Орбан проти України: інсайди з Брюсселю щодо переговорів про вступ Києва до ЄС

Україна повністю готова до відкриття першого кластеру у переговорах про вступ до ЄС. Однак не перший місяць на заваді цьому стоїть прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан — і які б креативні способи змінити думку політика не винаходили в Брюсселі, жоден із них поки що не спрацював.

Міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова розповідає, чого вимагає Орбан, і якими можуть бути кроки ЄС далі, аби нарешті розблокувати переговорний процес.

Для розуміння: реформи й приведення українського законодавства до вимог Європейського Союзу має проходити за 35 главами, згрупованими в шість кластерів (це має назву acquis ЄС). Перший переговорний кластер називається "Основи" та зосереджений на верховенстві права, демократичних інститутах, захисті прав людини та ефективності державних установ.

Процес переговорів завжди починається з цього кластера, і закриття відбувається лише після досягнення усіх вимог у ньому. До цього Україна та Європейська Комісія в рекордні строки завершили масштабний процес скринінгу відповідності українського законодавства до права ЄС, аби виявити, де і які зміни потрібні.

Тож, усі технічні вимоги для початку переговорів більше ніж виконані, політично готовність України до цього підтвердили Єврокомісія, Європарламент і 26 країн-членів ЄС, окрім, власне, Угорщини.

Політична агонія Орбана

Для старту, а також завершення переговорів про вступ будь-якої країни потрібне дотримання принципу одностайності, яким продовжує зловживати Віктор Орбан. За пів року в Угорщині пройдуть вибори, й антиукраїнська риторика — одна з головних тем передвиборчої кампанії політика та його політичної сили "Фідес", яка втрачає прихильність електорату.

"Фідес" нині описує світ, сповнений ворогів — "комуністів", "глобалістських лібералів" та "мігрантів". Через тісні зв’язки Угорщини з Росією, Україна та її президент Володимир Зеленський були зображені як загроза національному суверенітету Угорщини — для посилення спротиву українському вступу до ЄС.

Попри те, що подібні кампанії в минулому були успішними, цього разу вони не змогли зупинити падіння популярності "Фідес" серед угорських виборців", — описує ситуацію американський Центр аналізу європейської політики (CEPA).

При цьому, за даними різних соціологічних опитувань, до 67% угорців не підтримують приєднання Києва до ЄС.

"Членство України в ЄС є найбільшою загрозою… Україні потрібні додаткові гроші й саме тому вона хоче вступити до Євросоюзу за будь-яку ціну.

Ми не хочемо, щоб вони перетворили найбезпечнішу країну в Європі (Угорщину — Ред.) на гніздо мафії, і ми не хочемо, щоб гроші угорців надходили в Україну через Брюссель. Ні, ні і ні", — стверджував Орбан під час одного зі своїх партійних заходів.

Нещодавно у своїх заявах угорський прем’єр дійшов до того, що поставив під сумнів незалежність української держави:

"Україна не є незалежною країною. Україна не є суверенною країною… Якщо ми, тобто Захід, вирішимо не надавати їй жодного форинта (угорська валюта — Ред.), завтра України може й не бути", — сказав він.

Чи є проблема з угорською нацменшиною?

Певний час Будапешт стверджував, що блокуватиме вступ Києва до ЄС через нібито порушення прав угорської громади на Закарпатті, яка нараховує близько 150 тисяч осіб. Історія бере початок з 2017 року, коли Україна ухвалила освітній закон, який мав забезпечити ширше використання української мови в навчальному процесі.

Передбачалося, що представники національних меншин зможуть вивчати свою мову паралельно з українською у початковій школі, але предмети у середній та старшій школі мають викладатися українською.

Угорщина різко розкритикувала закон, назвавши його "ножем у спину". Далі — роки системної політичної напруги в українсько-угорських відносинах.

2024 року Віктор Орбан висунув до української сторони 11 вимог в обмін на підтримку її шляху до євроінтеграції. Вони насамперед стосувалися питань, пов'язаних з мовою, освітою, політичним представництвом і культурними правами угорської національної меншини на Закарпатті.

Україна, своєю чергою, розробила План заходів щодо захисту прав національних меншин, який враховував усі з викладених Угорщиною пропозицій.

За даними "Телеграфу", в Брюсселі дали в цілому схвальну оцінку плану — попри те, що він не вирішує усіх проблем одразу, документ пропонує довгострокові механізми, які з часом можуть усунути всі проблеми. Та й угорські посадовці під час минулих зустрічей з українськими колегами відзначали прогрес щодо врегулювання низки питань, "які становлять спільний інтерес України та Угорщини".

Тому єдиною реальною причиною для блокування шляху України до членства ЄС залишається саме позиція Орбана.

"Розмитий" план Кошти

Ще з літа в Брюсселі активно обговорювали план обходу принципу одностайності для розблокування переговорів, аби лишити угорського прем’єра "за бортом". Серед іншого на заваді стояли побоювання, що подібний крок стане небезпечним прецедентом у майбутніх переговорах про вступ тієї чи іншої держави.

Більшої сміливості цей план набув восени, коли президент Європейської ради Антоніу Кошта почав просувати ідею відкриття переговорних кластерів за згодою кваліфікованої більшості країн ЄС. Більшість означає, коли 55% держав-членів голосують "за" — на практиці це 15 країн із 27.

Передбачалося, що закриття кластерів, як і раніше, вимагатиме підтримки всіх столиць ЄС, однак зміна вимог для початку переговорів дозволить Україні, а також Молдові, яка йде з нами парою, розпочати необхідні реформи. Президент Євроради особисто переконував лідерів ЄС в своєму баченні, проводячи так зване "турне столицями", під час якого він зустрівся з низкою європейських лідерів.

Які шанси "перекачати" Орбана та перспективи для України

Обговорення ідеї Кошти мало місце на полях зустрічі Європейської ради у Копенгагені 1 жовтня, однак, за даними обізнаних джерел "Телеграфу", ініціатива швидко "розмилася" й не отримала достатньої уваги.

І важливий момент: щоб змінити механізм відкриття кластерів, також потрібен консенсус серед країн ЄС, тому таке собі замкнуте коло.

На зараз основна ідея полягає в тому, щоб технічно продовжувати євроінтеграцію Києва, допоки політично переговори залишаються заблокованими.

За задумом, Україна може виконати значну частину роботи наперед, наприклад, в рамках дорожньої карти з питань верховенства права, аби впроваджувати реформи вже зараз. Це дозволить швидше просуватися далі, як тільки вето Будапешта буде зняте.

До виборів в Угорщині залишилося шість місяців, й кілька високопоставлених співрозмовників нашого видання висловлюють думку, що варто "просто перечекати Орбана", якби несправедливо це не було і для України, і для Молдови. При цьому невідомо, чи дійсно політик втратить владу за результатами волевиявлення угорців у квітні 2026 року.

Співрозмовники "Телеграфу" визнають: процес вступу до Євросоюзу має бути merit-based, тобто заснованим на заслугах Україна виконала домашню роботу, і тим самим давно заслужила початок предметних переговорів. Особливо враховуючи риторику європейських партнерів про те, що членство в ЄС — важлива гарантія безпеки для майбутнього України.

Чи знайдуть в Євросоюзі інші варіанти подолання угорського вето, покажуть найближчі зустрічі міністрів та лідерів, які пройдуть у Люксембурзі та Брюсселі з 20 до 24 жовтня. Детальніше про них читайте у наступних публікаціях на нашому сайті.