Була улюбленою співачкою Хрущова і Брежнєва: як виглядає могила радянської зірки з України Олександри Стрельченко

Що відомо про радянську співачку і як виглядає її могила

Олександра Стрельченко — відома радянська співачка, яка була широко популярною в СРСР. Вона багато гастролювала і виступала з різними оркестрами. Крім того, її голос звучав у таких фільмах, як "Війна і мир", "Калина Черська" і "З фронту прийшов солдат". Артистка народилася на Дніпропетровщині 2 лютого 1937 року, сьодні їй могло б виповнитися 89 років. Однак вона померла влітку 2019 року у Москві.

Що варто знати

• Олександра Стрельченко народилася 2 лютого 1937 року на Дніпропетровщині, рано стала сиротою і померла в серпні 2019 року в Москві
• Вона була популярною радянською співачкою, виконувала народні пісні, гастролювала з оркестрами та співала у фільмах
• Похована на Троєкурівському кладовищі в Москві, де їй встановили чорний мармуровий пам’ятник з її фото в білому

"Телеграф" розповідає, якою була творча діяльність Стрельченко, де виступала та чим відзначилась. Також дізнаєтесь, де похована та який вигляд має могила відомої виконавиці.

Що відомо про Олександру Стрельченко

Майбутня співачка народилась на станції Чаплине в Дніпропетровській області у 1937 році. У 8 років Олександра стала сиротою, оскільки батько загинув на війні, а незадовго після нього померла й мати. Дівчинку віддали до дитячого будинку.

З раннього дитинства Стрельченко співала та проявляла інтерес до музики. Після закінчення школи певний час працювала вихователем у дитячому садку. Здобувала освіту на заочному відділенні Ленінградського педагогічного інституту, де опановувала педагогіку.

У 1958 році Олександра відвідала концерт Воронезького народного хору і вирішила, що хоче пов'язати життя з музикою. Її прийняли до хору, але через певний час звільнили, оскільки в неї були проблеми з голосом. А у 1959-1962 роках вона працювала в Липецькій філармонії.

У 1963 році Стрельченко переїхала до Москви, де упродовж року стажувалась у Всеросійській творчій майстерні естрадного мистецтва. Вона вперше виступила у Москві на сцені Театру естради. З 1964 року Олександра була солісткою Москонцерту та художнім керівником Майстерні народного мистецтва при Концертному об'єднанні "Естрада".

У 1971 році виконавиця отримала 2-у премію та срібну медаль "Срібне коло" за найкращий радіозапис народної пісні "Бела Зоренька". У 1975-1980 роках вона навчалася в музично-педагогічному інституті імені Гнесіна.

Найпопулярнішими піснями у виконанні Стрельченко тоді були "По Муромській стежці", "Дай мені хустку", "Коли б у мене були золоті гори". Її вважали улюбленою співачкою радянських лідерів Микити Хрущова і Леоніда Брежнєва.

Стрельченко виконувала пісні у таких фільмах, як "Війна і мир", "Калина червона" і "З фронту прийшов солдат". У 2000-х співачка виступала з Національним академічним оркестром народних інструментів Росії імені Осипова. Окрім цього, вона давала концерти з муніципальними оркестрами у Челябінську, Ульяновську, Волгограді, Петрозаводську, Липецьку та інших містах.

Олександра часто виступала для дітей-сиріт, ветеранів і брала участь у благодійних заходах. З 2002 року вона стала професором Московського державного університету культури і мистецтв.

Смерть і могила Олександри Стрельченко

У 90-х артистка разом зі своїм чоловіком, барабанщиком Володимиром Морозовим, потрапила у ДТП. У співачки з'явилися проблеми з хребтом і тазостегновим суглобом. Відтоді їй стало складно пересуватися. У 2017 році у Стрельченко виявили хворобу Паркінсона.

Протягом останніх років життя співачка виходила з дому лише для походу в лікарню. Вона не давала інтерв'ю, бо хотіла, аби її "запам'ятали красивою". У серпні 2019 року українка відійшла у вічність. Артистку поховали на Троєкурівському кладовищі в Москві. Стрельченко встановили чорний мармуровий пам'ятник з датами життя і смерті та фото, де вона вся у білому.

Раніше "Телеграф" розповідав, як склалася доля зірки фільмів "Молодо та зелено", "Мовчання", "Усміхнись сусідові" Ади Шереметьєвої. Вона народилась у Києві.