Як перетворити кришечки на протези? Що потрібно знати про всенародну акцію

"Збери кришечки на протез воїну". Благодійні акції з подібним змістом і назвою набули поширення в Україні після 2014 року, коли почалася АТО і тема протезування військових стала актуальною. З початком широкомасштабного вторгнення дедалі більше людей потребували протезування кінцівок, і збір кришечок від пластикової тари на протези набув ледь не національного масштабу – кришечки збирають у школах, сільрадах, житлових комплексах і навіть на підприємствах.

Та чи дійсно зі звичайних пластикових кришечок від напоїв можна зробити протез? А якщо ні, то навіщо ж їх тоді збирають? В даному питанні розбирався "Телеграф".

Кришечки знову в моді

Здавалося б, усі крапки над "і" розставила Держслужба у справах ветеранів (зараз орган трансформований у міністерство) ще 2016 року, коли чітко заявила, що пластикові кришечки не можуть бути переплавлені на протези.

"Мабуть, організатори акції чогось не розуміють. Але експерти визнають, що сучасні протези не можуть бути зроблені з поліетилену", — підкреслювали у Держслужбі.

Втім, офіційна позиція не стала на заваді проведенню акцій зі збирання кришечок.

"Учні, вчителі та працівники ліцею долучилися до акції "Збирай кришечки на протези для воїнів", цим самим допомагаючи воїнам, які потребують протезування. Акція продовжується", — йдеться у повідомленні на сторінці Facebook Богунівського ліцею (Одеська область).

А у Великобурімській ЗОШ (Черкаська область) навіть знають скільки саме кришечок потрібно для виготовлення протеза.

"Ми вже передали 3517 кришечок на виготовлення протезів. Ця благодійна справа не тільки допоможе нашим захисникам повернутися до повноцінного життя, а й збереже природу. На один протез руки необхідно здати приблизно 500 тис. кришечок, на протез ноги — 850 тис. Разом до Перемоги!", — повідомили у Великобурімській ЗОШ на сторінці в соцмережах.

Ба більше, в Маньківській громаді (Уманський район) впевнені, що кришечки таки переплавляють і використовують для виготовлення протезів.

"До Маньківської селищної ради надійшло звернення щодо проведення збору кришок від пластикових пляшок, які потім переплавляються і використовуються Київським протезно— ортопедичним підприємством для виготовлення деталей протезування, у тому числі і для наших поранених захисників", — зазначається на сайті громади.

То де ж правда?

З кришечок роблять протези?

Або ж ні? Щоб остаточно прояснити ситуацію "Телеграф" звернувся до експертів галузі протезування.

"Ні, протези з них не виробляють. Чому? Ну, а чому з бетону не виробляють протези? — іронізує керівник лабораторії протезування центру "Незламні" Назар Багнюк, коментуючи ситуацію "Телеграфу". — Є така технологія, як друк на 3D-принтері куксоприймачів гомілки, але ця технологія дуже "сира" й недосконала".

"Кришечки при виробництві протезів не використовують абсолютно. Там використовують дуже дорогі матеріали. Навіть з пластмаси нічого не виготовляють і кришечкам там взагалі місця нема", — додає "Телеграфу" директор центру протезування "Без обмежень" Андрій Овчаренко.

Які ж насправді матеріали використовують для сучасних протезів?

"Протез можна розділити на дві частини: куксоприймальна гільза (куди людина вставляє кінцівку) і модулі протезу (коліно, стопа, з’єднувальні елементи). Гільзу виробляють вручну з 12 шарів акрилу, смоли, затверджувача, вуглецевого волокна (він же карбон). А модулі протезу виготовляють зі сталі, авіаційного алюмінію і титану. На 90% комплектуючі імпортні, ми їх закуповуємо, адже в Україні тільки два більш— менш нормальні підприємства, які виготовляють комплектуючі", — резюмував Овчаренко.

Тоді навіщо збирати кришечки на протези, якщо протези з них не роблять?

Помилка в комунікації

Одним з перших в Україні акцію зі збирання кришечок започаткував 2015 року благодійний фонд "ОВЕС" (Основні напрями його діяльності — освіта, виховання, екологія, спорт).

"Цю акцію ми придумали не самі. Я побачила в Італії, що там в супермаркетах стояли великі бокси, куди збирали кришечки. Я запитала навіщо? Мені відповіли, що це акція під патронатом держави і на кошти від переробки кришечок закуповують колісні крісла для людей з інвалідністю, — пояснює "Телеграфу" керівниця фонду Тетяна Руденко. – І коли 2015 року почали повертатися з фронту хлопці без кінцівок, а ніхто не був до цього готовий, я згадала про цю акцію. Подумала, якщо хоч одному військовому ми допоможемо і зберемо кошти буквально ні з чого, бо люди ж ці кришечки викидають, то буде дуже добре".

Схема роботи благодійників виглядала наступним чином: вони збирали кришечки і віддавали спеціалізованим підприємствам на переробку.

"А вони за них перераховували кошти на рахунок фонду, а ми, в свою чергу, перераховували їх на допомогу в протезуванні бійцям АТО, — каже Руденко. – Те, що люди чомусь вирішили, що за словосполученням "кришечки на протези" криється виробництво протезів саме з кришечок, то це вже непорозуміння. Ми самі багато років розповідаємо, що це неможливо".

2019 року через пандемію благодійники припинили збирати кришечки, а зараз знову цим займаються, але переказують зібрані кошти на закупівлю дронів для ЗСУ. За словами Тетяни Руденко, за шість місяців (з серпня по січень), їм вдалося зібрати й віддати на переробку 50 тонн кришечок (по 12— 13 гривень за кілограм сировини). На виручені кошти вже закуплено 38 дронів.

Очільниця благодійного фонду пояснює, що найактивніше збирають кришечки діти в школах, але крім них до акції долучилися відділення банків у Києві, Харкові та Дніпрі, пенсійний фонд Херсона, мережі аптек і супермаркетів, комунальники, які сортують сміття і самі військові на передовій. Ба більше, надсилали кришечки навіть військовослужбовці США на одній з баз в Європі.

"Це сталося завдяки українцю, який поїхав туди працювати інструктором і розказав американцям про таку акцію. І потім він припер в Україну через митницю мішки з кришечками", — резюмувала Тетяна Руденко.

Тож, як бачимо, хоча протези з кришечок і не виробляють, збирати їх — зовсім не марна справа.

Отримати допомогу українцям з інвалідністю можна на сайті організації EnableMe Ukraine. Ви можете поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогу у спільноті EnableMe.