Як врятувати Київ від транспортного колапсу: влада назвала 5 рішень

Українські депутати поділилися своїми ідеями

Росія продовжує бити по київських мостах, порушуючи логістику та пасажирські перевезення. У Верховній Раді розглядають кілька варіантів, щоби знизити навантаження на пошкоджену інфраструктуру.

Нардеп від "Слуги народу" з комітету з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко у коментарі "Телеграфу" заявив, що вважає поромні переправи через Дніпро головним пріоритетом для влади. Детальніше читайте у матеріалі: "Пороми, велосипеди та непарні годинники для водіїв – як влада пропонує рятувати Київ, якщо мости зруйнують".

Поромні переправи

"Окремі пороми можна зробити для вантажівок, автівок, які перевозитимуть продукти, ліки, товари першої необхідності. Щоб такий транспорт міг постійно курсувати і два береги між собою поєднувались. Можна зробити відповідні майданчики біля причалів для цих вантажівок. Це не проблема. Окремо можуть ходити пасажирські пороми між причалами, або між станціями метро, наприклад, від станції метро "Славутич" до "Поштової площі". Я думаю, що там люди можуть швидко пересісти далі на метро", — відзначив нардеп.

Народна депутатка від "Голосу" з комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко зазначила, що конкретного плану щодо поромів у Києві немає.

"По-перше, у нас зараз на Дніпрі немає навігації, окрім військової. Вона заборонена наказом міністерства. Тому тут питання у поверненні цієї навігації. По-друге, це ж треба організувати прийом пасажирів на одному та іншому березі. Крім того, для Дніпра повинні бути спеціальні пороми, адже дніпровська хвиля відрізняється від дунайської хвилі. І конкретного плану, щоб завтра вже були пороми і все це швидко організувати, я не чула. Це обговорювалося в дуже теоретичному аспекті. Практично ніхто собі не уявляє, як це все організувати", — заявила нардепка.

Реверсний рух на мостах

У ВР вважають, що це рішення допоможе знизити пробки у столиці, щоправда, є кілька нюансів.

"Це забезпечить безпеку руху і зменшить кількість заторів, яку ми бачимо зараз. Можна змінювати кількість смуг руху. Ясна річ, що громадський транспорт і екстрені служби повинні рухатись постійно, незалежно від реверсу", — заявив Крейденко.

"Якщо ми кажемо про сили Києва, то столиці необхідно додати більше автобусів, щоб збільшити кількість громадського транспорту і почати регулювати рух на мостах. Розуміти, які пріоритети якому виду транспорту ми надаємо: екстреному, громадському", — додала народна депутатка, членкиня парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Оксана Савчук.

Понтонні переправи

Саме це рішення обрала київська влада. Через Дніпро почнуть будувати насипні греблі із понтонними переправами. Як повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник, роботи стартують у першу декаду жовтня 2026 року і займуть близько трьох місяців. Нові споруди покликані забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів. У ВР вважають, що понтони не зможуть у повному обсязі розв'язати питання логістики та пасажирських перевезень.

"Понтони є, та я не думаю, що вони повноцінно допоможуть організувати пасажирські перевезення чи логістику між правим та лівим берегом. Мости неможливо замінити понтонами. Понтони – тимчасове рішення", – зазначила Сірко.

"Навіть якщо в майбутньому це і покращить ситуацію, то це буде майбутнє. А що робити завтра-післязавтра? Як їздити? Це не вирішить проблеми швидко", — вважає Савчук.

Велосипедні хаби

Через удари РФ мостами деякі кияни йшли на інший бік Дніпра пішки. Крейденко пропонує зробити цей процес ефективнішим.

"Це дуже ефективний спосіб. Ми бачимо, що люди зараз переходять мости пішки, але можна зробити між "Славутичем" та "Видубичами" велосипедний хаб, де люди зможуть залишати свої велосипеди, або брати на прокат інші, щоб дістатися до метро. Біля "Арсенальної" та "Лівобережної" також можна організувати такі хаби", — сказав нардеп.

Парні та непарні години для водіїв

Водії, у кого номерний знак автівки закінчується на парне число, їдуть у парну годину, і навпаки, якщо непарне. Наприклад, номер закінчується на "2" і рух тоді з 8 до 9 години, а якщо на "3", то з 9 до 10 години. І відповідно до свого номера люди зможуть обирати, за яким графіком їм рухатись.

"Такі ідеї працюють в різних країнах світу для зменшення заторів", — підсумував Крейденко.

Втім, поки що це лише ініціативи на рівні ідей (влада реалізує лише понтонну переправу, — Ред.). Попри ворожі атаки по мостах, повністю знищити їх вкрай складно, тому головна транспортна логістика й надалі спиратиметься саме на них.