У Європі заговорили про масовий призов жінок в армію. Що це може значити для ЗСУ

У Литві днями заявили, що підтримують введення обов'язкової військової служби для жінок з 18 років. Цього року з подібними заявами вже також виступили Данія, Німеччина та США.

Призов жінок є рідкісним явищем, адже в Європі лише у двох країнах зараз він обов’язковий. Це — Норвегія та Швеція. Також рідкісним явищем є призов чоловіків на військову службу, проте про ці зміни заговорили після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

"Телеграф" розповідає, де планують масовий призов жінок і як цю тенденцію може використати Україна.

Де вже говорять про мобілізацію жінок

Данія

Данія у березні 2024 року оголосила про плани з 2026 року вперше поширити військову службу на жінок і прагне досягти повної рівності між статями.

Це сталося одночасно з оголошенням про збільшення оборонного бюджету на 6 мільярдів доларів. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен пояснила, що її країна переозброюється не тому, що хоче війни, а тому що хоче її уникнути.

"Більш жорсткий призов, включаючи повну гендерну рівність, має сприяти вирішенню проблем оборони, національній мобілізації та комплектуванню наших збройних сил", — заявляв міністр оборони Троелс Лунд Поульсен.

США

Сполучені Штати прямо зараз намагаються ухвалити призов жінок на законодавчому рівні. Палата представників і Сенат розглядають законодавство про автоматичне включення жінок до Selective Service з 18 до 25 років.

Однак закон далекий від прийняття, роками дискусія зустрічала опір з боку консервативних республіканців.

Прихильники пропозиції зазначили, що армія зіткнулася зі скороченням набору, що може завадити військовій готовності у разі небезпеки. Професор кафедри історії в Університеті Північної Кароліни Річард Кон заявив, що США не можуть розраховувати на першокласну бойову силу, якщо виключити половину населення.

"Якщо ви хочете мати найкращий людський капітал у війську, вам потрібно включити жінок — у чоловічому населенні просто недостатньо необхідного калібру, щоб отримати те, що вам потрібно".

В армії Сполучених Штатів служать понад 224 000 жінок, що становить близько 17% війська. Зараз у США є жінки-пілоти винищувачів, жінки займають посади офіцерів найвищого рангу у ВМС, а також комендантів берегової охорони.

Німеччина

У травні у Німеччині проголосували за повернення до порядку денного обов’язкової військової служби. Така система була скасована у 2011 році. Начальник штабу оборони Бундесверу Карстен Брейерсу заявив, що жінок слід призивати в армію і служба для обох статей має бути обов’язковою.

"У нас зараз призупинена військова служба, яка, згідно з Конституцією, спрямована лише на чоловіче населення. Ми повинні встановити тут рівність, але спочатку потрібна відповідна політична та соціальна дискусія", – сказав він.

Окрім Європи, призов жінок вже існує в Ізраїлі та Південній Кореї.

Як Україна могла б використати мобілізацію жінок

В Україні жінки можуть воювати у лавах Збройних Сил, але лише добровільно. Також мобілізація є добровільною для жінок-лікарів та фармацевтів.

За даними Міноборони, зараз в лавах ЗСУ служать 45 587 жінок. В армії скасовані будь-які обмеження щодо призначення та проходження жінками-військовослужбовцями служби на всіх посадах.

Раніше жінки могли проходити службу на посадах переважно медичних спеціальностей, бухгалтерів, зв’язківців, кухарів, діловодів, то зараз таких обмежень немає. Жінка в армії може бути командиром БМП, кулеметником, снайпером, водієм, гранатометником, заступником командира розвідгрупи, ремонтником.

Видання Texty порахувало, що в Україні налічується 5,6 млн жінок призовного віку, однак 46% жінок віком 18–60 років виховують дітей. Таким чином, оголошення мобілізації жінок без дітей дасть змогу поповнити резерв на 3 млн осіб.

У виданні припустили, що жінки можуть служити у військах ППО на всій території України як у складі мобільних бригад, що знищують "Шахеди", так і на складнішій техніці, операторками дронів (як розвідувальних, так і ударних), снайперками.

Також жінки можуть замінити чоловіків у логістиці, бухгалтерії, обліку, декодуванні, роботі пресслужб, на оборонних заводах.

Очільник ГУР Кирило Буданов на закритій зустрічі з випускниками KSE (Київської школи економіки) заявив, що Україна зможе вести війну до 2033 року, якщо мобілізуватиме всіх людей від 18 років. Зниження порогу до 16 років (як розглядала РФ) дозволило б продовжити війну до 2044 року.

Раніше радник із гендерних питань командувача Сухопутних військ Оксана Григор’єва заявляла, що Україна має позбутися "старомодного менталітету" щодо жінок і ухвалити політику призову жінок на військову службу за ізраїльським зразком.