"Неспортивна" поведінка: три питання до Милованова щодо будівництва корпусу КШЕ на території гольф-клубу на Оболоні

Якщо запитати з сотню мешканців столичної Оболоні, чи відвідував хтось із них хоча раз Гольф-центр на Оболонській набережній, то навряд чи позитивних відповідей буде багато. Заклад, що займає 5 гектарів комунального парку Наталка, від початку створення вважався елітним — призначеним не для спортивних занять "пересічних" киян, а переважно для підкреслення статусу мешканців так званих "Оболонських Липок".

Саме поруч з гольф-клубом тримали свої маєтки сім’ї колишнього українського бомонду – Януковичів, Ківалових, Піскунів. Інколи навіть любили розім’яти м’язи у вільний від "служіння народові" час.

А в останні роки заклад і взагалі можна було називати спортивним лише номінально: якщо простежити його історію по соцмережам, неважко помітити, що ледве один з 20 дописів стосується власне гольфу. Всі інші присвячені корпоративам, весіллям та іншим подібним "неспортивним" подіям, на яких Гольф-центр заробляв гроші.

Тому й не дивно, що оприлюднена керівником Київської школи економіки Тимофієм Миловановим новина про купівлю будівлі Гольф-центру та планів побудувати на його території університетський кампус отримала (і передовсім від оболонців) переважно схвальні відгуки. Справді, на біса тут нікому непотрібний елітний гольф-клуб, якщо є перспективи, що діти з часом зможуть навчатися в "Оболонському Гарварді". Певної "трендовості" новині про перепрофілювання гольф-клубу додав і той момент, що великим фанатом гольфу є Дональд Трамп, до якого в українців зараз відомо яке ставлення.

Та якщо придивитися уважніше, можна знайти в змальованому Миловановим райдужному оболонському пейзажі з новим університетом дисонуючі тони. Такі собі темні "мазки", які псують загальне враження від картини. "Телеграф" вирішив придивитися до цих нюансів уважніше.

КШЕ, чи не КШЕ?

Почати варто з того, що у документах про власність на будівлю Гольф-центру фігурує не Київська школа економіки. Точніше, Київська школа економіки, але не та.

Тут потрібне невелике пояснення: коли згадують про Київську школу економіки зазвичай мають на увазі Університет КШЕ (ось його статут) – навчальний заклад, діяльність якого контролюється Благодійним фондом "КШЕ", а через нього структурами, розташованими у Сполучених штатах і (цитуємо) "керується виборною радою директорів та міжнародною академічною радою".

З формальної точки зору це виглядає так. Є комерційна компанія — Приватна установа "Університет "Київська школа Економіки". Її засновником (усіх 100%) виступає Благодійний фонд "Київська школа економіки" (саме тут голова правління — Милованов Тимофій Сергійович). Ну а цей Благодійний фонд, своєю чергою, заснований Корпорацією "Київська школа економіки", з місцем розташування США, Округ Колумбія, Вашингтон.

Так от, згідно з витягами державних реєстрів нерухомості з 29 квітня 2025 року іпотекодержателем будівлі Гольф-центру за адресою м.Київ, Оболонська набережна, 20, є не якась з згаданих вище структур – а окрема комерційна фірма – ТОВ "Київська школа економіки та менеджменту".

Ця приватна компанія, своєю чергою, за даними системи YouControl, належить Громадській організації "Інститут київська школа економіки", де засновниками є вже не американці, а донеччанин Зеленюк Валентин Петрович, луганчанин Поздняков Артем Вікторович та бельгієць Купе Том.

ТОВ "Київська школа економіки та менеджменту" цікаве тим, що кілька років тому втрапило у скандал, "випадково" вигравши тендер одного з дочірніх підприємств "Укробонпрому" саме у момент призначення Тимофія Милованова членом наглядової ради цієї державної оборонної установи.

Раніше на сайті КШЕ ТОВ "Київська школа економіки та менеджменту" згадувалося як окремий підрозділ КШЕ, що займається бізнес-тренінгами, але наразі це посилання судячи з усього "заглушили".

Отож, що маємо у підсумку? Маємо не до кінця зрозумілу структуру власності на будівлю Гольф-центру на Оболоні, котра фактично записана на приватну фірму. Ця фірма (з усього так виглядає) має опосередковане відношення до КШЕ і через окрему ГО контролюється сторонніми приватними особами, а не "виборною радою директорів та міжнародною академічною радою".

Напевно, Тимофію Милованову, який регулярно виступає за прозорість бізнес-процесів, варто було б прояснити це питання. Аби якщо раптом із університетом щось піде не так – потім не виправдовуватися, що він не має до цього відношення.

Навчання – це спорт? Навчання — це медицина?

Наступний нюанс, який також псує враження від ідеї "Оболонського Гарварду" — це питання земельних відносин. А саме питання правомірності створення (та будівництва) освітніх закладів на земельних ділянках, цільове призначення передбачає дещо інше.

У нашому випадку обидві земельні ділянки парку "Наталка", де розташовано Гольф-центр, мають досить однозначне цільове призначення – "07.02 Для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту". Щодо виду використання, то по першій зазначено "для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування гольф-центру в парку культури та відпочинку "Наталка"(житловий масив Оболонь)", а по другій, відповідно, "для розширення території гольф-центру".

Як бачимо, освітні заклади тут жодним чином не згадуються.

Окрім того, оскільки на ділянці розташовано спортивні об’єкти (власне, сама споруда гольф-клубу) то у розумінні ст.48 закону "Про фізичну культуру і спорт", така ділянка належать до земель рекреаційного призначення. Своєю чергою у ст.52 "Земельного кодексу", зокрема, зазначено, що "на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням".

Інакше кажучи, будувати тут щось "неспортивне" не можна. Ця ж стаття передбачає, що на таких землях допускається будівництво об’єктів житлового та громадського призначення, але, по-перше, відповідно до чинної містобудівної документації (а вона, як згадується вище говорить що тут має бути саме гольф-центр, але аж ніяк не університет). По-друге, таке нове будівництво можливе, якщо ділянка не зайнята спортивними об’єктами, а, нагадаємо, він тут вже є.

Напевно, варто зробити ремарку і нагадати те, з чого ми почали текст – що, загалом, переважна кількість реакцій щодо "перепрофілювання" оболонського гольф-клубу на навчальний заклад була позитивною. Але, якщо вже КШЕ позиціонує себе як заклад, що вчить чесності і прозорості в економічних процесах, то, напевно їй самій варто було б дотримуватися таких принципів. Та виконати всі потрібні процедури для зміни призначення ділянки, або хоча б прямо про це заявити.

Наразі ж ми спостерігаємо інший кейс від КШЕ, де в аналогічному випадку таких процедур не було дотримано. Мова про будівлю за адресою вул.Миколи Шпака, 3, в Києві, відкриття якої відбулося ще у травні 2021 року і яку для КШЕ придбав Dragon Capital. Для розуміння — це будівля колишньої поліклініки.

Так от, сьогодні, через чотири роки після "заїзду" туди КШЕ, згідно з витягами з реєстрів, ділянка під цією спорудою досі має цільове призначення "03.03 Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги", вид призначення "для експлуатації та обслуговування консультативної поліклініки народної медицини".

Ви десь бачите у наведених витягах "03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти"? Ми ні. Хоча саме так і повинно бути вказано, коли власники збираються використовувати ділянку під заклад освіти.

Навчання – це гемблінг? (або трошки конспірології)

Ну і третій "темний мазок" у картині "Оболонський Гарвард" стосується того, яка сама освітня установа тут буде розташована. У мережі вже пробігла інформація, що приміщення оболонського Гольф-центру готують не суто під КШЕ, а знову таки, під афільовану, але іншу структуру — Приватна установа "Університет науки, підприємництва та технологій". Це окремий приватний навчальний заклад, який у нього на сайті згадується як SET University. Наразі заклад розміщується у будівлі КШЕ за адресою вул.Миколи Шпака, 3, але, схоже, збирається розширюватись.

Ректором цієї установи вказаний Максим Почебут, а серед засновників – вже згаданий "американський" Благодійний фонд "Київська школа економіки" з Миловановим на чолі, та, що набагато цікавіше, така собі Благодійна організація "Фонд Сергія Токарєва".

І ось саме постать благодійника Сергія Токарєва, іменем якого названо фонд, що управляє SET University, викликає найбільше питань. Зокрема в контексті джерела грошей, на які, ймовірно, було створено зазначений заклад.

В мережі можна знайти чимало даних про Сергія Токарєва. Від колонок на УП, де він особисто у якості засновника інвест-групи Roosh вчить українців імпакт-інвестуванню, до інформації, (яка понад усе нагадує вкид), що він з партнером був продюсером сепаратистського фільму "Ополченцы".

Що про нього відомо достеменно, так це те, що будучи громадянином Росії (до слова, він намагався отримати українське громадянство, але наразі згідно з даними YouControl рахується громадянином Румунії, — Авт.), Токарєв тривалий час активно займався розвитком грального бізнесу паралельно в РФ та Україні.

Щодо грального бізнесу в Росії – є залізобетонні підтвердження, у вигляді матеріалів Нідерландського арбітражного інституту, де, зокрема згадується, що компанії GMS і GGS, співвласником яких був Токарєв, "є операторами азартних ігор онлайн, тобто підприємствами, орієнтованими на споживача, які в широкому сенсі заробляють гроші на ставках клієнтів ігор онлайн-казино за вирахуванням виграшів, виплачених клієнтам".

Також зі згаданих матеріалів арбітражу можна дізнатися, що наприклад, у 2015 році "більшість послуг надавались GGS та GMS у Російській Федерації".

В Україні його діяльність, як писав ресурс DOU, пов’язували з компанією – розробником грального софту Lucky Labs (з якої він, за його словами, потім вийшов). У мережі є згадки (з пруфами) про відношення Lucky Labs до онлайн-казино під брендом "Космолот" (власник — ТОВ "Спейсікс"), рахунки якого тривалий час перебували під арештом, начебто, через махінації з податками.

Також видання РБК-Україна писало, що Lucky Labs активно співпрацювала з іншим скандальним букмекером – Parimatch. Зокрема власником одного із підрозділів нині забороненого букмекера був такий собі Сергей Карташев, який також рахувався Senior Partner у інвестфоні Roosh Сергія Токарєва.

Також про Токарєва відомо, що він у 2016 році потрапив під санкції РНБО. Наразі в санкційному реєстрі зазначено, що строк їх застосування закінчився і в 2020 році вони офіційно були скасовані.

Усе вищезгадане, якщо справді виявиться, що новим мешканцем Гольф-центру на Оболоні стане SET University, де 50% має Токарєв, може додати ситуації особливого колориту. Звичайно, більшості абітурієнтів та їх батьків, напевно, буде все-одно, за які гроші було створено заклад. Але, напевно, будуть такі, хто й поцікавиться. Просто заради "спортивного інтересу". Все-таки не звичайни навчальний заклад, а суміщений з гольф-клубом.

Будемо слідкувати за розвитком подій. Не перемикайтесь.