Що буде, якщо впасти в чорну дірку: у NASA показали яскраве відео

Напевно багато фанатів космосу і просто любителів подивитися на зоряне небо хоча б раз замислювалися про те, що буде з людиною, якщо її скинути в чорну дірку. Схоже, що вчені NASA теж поставили це питання.

Як повідомляє Sciencealert, для проведення моделювання вченим довелося задіяти суперкомп’ютер. Зазначається, що дана візуалізація є найкращою з тих, що існують нині.

"Люди часто запитують про це, і моделювання цих важко уявних процесів допомагає мені пов’язати математику теорії відносності з реальними наслідками у реальному Всесвіті", — каже астрофізик Джеремі Шнітман із Центру космічних польотів імені Годдарда НАСА.

За його словами, він створив дві симуляції — що буде якщо камера не потрапляє за обрій подій, а вистрілює назад, і ще одну, коли вона все ж таки перетинає гризонт і більше не повертається.

Чорні дірки є ядрами мертвих зірок, які сколапсували під дією власної гравітації в крихітну грудку дуже щільної речовини, чиї властивості неможливо описати принципами фізики.

Одним із результатів цього колапсу є поява горизонту подій, сферичного кордону, за яким сила тяжіння настільки сильна, що навіть швидкості світла недостатньо, щоб її подолати.

Оскільки світло є основним інструментом пізнання всесвіту, то його відсутність призводить до того, що ми просто не можемо побачити, що відбувається всередині чорної діри. При цьому навіть спроби вивчити її теоретично призводять до виникнення парадоксів, які не додають нам розуміння.

Однак виходячи з руху світла і матерії навколо чорних дірок ми можемо все ж таки зрозуміти, що ці об’єкти мають колосальну масу від десятків Сонць до декількох мільярдів.

Щоб змоделювати відео нижче, вчені взяли чорну дірку з масою 4,3 мільйона Сонць, що можна порівняти з діркою Стрілець А*, яка розташована в центрі нашої галактики, і спробували прорахувати всі дані на суперкомп’ютері НАСА Discover.

За підсумками відпрацювання програми вони отримали 10 терабайтів даних, що генерувалися 5 діб. Для порівняння середньостатистичний ноутбук робив би той самий обсяг завдань 10 років.

Змодельована камера починається приблизно за 640 мільйонів кілометрів від чорної дірки і рухається всередину. У міру наближення диск матеріалу навколо чорної дірки та внутрішня структура, відома як фотонне кільце, стають чіткішими.

Ці елементи, а також простір-час, стають дедалі більш спотвореними в міру наближення камери. Зрештою, політ здійснює майже два оберти навколо чорної дірки, перш ніж піти за обрій подій.

В іншій версії відбувається щось схоже, але камера за підсумком все ж таки виходить з гравітаційного тяжіння і відлітає.

Також там показали більш коротке відео занурення у чорну дірку із підтримкою 360 градусного огляду.

Як повідомлялося раніше, астероїди можуть складатися не лише з цінних матеріалів, а й із елементів, з якими людство ніколи не стикалося. Наприклад, астероїд 33 Полігімнія може складатися з елементів, які виходять за межі нинішньої таблиці Менделєєва.