"Дайте мені помацати вплив Портнова на суди, бо я його ніколи не відчував" — нардеп

Попри пряму норму Конституції, судова система України серйозно недофінансовується з державного бюджету. Обшарпані судові приміщення і випадки хабарництва серед суддів справляють негативне враження і знижують довіру з боку громадян. Але тисячі працівників системи сумлінно виконують свою роботу, навіть не маючи конкурентних зарплат.

Депутат від фракції "Слуга народу" та голова комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов в другій частині інтерв’ю "Телеграфу" розповів, що заважає успішності судової реформи, хто насправді курує судову гілку владу та як впливають корупційні скандали на Феміду.

*В першій частині інтерв’ю йшлося про те, чому, попри заяви світових лідерів, що РФ має відповісти за злочин агресії проти України, на практиці рішення ухвалюється довго; коли Путін може опинитися на лаві підсудних і хто йому складе компанію.

Про зарплату працівників суду

— На сьогодні довіра до судів в Україні становить лише 12%. Судова реформа поки не демонструє бажані суспільством результати. Ваша особиста думка, що не дає судовій системі дійсно розвиватися?

— Тут дуже багато чинників. Можна почати від організаційних моментів і закінчити, я б сказав, екзистенційними.

Про організаційні. Про яку якість судового розгляду можна казати при такому шаленому навантаженні — по 200—300 судових справ на місяць. В перерахунку на робочий час на розгляд однієї справи виходить по 10 чи менше хвилин. І це при колосальній нестачі суддів, при шаленому навантаженні — звісно, якість може бути дещо під запитанням.

Низькі заробітні плати апаратів. Необхідно розуміти, що суддя не працює самостійно. У нього є секретар, помічник, працівники канцелярії. І від їхньої злагодженої роботи залежить сприйняття людьми системи правосуддя, довіри до неї. Бо коли людина заходить до суду, перше, з ким вона стикається, є охорона. Потім канцелярія. Іноді учасник справи навіть суддю не бачить, тому що є заочні рішення, без участі сторін, але все це формує думку. Тут є колосальні проблеми, вкрай незадовільні ситуації. Відверто низький рівень заробітної плати працівників апаратів судів порівняно із навантаженістю і важливістю їхньої роботи.

— Яка має бути зарплата?

— Якщо ми говоримо, наприклад, про секретаря судового засідання чи помічника. Секретар судового засідання – це людина з вищою юридичною освітою. Помічник також має бути юристом, щоб допомагати в написанні документів, шукати відповідну інформацію, аналітику тощо. Для них зарплати мають бути наближені до ринкових умов. І якщо в Києві це одна заробітна плата, то в Тернополі зовсім інша, а в маленькому селищі теж інша. Тому сказати про єдину цифру не можна.

Зараз секретар судового засідання отримує від 9 до 11,5 тисячі гривень, при цьому бувши особою, яка задіяна в процесі, несучи відповідальність.

Приміщення судів подекуди перебувають у незадовільному стані. Іноді не вистачає судових приміщень — це теж справляє враження і впливає на довіру з боку суспільства. Ми були якось в одному суді на Закарпатті. І там після пожежі повністю реконструювали будівлю. Поспілкувались із головою суду, вона розповіла, що після ремонту сторони стали більше миритися і домовлятися, стало менше конфліктних справ. Це все сприяє.

Держава три-чотири роки недофінансовує судову гілку влади, навіть попри те, що в Конституції є пряма норма, що вона повинна бути повністю профінансована. Це теж не може не впливати.

Звісно, є недоброчесна поведінка самих суддів. Є випадки хабарництва, і ви бачите, що періодично суддів притягують до відповідальності, порушують кримінальні провадження. Це теж впливає на суспільну думку.

Окрім того, оскільки не працювала Вища рада правосуддя (ВРП), Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), у нас були зупинені процедури добору суддів, кваліфікаційного оцінювання, притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, що теж мало свій негативний вплив. Торік ми відновили дисциплінарну функцію ВРП.

Ми перші, хто відмовився від політичного впливу на призначення членів ВРП та ВККС. І відмовились на користь того, щоб в цих процесах були задіяні поважні представники міжнародних організацій, в тому числі наших міжнародних партнерів. Бо ми маємо бути зрозумілими і прозорими як перед українським народом, так і перед нашими партнерами, які нам сприяють, допомагають разом боротися проти агресії РФ.

Тому це системні глобальні реформи, вони дають ефект з часом. Я впевнений, що з часом люди все побачать і відчують. Ті, хто цим цікавляться, вже бачать зміни. Але тепер треба дати всім нормально працювати. Бо у нас під реформою інколи розуміється, що потрібно весь час змінювати законодавство. Та для мене не в цьому сенс. Для мене сенс — прийняти якісний закон, а потім його імплементувати і стежити за його втіленням, якщо необхідно, десь щось регулювати. А багато хто думає, що потрібно нескінченне ухвалення нових змін, нових законів.

"Зараз немає недоторканих"

— Пригадайте корупційну історію з колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим. Наскільки вона вплинула на внутрішній настрій суддівської спільноти?

— Це 100% негативно вплинуло на внутрішній настрій.

— Що змінилося після?

— Якщо працюєш у судовій системі, і така подія дуже б'є по репутації всієї судової гілки влади, ти не можеш від цього відмежуватися. Громадяни думають так: якщо у Верховному Суді таке відбувалося, то що ж відбувається в районах чи в апеляційних судах? І повірте, це компрометує тисячі людей в судовій системі, які чесно і сумлінно виконують свої професійні обов'язки, які вірять в цю професію й іноді жертвують здоров'ям чи життям заради того, щоб тут працювати. І це б'є по них. Оце найгірша історія.

— Кандидатуру Князєва підтримали і українські експерти, і міжнародні. Але виявилося, що він все ж недоброчесний кандидат.

— Буквально перед затриманням у нього був візит у США на досить високому рівні. Його приймали як високу офіційну особу у Верховному суді Америки. Для всіх це був і удар, і урок. Але це означає, що зараз нема недоторканих.

— Після цього наскільки змінилась комунікація наших міжнародних партнерів щодо вимог до судової реформи?

— Для них це був величезний удар і шок. Тут потрібно розуміти, що ми можемо залучати кого завгодно, вони можуть вносити свій позитивний досвід і експертну думку в судову реформу, виступати незаангажованими учасниками процесів. Але повірте, що передусім важлива внутрішня політична воля на зміни всередині країни.

У нас політична воля є. І ряд речей ми втілювали в комунікації з міжнародними партнерами, але ініціатива виходила від нас. Ми по-різному можемо бачити ті чи інші формулювання закону. Але, щоб ви розуміли, у нас достатньо власної волі на здійснення відповідних змін всередині нашої судової системи. І як я сказав, ми багато чого вже зробили.

— В Офісі президента є заступник керівника Олег Татаров. Його дуже часто підозрюють у впливі на деякі правоохоронні органи, і в тому числі на суди. Коли ви говорите з міжнародними партнерами, як часто його прізвище згадується?

— Наскільки я знаю, Олег Татаров в Офісі президента займається питаннями, пов'язаними з правоохоронною, а не судовою системою.

— У нього є знайомі в судовій системі.

— У мене також є знайомі і в судовій системі, і в правоохоронній. Але ж не можна сказати, що я впливаю на правоохоронну систему. Те, що у когось багато знайомих, ще не означає, що ти чиниш якийсь вплив на процеси.

Відповідаючи на ваше питання, можу сказати так, що принаймні в моїх розмовах з нашими міжнародними партнерами не виникало такого питання, як будь-який незаконний вплив від будь-кого з Офісу президента, навіть з Верховної Ради.

— Ще є інша людина, яка вже не в Україні. Це — Андрій Портнов. Його називали одним з тих, хто створив чинну нині судову систему. Що ви можете сказати про його вплив?

— Я не знаю, дайте мені помацати цей вплив, бо я про нього завжди чув, але ніколи не відчував. Я ж не буду говорити про всіх 4,5 тисячі суддів в Україні. Можливо, хтось відчуває цей вплив, я не знаю. Особисто я впливу згаданої вами особи не відчуваю. Люди дуже люблять конспірологію, але вона не завжди відповідає дійсності.