно, що після провалу бліцкригу з окупації України, гідного місця Путіну навіть у російських підручниках історії після відходу його режиму не світить.

Тож він ненавидить Україну вже на особистому рівні. Як будь-яка стара людина ненавидить все те, що завадило втілитись його мрії. Нехай навіть мрія – маячня. Він мститиме Україні та українцям, доки живий. Тут уже нуль раціональності, це чиста психіатрія.

Нам важливо це розуміти. Як і те, що Україна не може існувати без сильної армії. Слабку Україну поглинуть сусіди. На слабких не зважають, з ними не домовляються. Саме тому нам потрібні сильні армія, економіка, державні діячі.

Як виявилося, світ зовсім не такий безпечний, як здавалося десять років тому. Війна може спалахнути у будь-якій точці – будь-якої миті. І якщо держава хоче зберегти себе, то ці ризики слід враховувати.

На жаль, на Заході деякі навіть через десять років російсько-української війни (два роки – її повномасштабної фази) зберігають ілюзію, що це локальний конфлікт, якесь "непорозуміння" між двома країнами, яке можна погасити вмовляннями та санкціями. Знаходять якісь інші нібито серйозніші загрози, ніж Росія та їй подібні.

Але безсила ООН, здатність диктаторських режимів швидко об’єднуватись ставлять нас перед фактом, що глобальний конфлікт уже почався – і його можна називати Третьою світовою війною.

Info Icon

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.