Європа банить російське зерно: що буде з цінами та чи розблокує це кордон України з Польщею

Читать на русском
Автор
7956
Європа банить російське зерно: що буде з цінами та чи розблокує це кордон України з Польщею

Чи допоможе Україні відмова Європи від російського збіжжя?

Європа хоче позбутися російського й білоруського зерна. "Наразі обговорюється введення мита. Є кілька варіантів — або 50% від вартості, або стала ставка 95 євро з тонни. Та в обох випадках це має зробити вороже зерно неконкурентним на європейському ринку", — каже голова Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

Тобто може звільнитись чимала частка ринку. Чи зможе Україна збільшити експорт?

Ніша на мільйони тонн

Поки польські фермери протестували проти українського зерна, збіжжя по демпінгових цінах заходило у Європу з іншого боку — через Білорусь.

"Виникла ціла схема: машини на польських номерах заїжджали у Білорусь, де перевантажували російське й білоруське зерно. Його віддавали за демпінговими цінами, частково й за рахунок краденого українського врожаю з окупованих територій. Але європейських переробників це влаштовувало", — розказує Коваль.

Після гучних розслідувань "білоруської схеми" у Європі задумалися над обмеженнями для зерна з Росії й Білорусі. Зараз обговорюються різні сценарії — від введення мит до повної заборони. Та, швидше за все, на першому етапі єврочиновники обмежаться митом. Обидва можливих рівні — фактично заборонні. Середня ціна тони продовольчої пшениці — 190—200 євро, фуражу — 145, кукурудзи — 195—205. І плюс хоч 50%, хоч 95 євро з тонни вбивають економічний зміст оборудок. ЄС планує ввести обидва мита, в залежності від продукту.

Про які об’єми йдеться?

Минулого року ЕС збільшив закупівлі російського й білоруського зерна й зернобобових та похідни продуктів у кілька разів. Приблизно до 5 млн тонн. На пшеницю припало близько 800 тисяч тонн.

І додатковий обсяг пішов у кілька країн. Іспанія збільшила купівлю російського врожаю майже у 9 разів: з 96 000 тонн до 860 000. Це 40% всіх обсягів. Італія придбала більше у 7,7 раза (812 000 тонн), Бельгія — у 3,7 раза (198 000 тонн), Греція — майже вдвічі (160 000 тонн).

"У поточному маркетинговому році імпорт російської пшениці до ЄС склав 5% від загального імпорту цієї культури, ячменю — 4%, кукурудзи — 2%, частка імпорту зерна з Білорусі нижча", — каже Вікторія Жилка, партнер Spike Brokers.

Обсяги, на перший погляд, не такі вже й великі. Наприклад, експорт української кукурудзи до ЄС у цьому маркетинговому році може скласти близько 15 млн тонн, а пшениці — 6 млн тонн.

Але, враховуючи, що ворог відвантажував збіжжя в Європу за демпінговими цінами, зникнення дешевого зерна може спровокувати зростання закупівельних цін на європейському ринку. Деякі аналітики прогнозують, що може бути помітно — до 50 євро на тонні. "У Центральній та Східній Європі закупівельні ціни дійсно можуть зрости", — вважає голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменко.

Що з усього цього Україні?

Бонус в Європі, загострення в Африці

Високі мита для російського й білоруського зерна — це додатковий шанс для українського експорту? Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук вважає, що так. "Зокрема, наша пшениця стане конкурентнішою на європейському ринку. Наразі середня ціна на українську фуражну пшеницю становить близько 144—147 доларів за тонну, — зазначив він. — Пропозиція пшениці в Європі недостатня, тож можна прогнозувати, що найближчим часом ціни зростуть. Італія, Португалія, Іспанія вже дуже цікавляться нашим зерном".

На імпорт зернових та олійних культур українського походження продовжують діяти обмеження в 5 країнах Європи: Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії та Болгарії. До решти держав ЄС ми можемо вільно експортувати врожай.

То ж після введення мита на російське й білоруське зерно Україна дійсно може отримати перевагу. Але є нюанс. "Це збільшить конкуренцію на інших ринках, наприклад у Південній Африці чи на Близькому Сході, де нам доведеться конкурувати з росіянами на жорсткіших умовах, адже вони будуть шукати альтернативні шляхи збуту свого зерна", — сказав "Бізнес-Телеграфу" директор з торгівлі компанії "Нібулон" Володимир Славінський. На його думку, певну перевагу на європейському ринку можуть отримати наші експортери соняшникового шроту, бо за цією категорією частка російського постачання була досить високою — 20%. "ЄС буде шукати шляхи її заміщення продукцією з країн Чорноморського басейну і, у першу чергу, України, Румунії та Болгарії", — пояснює Славінський.

Але високе мито на російське і білоруське зерно може бути вигідним не лише внаслідок збільшення продажу власного врожаю. "Якщо у Східній Європі, зокрема, у Польщі, поменшає зерна за демпінговими цінами, може впасти градус напруги серед місцевого фермерства. Це дозволяє розраховувати, що нарешті розблокується кордон і нормалізується експортна логістика, а це для нас дуже важливо", — підсумувала Авраменко.