Українське коріння підкорювачів космосу: чотири американські астронавти і єдиний космонавт Польщі

Читать на русском
Автор
3718
Pixabay

Вихідці з України, які літали в космос під зоряно-смугастим прапором, зробили вагомий внесок в розвиток астронавтики.

Понад 30 років Україна відокремлює себе від Росії. І наші досягнення в космічній галузі — одна із площин, де внесок України як держави намагались максимально нівелювати. В День космонавтики — 12 квітня – "Телеграф" вирішив згадати всесвітньо відомих іноземних космонавтів з українським корінням.

Джудіт Рєзнік. Одна з 8000 претендентів

Дідусь Джудіт Рєзнік, четвертої жінки у світі, котра здійснила орбітальний космічний політ, був родом з Києва, батьки — вихідці з України.

Вона ніколи не планувала стати астронавтом. Джудіт блискуче навчалась, мала гарну роботу – інженера-біомедика в лабораторії нейропсихології Національного інституту здоров'я. В інтерв'ю 1981 року Джудіт сказала, що вирішила подати заявку із забаганки, дізнавшись, що в програму приймають жінок. /

астронавт Джудіт Рєзнік
Джудіт Рєзнік казали, що у неї нульові шанси стати астронавтом. Вона стала і облетіла Землю 96 разів

В Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) їй сказали: у тебе нульові шанси. Джудіт не вміла пілотувати, тож про який космос могла йти мова? Однак ті, хто здається за першої перешкоди, не підкорюють космос.

Джуді не здалась: зателефонувала другу дитинства, який був класним пілотом, і той навчив її літати. Джуді склала три складні професійні тести на максимальний бал і знову звернулась у NASA. На той момент заявок було понад 8 000, місць — 36, жінок планували взяли лише шість. І Джуді стала однією з них.

Вона готувалась до польоту в космос у колі жінок, які також стали легендарними астронавтками – Саллі Райд, яка згодом стала першою американкою в космосі (а могла б полетіти Рєзнік); Кетрін Салліван, перша жінка, що вийшла у відкритий космос; Шеннон Люсі, перша жінка, яка відвідала космічну станцію "Мир"; Маргарет Рея Седдон, учасниця трьох польотів космічного корабля "Шаттл"; Анна Лі Фішер, одружена з астронавтом Біллом Фішером і перша матір, яка побувала в космосі.

Під час першого польоту у космос 1984 року Джудіт Рєзнік облетіла Землю 96 разів. Політ тривав 144 години 57 хвилин.

Вона проводила складні експерименти на орбіті – через маніпулятор дистанційного керування розгорнула 31-метрове сонячне вітрило, розроблене для уловлювання сонячної енергії.

Другий космічний політ Резнік мала здійснити на борту космічного корабля "Челленджер". Цей політ 1986 року захопив уяву людей у всьому світі не тільки тому, що полетить жінка-астронавт (що все ще було новинкою), а й тому, що в цьому польоті мав брати участь Кріста Маколіфф, учитель з Конкорду, штат Нью-Гемпшир, обраний для участі у проекті "Вчитель у космосі" 1985 року.

Отже, велика аудиторія — чимало з яких були дітьми, — налаштувалася побачити, як шатл злітає з космічного центру Кеннеді на мисі Кейп Канаверал. Це був десятий політ "Челленджера". Його завданням було вивчення прольоту комети Галлея, а також розгортання супутника, який би забезпечив постійний зв'язок з орбітальними космічними кораблями.

Маколіфф мав з космосу викладати, даючи студентам можливість подивитися зсередини на життя астронавта, а інший член екіпажу, Рональд Макнейр, планував першим зіграти в космосі на саксофоні.

Команда, відібрана для десятої місії "Челінджера"

На жаль, трохи більш, аніж за хвилину після зльоту сталася трагедія. Шаттл вибухнув. Джудіт загинула разом з усіма членами команди.

На честь Джудіт Рєзнік названо лекційний зал Університету Меріленду та кілька державних шкіл. Її ім'я носить кратер на зворотному боці Місяця.

Її брат Майкл Резнік та інші члени сімей астронавтів "Челленджера" започаткували Центр "Челленджер", щоб стимулювати інтерес дітей до космосу.

Гайдемарі Стефанишин-Пайпер. Майже 12 днів на орбіті

Американська астронавтка і, судячи з її заяв, борчиня за права жінок у космічній галузі, Гайдемарі Стефанишин-Пайпер за походженням — українка. Її батько був уродженцем Львівської області.

Гайдемарі Стефанишин-Пайпер

1996 року її прийняли в корпус астронавтів NASA-16. Лише 2006-го у складі першої космічної місії STS-115 вона вирушила на Міжнародну космічну станцію. Завданням місії було встановити нові сонячні батареї та замінити обладнання. За цю місію відповідала Гайдемарі.

2008 року вона взяла участь у місії STS-126. Потрібно було провести роботи з обслуговування і дооснащення на зовнішній поверхні станції – тобто працювати у відкритому космосі. Загальний час, проведений поза Землею склав 11 днів 19 годин 6 хвилин та 35 секунд.

2007 року Гайдемарі побувала у Львові. Ось кілька тез з її інтерв'ю "Громадському".

"Я знаю, що в Україні стати астронавтом жінці набагато складніше, бо ваше космічне агентство не таке велике, як NASA. Але я не сумніваюся, що колись у майбутньому Україна обере ще одного космонавта, і я дуже сподіваюся, що вони оберуть жінку".

"Для NASA важлива технічна освіта. Такж важливо, як ви її реалізуєте на практиці і чи допоможе ваш досвід вам в космосі. Я служила на флоті, бо вони заплатили за моє навчання у коледжі. Там я стала водолазом. А вихід у відкритий космос дуже нагадує роботу під водою".

"Жіінкам, які хотіли б стати автронавтками, я б рекомендувала отримувати освіту інженера. Не біолога, не хіміка. Саме з інженерною освітою у вас буде більше шансів".

8 жовтня 2019 року Гайдемарі вдруге відвідала Україну. Цього разу вона виступила з лекціями у навчальних закладах Харкова, Києва, Житомира і Львова. Маємо надію, що це був не останній її візит.

Роберта Лінн Бондар. Перша невропатолог у космосі

Майбутня астронавтка і науковиця Роберта Лінн Бондар народилася в Канаді у родині етнічних українців — її батьки були родом з Прикарпаття. Вона чудово розуміє українську мову і спілкується нею.

Роберта Бондар
Роберта Лінн Бондар - астронавтка, лікарка, фотограф

Коли Бондар була маленькою, мати робила їй особливе частування. "Я їла "пиріг мрії" і загадувала бажання – бути космонавтом", — згадувала вона.

Астрономією захопилася ще зі школи. Хоча за фахом вона невропатолог — закінчила докторантуру в Торонтському університеті. Роберта має власний рекорд — вона є першою лікаркою-невропатологом, яка побувала у космосі.

Вирішивши стати астронавтом, Бондар вивчилася пілотувати літаки. До загону астронавтів її зарахували 1984 року. А політ у космос здійснила 22-30 січня 1992 року.

Роберті вдалось завоювати світове визнання не лише як жінці-астронавту, а й професійному лікарю. Навіть у космосі основний фокус її уваги був на вивченні впливу мікрогравітації на людський організм. Над цим вона продовжила працювати і коли через вісім днів повернулася на Землю.

Бондар шукала фінансування для продовження своїх досліджень космічних польотів та їхнього впливу на людський організм і працювала в Університеті Райерсона в Торонто та Західному університеті в Лондоні, штат Онтаріо, до того, як її програми були закриті.

Роберта є почесним доктором у більш як двадцяти вищих вишах США й Канади, членкинею Конгресу українців в Канаді. Жінка завжди любила знімувати, тож з часом стала професійним фотографом природи, подорожувала навколо світу від пустелі Сахара до високої Арктики і публікувала свої фото в численних книгах.

Брюс Мельник. Шість заявок у NASA за 10 років

Брюс Едвард Мельник — ще один наполегливий мрійник, а за підсумком – американський астронавт українського походження. Він здійснив дві успішні космічні місії, брав участь у розробці та випробуваннях нових космічних кораблів і систем, а також є автором численних наукових праць та популярних книг про космос.

День космонавтики
Брюс Мельник – льотчик-випробувач, астронавт

Брюс народився 5 грудня 1949 року в Нью-Йорку. 1978 року був обраний NASA кандидатом в астронавти.

У інтерв'ю американським медіа він розповідав, що подавав запити до NASA на участь у підготовці астронавтів шість разів. П'ять разі йому відмовляли – бракувало льотної кваліфікації.

"Потім, отримавши повну кваліфікацію пілота, я зміг пройти усі тести – фізіологічні, психологічні, фізичні і психічні – котрі NASA включає у співбесіду", — розповідав американським медіа астронавт. Ця співбесіда тривала тиждень.

Але то були квіточки. Далі майбутніх астронавтів очікує дворічна базова підготовка. "А потім, коли вас відберуть для польоту (це — ще один етап), ви проживете рік, тренуючись виключно для цього польоту. Ви пропрацьовуєте будь-яку непередбачувану ситуацію, проблему — все, з чим ви гіпотетично могли б стикнутися у польоті", — казав Брюс Мельник.

Та хоч би якими крутими були симулятори польоту, вони не могли зрівнятись із реальністю: "Раптом ракетоносії спалахують з вибухом, це як копняк під зад. Ви втиснуті у сидіння, доки не досягнете рівня трьох перевантажень. Вам важко говорити, важко дихати, раптом миттєво — пуф! — і ви вільно пливете у невагомості".

1992 року Брюс Мельник взяв участь у своїй другій космічній місії як член екіпажу космічного човника "Колумбія" STS-50. Вона була присвячена дослідженню впливу мікрогравітації на живі організми та вивченню космічного простору. Мельник здійснив два виходи у відкритий космос під час цієї місії, встановивши новий рекорд тривалості перебування у відкритому космосі.

Мирослав Гермашевський. Польский космонавт з України

Перший і єдиний польський космонавт Мирослав Гермашевський відзначався чудовим почуттям гумору. Йому настільки набридли запитання прибічників теорії пласкої Землі, що в одному з інтерв'ю підтвердив: так, пласка, як млинець. Він хотів, щоб від нього відчепились і ставили фахові питання. Але прихильники теорій змов радо рознесли його відповідь по світових ЗМІ. З усією серйозністю.

День космонавтики
Мирослав Гермашевський, бригадний генерал, перший польський космонавт

Однак історія родини Мирослава Гермашевського починалась трагічно. Він народився 15 вересня 1941 року у польській родині в окупованому німецькими нацистами селі Липники під Березним на Рівненщині. 18 членів його родини загинули під час Волинської трагедії.

Оскільки села більше не залишилося, Мирослав у 2000-х роках приїздив до Березного. Не знайшовши могили батька, космонавт розсипав квіти по всьому цвинтарі. У червні 2013-го знову побував у Березному, взяв участь у відкритті пам'ятника полякам, похованим на римо-католицькому кладовищі, де похований і його батько.

1945 року родина Гермашевських була переміщена, як і багато інших, на територію Польщі.

Гермашевський став національним героєм завдяки своєму польоту в космос. Протягом дев'яти днів у червні та липні 1978 року він і радянський космонавт Петро Климук облітали Землю на космічному кораблі "Союз-30", який пристикувався до орбітальної космічної станції "Салют-6". Вони обігнули земну кулю 126 разів.

Цей політ був можливим лише для країн, які проявляли справжню чи показову лояльність до Москви. Тож Польщі довелось виборювати право відправити на орбіту свого космонавта.

Це була настільки вагома подія для Польщі, що ціональний банк Народної Республіки 1978 року ввів в обіг монету 20 злотих, присвячену польоту першого польського космонавта.

В інтерв'ю польській газеті Rzeczpospolita 2018 року Гермашевський сказав, що його найбільшим страхом під час польоту було те, що їхній космічний корабель зіткнеться з метеоритом.

Після повернення на землю, космонавт продовжував займати керівні посади у ВПС Польщі до 2001 року. 2022-го Мирослав помер на 82 році життя.