Чому легендарна акторка все життя прожила в осуді суспільства: непроста історія Марії Заньковецької

Читать на русском
Автор
Марія Заньковецька Новина оновлена 05 травня 2026, 15:28
Марія Заньковецька. Фото Колаж Телеграфу

Видатна акторка пережила зміну епох, влади і систем, але не зрадила своїм принципам

Історія Марії Заньковецької — це не просто біографія акторки, а приклад того, як одна жінка змогла змінити цілу епоху. У час, коли сцена для жінки була недоступною і вважалася майже ганьбою, вона зробила театр сенсом життя і стала символом української культури.

Втекла від "правильного життя" через шлюб

Марія Адамовська (дівоче прізвище зірки) народилася у дворянській родині на Чернігівщині. У її домі цінували музику, але лише як хобі — про професійну сцену не могло бути й мови. Батько був переконаний, що жінка має жити тихо і непомітно і що головне її завдання в житті — куховарити і глядіти дітей.

Марія Заньковецька сім'я
Родина Адамовських. Фото Держархіву кінофотофонодокументів Києв

Щоб вирватися з-під контролю, Марія ще юною погодилася на шлюб із військовим Олексієм Хлистовим. Але замість свободи отримала нові обмеження — чоловік після весілля захотів покірності від дружини. Єдиним "вікном" у інший світ став аматорський театр. Чоловік дозволив їй грати, але з умовою — тільки на українській сцені. На той момент це виглядало як формальність, адже професійного українського театру фактично не існувало.

Чоловік Заньковецької Олексій Хлистов
Чоловік Заньковецької Олексій Хлистов

Проте після вбивства Олександра II вистави українською дозволили. Саме тоді Марко Кропивницький почав формувати першу професійну трупу. Заньковецька приєдналася до неї і швидко стала головною зіркою.

Через конфлікт із родиною акторка не могла виступати під власним прізвищем. Річ у тім, що її дебют у ролі Наталки Полтавки став проривом. Глядачі плакали і аплодували стоячи — настільки сильною була її гра. Проте батько заборонив їй виступати під своїм прізвищем, а чоловік — під своїм. Так з’явився псевдонім — на честь рідного села Заньки.

Заньковецька в ролі Наталки Полтавки
Заньковецька в ролі Наталки Полтавки. Фото: Wikimedia

Відмова, яка шокувала імператора

Про талант акторки заговорили навіть у столиці імперії. Їй запропонували роботу в імператорському театрі з величезним гонораром. Для будь-кого це був би квиток у розкішне життя. Але Заньковецька відмовилася. Вона обрала українську сцену, хоча це означало постійні гастролі, складні умови і відсутність стабільності.

Скандальне розлучення і ціна свободи

У 19 столітті, коли розлучення вважалося надзвичайною, ганебною та майже неможливою подією, яка кардинально руйнувала репутацію особи та її родини., Заньковецька наважилася на цей крок. Останньою краплею стало те, що Хлистов штовхнув її вагітну, через що Марія втратила дитину.

Щоб розлучитися, їй довелося публічно взяти провину на себе, визнавши "перелюб". Це дало результат, але з наслідками — церква заборонила їй вдруге виходити заміж.

Попри це, вона десятиліттями жила з Миколою Садовським (Тобілевичем) хоча їхні стосунки були непростими і їх засуджувало суспільство. Він зраджував акторку, але кожного разу повертався до неї.

Марія Заньковецька і Микола Тобілевич
Марія Заньковецька і Микола Тобілевич. Фото: "На скрижалях"

У 1918 році Заньковецька зробила ще один прорив — створила власну трупу в Києві. Вона стала першою жінкою в Україні, яка очолила театр такого масштабу. Її авторитет був настільки сильним, що влада надала їй довічну пенсію — унікальний випадок для того часу.

Панас Саксаганський, Микола Садовський і Марія Заньковецька
Панас Саксаганський, Микола Садовський і Марія Заньковецька на сцені. Фото: Вікіпедія

Цікаві факти про Марію Заньковецьку

  • Вона зіграла понад 30 головних ролей, багато з яких стали еталонними
  • Її вважали майстринею психологічної гри — вона буквально "проживала" кожну роль
  • Працювала разом із ключовими діячами українського театру, зокрема Іван Карпенко-Карий
  • Була першою акторкою, яка отримала звання народної артистки в Україні

Раніше "Телеграф" розповідав, як зараз виглядає народний артист Василь Зінкевич. Його пісня стала візитною карткою України.