Київ готується: що столична влада і ДТЕК насправді кажуть про зимові загрози

Містяни можуть залишитись без опалення, якщо не буде енергетичного перемир’я

Минула зима 2025-2026 рр. в Києві стала справжнім випробуванням на стійкість української столиці. Тисячі будинків залишились без опалення, в окремих районах декілька діб не було світла, а аварійні бригади навіть були викликані з інших регіонів. Та що чекає на Київ під час майбутнього опалювального сезону і чи зробила місцева влада висновки? В цих питаннях розібрався "Телеграф".

План стійкості Києва

Готуватися до зими сезону 2026-2027 уряд почав ще на початку березня, коли РНБО затвердила плани стійкості регіонів та великих міст, розроблені спільно з головами ОВА та очільниками міст. Захист об’єктів критичної інфраструктури, розбудову розподіленої генерації, забезпечення безперебійного тепло- та водопостачання оцінили в 216,32 млрд грн.

Однак київський план стійкості тоді не затвердили. За словами урядовців, документ потребував доопрацювання та окремого погодження. Це перетворилося на політичне питання, на мера Кличко "наїхав" навіть президент, та 10 березня план все ж ухвалила Київрада. Втім уряд вимагав конкретизувати заходи і джерела фінансування. На тлі суперечки про державне співфінансування (Київ наполягав, що держава має профінансувати частину заходів загальнодержавного значення за принципом 50/50) Київ кілька місяців переглядав план і його вартість, після чого лише в серпні РНБО нарешті схвалила оновлений документ, скоротивши заявлену потребу приблизно з 67 до 37 млрд грн.

За даними джерел "Телеграфу" в КМДА, апдейт плану стійкості столиці вийшов ґрунтовний, з ретельною деталізацією проєктів. Що ж він передбачає?

Тепло

Ахіллесовою п’ятою столиці, за словами чиновників в КМДА, є система теплопостачання, яка надзвичайно централізована і здебільшого залежить від великих джерел. Така централізація мала економічну логіку, адже всі і завжди хотіли низьких тарифів, а виробляти тепло на потужній станції значно дешевше, ніж утримувати багато дрібних об’єктів. Та в умовах російських атак ця модель вразлива – пошкодження одного великого джерела може залишити без опалення значну частину міста.

– Ми розглядаємо сценарій руйнування базових обʼєктів теплопостачання столиці, – зазначають джерела в команді мера Києва.

Столичні ТЕЦ здатні генерувати близько 5 ГВт теплової потужності. Відтак, якщо вони будуть критично пошкоджені, необхідно побудувати обʼєкти співставні по потужності. Планом це передбачено: будують нові котельні та модернізують старі.

– Але немає ніяких гарантій, що ворог не почне бити по котельнях, адже він знає, де та що розташовано. Щоправда, повністю знищити котельню не так вже й просто, це треба дуже точно влучити. Крім того, розробляються алгоритми переключення котелень, якщо якась буде уражена. Також минулої зими ми навчилися підживлювати такі об’єкти пожежними машинами з водою, – пояснює співрозмовник в КМДА.

Однією з найскладніших ділянок залишається Троєщина, яка найбільше потерпала від відсутності тепла минулої зими. За інформацією співрозмовників в столичній владі, усі заплановані там проєкти до початку опалювального сезону завершити не встигнуть. Значну частину розраховують реалізувати тільки до кінця року.

Вода

Вочевидь, під прицілом росіян майбутньої зими буде й водопостачання столиці. За словами джерел в КМДА, на об’єктах водозабору встановлюють потужні генератори.

– Але ж генератори можна поставити не всюди, тому так питання не вирішити, – пояснює співрозмовник.

Відтак, влада намагається фізично захистити підстанції буквально на кожному об’єкті водопостачання. Це називають "нарощуванням живучості".

Крім того, навесні, був успішно випробуваний резервний водозабір – 300 тис. кубометрів (третина всіх потреб міста) який підтримував тиск у мережі на Лівому березі Києва.

Та для виконання цих всіх планів водоканалу потрібні гроші. Тому не випадково, що на початку вересня Київрада підтримала підвищення тарифу на водопостачання та водовідведення до 63,79 гривень за кубометр.

– Підвищення тарифу на воду це зараз порятунок для галузі. Підприємству потрібні гроші, щоб стати на ноги і реагувати на надзвичайні ситуації, – виправдовуються джерела в КМДА.

Електроенергія

Джерела в ДТЕК Київські електромережі запевняють, що готові суттєво збільшити кількість аварійних бригад, як це було минулої зими. Крім того, на 95% підстанцій ДТЕК вже проведені роботи з інженерного захисту від обстрілів, а до кінця вересня планують вийти на 100%.

Однак якщо під час періодів увімкнення світла городяни будуть вмикати одразу всі свої павербанки, зарядні станції та обігрівачі, мережі не витримуватимуть.

– Минулої зими багато людей виживали на побутових приладах опалення. Місто виділило 800 млн грн на ремонт, електрощитових, щоб нічого не горіло, адже в такі періоди значно зростає споживання електроенергії. Навіть з’явився такий термін як "відкладене споживання", – кажуть в КМДА.

Що по грошах?

Кошторис оновленого плану стійкості Києва становить 37 млрд грн. Водночас, джерела в КМДА оцінюють реальну потребу в коштах приблизно у 40 млрд грн. Щоправда, різниця у 3 млрд гривень наразі не виглядає принциповою, адже в команді Кличка жаліються, що бюджетні кошти по плану стійкості заблоковані. І така ситуація не тільки в Києві, а й по всій Україні. Для будівництва наслідки конкретні: підрядники мають платити працівникам, купувати матеріали та оплачувати постачання обладнання.

– Хотілося б більшої участі держави в життєзабезпеченні столиці. Київ все ж таки має особливий статус. А Київ, в основному, з власного бюджету виконує план стійкості, – пояснює "Телеграфу" депутат Київради від фракції "ЄС", секретар комісії з питань ЖКГ Тарас Криворучко. – Ми від держави отримали всього кілька мільярдів гривень. Ми говорили [з урядом] давайте забезпечимо фінансування 50 на 50. Спочатку наче було розуміння такого підходу, та потім воно змінилося не у кращий бік. Розумію, в бюджеті недостатньо коштів. Але чому їх недостатньо? Тому що держава не виконала "домашнє завдання" (законопроєкти, під які прив’язана допомога від ЄС та міжнародних донорів).

Крім того, за словами депутата, навіть з власного бюджету столиця не може розрахуватися за виконання робіт, ремонт, обладнання.

– Тому що фактично ці виплати передбачені Державним казначейством в третій черзі. А казначейство керується порядком 590 про розрахунки під час воєнного стану. Перша черга – все, що стосується оборони і безпеки. Друга черга – соціальні виплати, пенсії, зарплати бюджетникам. Так, в другій черзі є частково фінансування відновлення, але те, що планово Київ має робити по плану стійкості, це в основному, третя черга. Якщо немає в Державному бюджеті достатньо коштів, казначейство зупиняє платежі. І це не лише Києва стосується, це по всій країні, – каже Криворучко.

– Але план стійкості все ж таки рухається. Та якщо з грошима нічого не вирішиться, то буде складно, підрядники не зможуть купувати матеріали, – зазначають джерела в КМДА.

До фінансових обмежень додається час, втрачений через обстріли. За оцінкою чиновників, повітряні тривоги забирають 60% робочого часу: під час них роботи на ТЕЦ зупиняються. Під удари ворога потрапляє й обладнання.

На інженерний захист столичних ТЕЦ і інших об’єктів критичної інфраструктури закладено 7 млрд грн і на 70% ці роботи вже виконані.

– Та гарантій все одно немає. Це захист більше від "Шахедів", а не ракет. Може бути будь-яка ситуація, найгірший сценарій, – підкреслюють в команді мера.

Відтак, в столиці розглядається…

Екстремальний сценарій

Не дивлячись на публічні заклики мера виїжджати з Києва, чиновники КМДА наголошують, що ніякої масової евакуації цієї зими не планується, адже 3 млн людей фізично просто нема куди подіти.

Тим не менш, владою розглядається варіант переселення маломобільних киян в спеціалізовані заклади.

– Межа між панікою та конструктивом тут дуже хитка. Наразі ми верифікували таких людей, їх близько 3 тисяч, але тільки 600 виявили бажання кудись виїхати у разі екстреної ситуації. Зрозумійте, більшість з них, це люди похилого віку і вони думають, що таким чином у них просто хочуть забрати квартиру, – пояснює джерело в КМДА.

Пріоритетом в екстремальному сценарії називають медицину. В столиці визначили 21 лікарню, які мають працювати взимку за відсутності зовнішнього постачання електроенергії, води та тепла. Їм виділили кошти на генератори (основний та резервний), свердловини і забезпечать мобільними котельнями (їх планують встановить 89 одиниць).

Серед мережі допомоги передбачено розгортання 100 опорних пунктів незламності, де встановлять потужні генератори, та 30 наметових пунктів ДСНС. Джерела в адміністрації зазначають, що загалом в місті працюватиме близько 1 тисячі пунктів незламності, хоча у попередню зиму, за їхніми словами, попит на такі місця був невисоким. Однак тривала відсутність опалення може змінити ситуацію.

Та для тривалої роботи генераторів потрібні запаси пального. В КМДА кажуть, що всі нафтобази на Київщині зруйновані, відтак, місто готує додаткові резерви: пластикові ємності, які планують наповнити у грудні зимовим пальним, а також допоможе нафтобаза на заході України, яка зберігатиме 1 тисячу тонн пального для столиці.

– Та загалом може бути так, що більшість мешканців міста буде без опалення, якщо не буде енергетичного перемир’я, – запевняють джерела в КМДА.

А таке перемир’я, на жаль, поки не проглядається.

– Відновлено чимало обладнання, встановлені когенераційні установки, резервне живлення, відкриті частково законсервовані станції теплопостачання по Києву, тобто додані потужності. Відповідно Київ буде з теплом і електроенергією, – запевняє Криворучко. – Але це що стосується міста. Обстріли ж, які відбуваються і вдень і вночі, можуть ускладнити життєдіяльність міста. Зараз вони сконцентровані по дата-центрах, логістиці, складах, АЗС, але ж ворог не припиняє бити і по генерації, по майбутній теплогенерації, яку, як тільки ми запустимо, стане ціллю для ворога. А ППО і ПРО це ж не відповідальність місцевої влади. Звичайно, військові роблять все можливе, але коли є брак боєприпасів і немає чим збивати, то як тут можна прогнозувати, якою буде зима?