Як будували перші станції київського метро: унікальні архівні кадри з-під землі (відео)
- Автор
- Дата публікації
- Автор
![Будівництво почалося в 1958 році](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428x240/c/3a/cd5a1d3d-ae064fa008247003552027d670a0a3ac.png?v=2238_1)
Роботи проводились у складних умовах і велися понад 10 років
Будівництво київського метрополітену стартувало в далекому 1949 році. Проходка тунелів супроводжувалася постійними ускладненнями, через які виникли суттєві відставання в графіках виконання робіт.
Лише у листопаді 1960 року в Києві урочисто було відкрито першу чергу метрополітену, яка включала п’ять станцій: "Дніпро", "Арсенальна", "Хрещатик", "Університет" і "Вокзальна". Саме тоді зародилася сучасна "червона" лінія столичної підземки.
Редакція "Телеграфу" вирішила показати своїм читачам рідкісні архівні відеоролики, на яких зображені роботи з будівництва першої черги київського метрополітену.
Так, уперше про підземний рейковий тунель у Києві заговорили ще в 1880-х роках, проте депутати міської думи відхилили цей проект через його дорожнечу. Про будівництво підземки в місті згадували і в 1916-х і в 1918-х роках, але далі розмов справа не зайшла.
Лише в 1936-38 роках плани з будівництва метро в Києві набули правдоподібності і навіть почалися попередні роботи, які припинилися з початком Великої Вітчизняної війни.
Реальне будівництво метрополітену почалося лише в 1949 році. Проходка тунелів супроводжувалася постійними складнощами — заважали своєрідний рельєф місцевості, затоплення, які розмивали підземні пласти, та інші непередбачувані обставини. Через це виникли суттєві відставання в графіках виконання робіт.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/6/f7/4c6951c3-ef672fd7f561a4af72c9462cad5dff76.jpg?v=8183_1)
Влітку 1949 року метробуд заклав перші шахти, а перші з’єднання тунелів — між станціями "Хрещатик" та "Арсенальна" — відбулися у грудні 1951 року. Останні з’єднання тунелів на першій пусковій ділянці відбулися у травні 1959 року між станціями "Вокзальна" та "Університет".
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/2/3b/91f291e5-8cc1dd22d9069fa0fc8613112242f3b2.jpg?v=8279_1)
Важким завданням для метробудівників була споруда проміжного вестибюля станції "Арсенальна", яка стала найглибшою станцією метро у світі — 105,5 метра. Її будували за лондонським типом — із підземним вестибюлем, який споруджували на поверхні і потім чотири місяці поступово опускали на 50-метрову глибину.
Крім того, в 1954 році фінансування будівництва Київського метрополітену на деякий час призупинили.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/6/bb/bdc6583a-bd921aaba8bfc3dbc6e3c40c580ecbb6.jpg?v=8337_1)
На початку 1958 року було оголошено конкурс на найкращі проекти станцій та створено комісію з розгляду конкурсних робіт. У липні цього жроку відкрилася виставка колективних проектів, де було представлено 80 робіт.
З них було обрано п’ять найкращих, які і були втілені під час будівництва станцій "Вокзальна", "Університет", "Хрещатик", "Арсенальна" та "Дніпро", які увійшли до першої черги будівництва Київського метрополітену.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/4/18/64134a54-080f31f6d059b64a46674f6141e39184.jpg?v=8392_1)
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/4/74/c82a5de7-3cb0c58702f0adc6dd785dd3d9371744.jpg?v=8400_1)
При будівництві тунелів першої черги було використано 660,4 тис. кубометрів бетону та залізобетону, на облицювання станцій та вестибюлів пішло близько 7300 м² граніту та мармуру.
І ось, 6 листопада 1960 року було відкрито першу чергу Київського метрополітену — ділянку Святошинсько-Броварської лінії завдовжки 5,2 км із п’ятьма станціями від "Вокзальної" до "Дніпра".
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/d/75/cc092d49-8c4d2e7da4e959778aabf9fefa37675d.jpg?v=8479_1)
Кадри з місця грандіозного будівництва першої черги Київського метрополітену було опубліковано у соцмережі.
Дивлячись на архівну хроніку, стає зрозуміло, наскільки масштабним було будівництво і скільки тяжкої людської праці було вкладено у створення столичної підземки.
У матеріалі використано інформацію з Вікіпедії.
Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядала Дарниця у Києві понад 120 років тому. Перша згадка Дарниці в писемних джерелах датується 1509 роком, а вже на початку минулого століття ця місцевість перетворилася на одне з найкращих дачних селищ, завдяки сосновим лісам та чистому повітрі.