Чиновники дістають від Кличка пенделі і всього бояться: архітектор про загублену гілку метро, "втомлені" мости і жабу на Львівській площі

Читать на русском
Автор
1918
Міст Метро у Києві - в аварійному стані, його треба перекривати, вважає експерт Новина оновлена 07 квітня 2024, 20:36
Міст Метро у Києві - в аварійному стані, його треба перекривати, вважає експерт. Фото Відкриті джерела

Анатолій Фролов розповів, як чиновники збираються запускати нову лінію метрополітену аж 2050 року і хто винен у транспортних проблемах містян

У столиці тривають жваві й часом скандальні дискусії про транспортну політику Києва. На тлі позитивних новин про відкриття нових мостів, розв'язок та оновлення громадського транспорту місто системно дедалі більше занурюється у транспортну кризу. А питання запуску метро на Троєщину, руху транспорту між берегами Дніпра чи постійних пробок у центрі столиці здаються безнадійними.

Про це "Телеграф" говорив у другій частині інтерв'ю з архітектором, громадським діячем і головою КМЦ "Українське товариство охорони пам'яток історії та культури" Анатолієм Фроловим.

першій частині інтерв'ю експерт докладно пояснював першопричину аварії на синій гілці метро і вказував місця, де ще може затопити шахти метрополітену.

Про метро на Троєщину і "поховану" гілку з Троєщини

Важливе питання у продовження теми метро: через аварію на "Либідській" Деміївській", заморозку будівництва метро на Виноградар і дефіцит міського бюджету проєкт підземки на Троєщину так і залишиться вічним мемом?

— Кличко відкрив Подільсько-Воскресенський міст, який мав би стати кроком до запуску метро на Троєщину. Зверну увагу, що цей мостовий перехід називається вже "Подільсько-Воскресенський". Але згідно із Генпланом і старими картами цей міст має йти прямо, а його взяли і повернули наліво, на Троєщину. Запитую, чому? Частково тому, що старий Генеральний план передбачав запуск ще однієї лінії метрополітену — "Лівобережну". Ця окрема гілка метро мала б йти з Троєщини на Осокорки-Позняки, до станції метро "Позняки" (десь ця лінія мала б проходити під землею, десь над землею, в деяких місцях — над дорогами) з відповідними інфраструктурними рішеннями та змінами.

Проте її зовсім не робили і не зроблять. Я міським чиновникам кажу: "Хлопці, куди ви цю гілку поділи, ви ж кошти вклали в її проєктування? Ще за Черновецького (ексмера Києва. — Авт.) виділяли чималі гроші, щоб саме напряму́ з Троєщини до станції "Лівобережна" зробити цю лінію метрополітену, а потім далі — на житловий масив "Позняки".

Кошти "з'їли", вкрали, а далі — забули і не доробили цей проєкт. А бюджетні кошти канули в Лету ще, як кажуть, при попередній "злочинній владі". Проте зараз ніхто вже не хоче згадувати про це, знати про такі плани і дізнаватися, чому будівництво цієї лінії зірвалось.

А потенційно вона могла йти аж до аеропорту "Бориспіль". При цьому території, де мала б проходити ця гілка, забудовували. Тоді як попереднім Генеральним планом передбачалось її зведення.

План-схема четвертої лінії метро. Джерело - uk.wikipedia.org
План-схема четвертої лінії метро. Джерело - uk.wikipedia.org
Попередній перелік станцій проєктної гілки
Попередній перелік станцій проєктної гілки

Якими тоді мотивами могли керуватися чиновники? Можливо, вона була незручною чи коштувала дорожче за зміну проєкту і будівництво Подільсько-Воскресенського мосту з поворотом на Троєщину та метро через цей мостовий перехід?

— Щодо зручності: якби лівобережна лінія запрацювала, то я як пасажир сідав би на Троєщині, проїжджав Воскресенку, під'їжджав до "Лівобережної" на червоній гілці (де дуже багато людей виходить/сідає), або прямував до метро "Позняки" і там пересідав на зелену гілку метро.

Нова гілка мала б забрати на себе наплив пасажирів, які їхали б з Троєщини—Воскресенки (з пересадкою на червону лінію чи на зелену). І ця лінія мала б об'єднати Лівий берег. Адже там великих вулиць (доріг і шляхів), які б проходили наскрізь цю велику частину міста, фактично нема. Відбулася б оптимізація автобусного сполучення, зменшилось би навантаження на дороги, можна було б навіть прибрати трамваї. Та й багато чого зробити. Значить, це все за нової влади після Януковича викинули.

Вперше план гілки метро на лівому березі Києва з'являється на картах 1970-х років
Вперше план гілки метро на лівому березі Києва з'являється на картах 1970-х років

При цьому проєкт Генерального плану до 2025 року, який хотів прийняти Черновецький, за Кличка вже прячуть.

Про міських чиновників і "пенделі" мера

Чому приховують і кому це вигідно зараз?

— Ховають, бо якщо його підняти, то міські чиновники отримають проблеми: прокуратура, НАБУ і всі інші органи, які тільки є, будуть їх "рвати". Ніхто не читає Генеральний план.

Я був у головного архітектора міста і питав: "Що ви будете зі старим Генпланом робити?" Пропонував, давайте ми — представники громадськості — вам допоможемо. Ми як київське "Українське товариство охорони пам'яток історії культури" візьмемо на себе, наприклад, історичну частину і відпрацюємо її. Збираємо ж експертів і можемо ще багато чого. Можна ж домовитися з активістами, громадськими радами Києва тощо. Вів із КМДА перемовини як швидко розробити оновлений Генеральний план (з четвертою гілкою метро на Лівому березі. — Авт.) за дев’ять місяців із усіма погодженнями, обговореннями тощо. Однак це нікому не цікаво.

Нині ж, висловлюючись мовою Кличка, деякі чиновники отримують "пенделі" (як у ситуації з "Либідською" — "Деміївською". — Авт.). Але навіщо отримувати "пенделі", коли можна нормально працювати?! Зараз відсутнє спілкування чиновників з громадою Києва. Службовці всього бояться і не допускають [пересічних] людей до управління містом. А діватись нікуди — ми ж в Європу йдемо.

Там без дозволу громадських, різних місцевих організацій і людей нічого не робиться. З киянами зараз ніхто не спілкується, їхні інтереси ніхто не враховує. Ми казали, давайте станемо комунікаторами між владою і киянами. Відповідь: "Це не цікаво".

Про дуже "втомлені" мости Кличка

Як така позиція місцевої влади впливає на ситуацію в місті в цілому, може, вона покращується, а громадські активісти займаються деструктивом?

— Зверніть увагу: окрім аварійних речей, існують ще й проблеми з мостами. А конкретно мостом Метро і мостом Патона. І той, і другий — в аварійному стані, їх треба перекривати. Міст Патона практично перекритий, там йде дуже маленька кількість транспорту. Цей перехід через Дніпро дуже старий, його треба оновлювати, робити реставрацію. Водночас він є пам'яткою архітектури, внесеною в реєстр. Просто так міським чиновникам не вдасться і зробити повноцінну Шулявську розв'язку. Чиновники знову повинні будуть щось робити з цим мостом, шукати дуже великі кошти.

Тому не треба було б робити цей дурнуватий Подільсько-Воскресенський міст. Він би ще 5-10 років стояв, і нічого. А краще б ви четверту лінію метро зробили. Побудували б, і вона б уже працювала. Люди б зручно пересідали на "Лівобережній" чи на "Позняках".

Загубили цілу лінію метрополітену, яка мала бути ще 2010 року. За Черновецького її готові були запустити. Але ніхто не запустив нову лінію і після нього. Цікавився цим питанням у "Київгенплану". Вони мені відповідали, що не піднімають це питання на загал, бо нібито вже планують 2050 року зробити цю гілку. Я їм у відповідь: "Як? Адже ж вона вже сьогодні може об'єднати Лівий берег!" Погодьтеся, було б набагато зручніше, сідаючи на Троєщині, за 30 хвилин вже бути на Позняках. Про це ніхто не каже. Вони самі закладають такі транспортні проблеми.

У цьому контексті можна навести приклад із сумнозвісним виходом з метро на Львівській площі. Станція зеленої гілки "Львівська брама" побудована. Але метробудівці "вийти" на поверхню досі не можуть, тому що досі не можуть вирішити, в який бік їм робити виходи. Виходить, зробили тільки шахту до поверхні землі.

Законсервували цю станцію, на жаль. І тепер міські чиновники та служби не можуть домовитися із забудовниками, бо землю поблизу Львівської площі роздано під житлову забудову, там у деяких місцях вже побудували великі житлові комплекси. Забудовники ж кажуть: "Давайте нам кошти, ми вам дозволимо, і ви зробите вихід з метро, щоб станція запрацювала".

Задавила жаба…