Метро в Харкові будували в екстремальних умовах: що коїлося під землею
- Автор
- Дата публікації
- Автор

Метрополітен — один з основних засобів пересування для багатьох харків'ян
У другій половині XX століття Харків стрімко ріс — розбудовувалися нові райони, розширювалися межі міста, а кількість жителів перевищила мільйон. Такий темп розвитку зробив питання транспорту особливо гострим. Звичайний наземний транспорт — навіть із десятками маршрутів — більше не справлявся. Побудова метро стала не розкішшю, а необхідністю. Проте реалізація цього масштабного проєкту вимагала не лише технічних зусиль, а й політичного дозволу — адже в той час підземку дозволяли мати лише столицям союзних республік.
Перші пропозиції щодо метро пролунали в 1962 році на засіданні Верховної Ради СРСР. Після тривалих погоджень і завдяки наполегливості першого секретаря Харківського обкому КПУ Григорія Ващенка в грудні 1965 року Харків отримав дозвіл на будівництво. Після геологічних досліджень і розробки проєктів 15 липня 1968 року на вулиці Слов’янській біля Південного вокзалу заклали перший символічний ствол майбутнього метро.

Прокладати лінії довелося у надскладних умовах: тунелі йшли під річками Лопань і Харків, густонаселеними кварталами, магістралями з інтенсивним рухом і в обводнених пливунах. Через небезпеку просідання ґрунтів маршрут першої лінії продовжили до вулиці Свердлова (нині — Полтавський Шлях).

Проте будівництво просувалося швидко завдяки радянському феномену "соцзмагань": будівельники щороку достроково виконували річні плани. У 1969 році почали застосовувати виготовлений у Харкові прохідницький щит — передову техніку того часу, яка значно прискорила прокладку тунелів. Однією з найскладніших ділянок стала зона Подільського мосту, де в 1970 році вперше в історії харківського метро відбулася збійка зустрічних тунелів — надзвичайно точна операція, ускладнена різкими перепадами висот.

Перша черга метро охоплювала 8 станцій: "Холодна гора", "Південний вокзал", "Центральний ринок", "Радянська" ("Майдан Конституції"), "Проспект Гагаріна", "Спортивна", "Завод імені Малишева" та "Московський проспект" ("Турбоатом"). 30 липня 1975 року метро провело перший пробний поїзд, а 23 серпня того ж року відбулося офіційне відкриття метрополітену.