"Всередині РФ почнеться полювання на росіян, а найжорсткіша різанина буде у Москві": Михайло Макарук

У Російській Федерації з 15 по 17 березня пройдуть т. зв. вибори президента. Їх ще називають "вибори Путіна" з огляду на те, що Кремль давно не підпускає до цього процесу хоч когось, хто здатний скласти навіть мінімальну конкуренцію "вождю". Навіть у дебатах Путін не бере участі, ніби підкреслюючи цим фарс того, що відбувається.

Втім, те, що Центрвиборчком зняв з псевдовиборів як би опозиційного кандидата Бориса Надєждіна, злякавшись черг, які виникли з охочих поставити підпис для його реєстрації, демонструє, що "цар" та його оточення відчувають собі не надто впевнено.

Спікер міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm, сержант ЗСУ Михайло Макарук розповів "Телеграфу", чи можливі у РФ якісь заворушення в процесі цих виборів, а також — що може спровокувати смуту в недоімперії.

У Росії, на думку Михайла Макарука, нема, та ніколи й не було політичної опозиції. Як і загалом – протидії Путіну всередині країни.

"Росіяни, як і хотіли, отримали свого "царя", який пообіцяв їм відновлення "величі". І розв’язав війну проти України та всього західного світу. Війну, яку його піддані, до речі, переважно підтримують. Тих, хто проти, дуже мало. І вони, як правило, виїхали з країни-агресорки", – пояснює експерт.

Він акцентує, що спрацьовує і фінансове підживлення. Бідняки-пияки з російських сіл, які ніколи не бачили унітаз, отримують значні гроші за згоду стати учасниками т. зв. "СВО". І стають раптом, за мірками російської глибинки, багатими.

"Якщо повернуться, звичайно, – уточнює Михайло Макарук. – А якщо ні – озолотяться (знову ж таки, за мірками місцевої тмуторокані) їхні рідні. Які самі ж і випихають своїх недомужиків – йди, воюй, заробляй!"

А російська панівна так звана еліта, не соромлячись, грає в "престолонаступництво", акцентує експерт. Діти Пєскова, Патрушева тощо мають особисті годівниці, керівні пости. Фактично узаконено диктатуро-монархічний устрій. І це всіх влаштовує.

"Отже, внутрішні процеси в РФ не почнуться без зовнішніх ударів. Один з основних – навалювати окупантам в Україні. Тоді росіяни побачать, що чи то цар, чи то бояри – погані. І час когось із них, а то й усіх відразу – зносити. Що відкриває дорогу для традиційної російської гри – смути", – пояснює Михайло Макарук.

Наше завдання – відбитися, упевнений він. Викинути загарбників з українських земель. Побудувати свою "лінію Маннергейма" за аналогією зі смугою оборонних споруд, створених свого часу фінами на Карельському перешийку неподалік радянського кордону.

"І не підтримувати жодних контактів з Росією чи тим, що від неї залишиться. Ні-я-ких! Хоча немає сумнівів, що після нашої перемоги з боліт почнуться підвивання в стилі: "Ми ж брати, але цар і бояри були поганими, а як народ росіяни – хоро-о-оші!" Про будь-які контакти з цими… треба забути років на 50! Жодних наукових, культурних, спортивних, економічних, політичних контактів. Як мінімум на пів століття", – вважає експерт.

При цьому, продовжує він, треба розуміти, що це недоімперське тіло саме розчленується у процесі неминучої смути.

"Сучасна Росія вже не є здебільшого ні слов’янською, ні православною державою. Там зараз переважають інші народності. А російський Ванька вміє тільки горілку пити та в "СВО" помирати. Зачинати дітей він практично нездатний. Тому гору беруть мусульманські народності, татари Башкири, — підкреслює Михайло Макарук. — Простий приклад. Зараз на Бахмутському напрямку стоїть підрозділ "Ахмат". Але там немає бородатих чеченців. Зате є "русаки", яких вони найняли. А бородаті чеченці сидять удома, накопичуючи сили для розподілу Росії, коли прийде час. І тоді всередині РФ почнеться полювання на росіян. Думаю, у процесі смути найжорсткіша різанина буде в Москві, оскільки там сконцентровані ті, кого умовна глибинка (читай – фактично вся інша Росія) люто ненавидить".

Той самий Татарстан, нагадує експерт, має величезні нафтові ресурси та види на незалежність. Той самий Башкортостан, де вже спалахували заворушення. Ті самі кавказькі держави.

"І коли (саме "коли", а не "якщо") колотнеча всередині РФ почнеться, вона буде, зокрема, й за етнічними ознаками. І не факт, що коли почнеться "рубалово", ті чи інші гравці не захочуть вийти за свої нинішні адмінкордони. Амбіції у деяких місцевих царків будуть досить великими, — упевнений Михайло Макарук. — Та ж Чечня може захотіти об’єднатися з Дагестаном і територіями Краснодарського краю. А є ще калмики — зі своїми амбіціями. І так далі…"