Не впливові і без майбутнього. Чим живуть останні мажоритарники в Україні

Більшість з них хотіла б скласти депутатський мандат.

У Верховній Раді IX скликання нині працюють 186 депутатів, обраних виборцями на конкретних округах. Це останні мажоритарники в історії української політики. Адже наступні вибори до парламенту мають бути проведені за пропорційною системою з відкритими списками.

І це — неприємна новина для тих політиків, які роками обирались на своїх округах, використовуючи усі (законні й незаконні) методи для цього. Мажоритарники в парламенті були ніби окремою кастою, до яких лідери фракцій шукали підхід, щоб отримати їхні голоси за потрібні закони в обмін на субвенції їхнім округам.

Депутати без округів

Нині ця група депутатів втратила свій авторитет. Не тільки через новий Виборчий кодекс, а й через війну. Наприклад, деякі парламентарі залишились без округів через російську окупацію. Шість депутатів, обрані по Луганській області, не можуть представляти свої округи. Також це стосується і тих, хто був обраний в Донецькій, Херсонській, Запорізькій областях, території яких захопила Росія після 24 лютого 2022 р.

Формально ці депутати залишаються в парламенті. Але неформально у їхніх колег є запитання щодо їхньої роботи зараз. "Ти можеш вдавати, що працюєш в Києві, Дніпрі, Харкові з переселенцями. Та ми розуміємо, що це дуже абстрактно", — розповідає співрозмовник "Телеграфу" в парламенті.

Тому більшість із них або займаються законодавчою діяльністю, або ж приходять виключно голосувати.

Забирати мандати у них не планують. У керівництві Ради не хочуть допустити, щоб у залі залишилось менше як 300 голосів. Бо тоді це порушить питання легітимності ВР.

Сергій Вельможний, парламентар від депутатської групи "Довіра", яка складається із мажоритарників, представляє один з округів у Луганській області, який з 2022 року перебуває під російською окупацією. Він розповів "Телеграфу", що за депутатський мандат не тримається. Але "кожен складений мандат утворює великі ризики для ефективної роботи владних інституцій нашої держави".

Він запевняє, що продовжує напряму́ комунікувати зі своїми виборцями із Луганщини через соцмережі або ж у телефонному режимі. Та в більшості його робота сфокусована на парламентській діяльності — голосування за законопроєкти, участь в тимчасово слідчих комісіях, підготовка законопроєктів, спрямованих на покращення становища переселенців в Україні.

Незручні депутатства

У нардепів з округами ситуація трохи краща, але теж непроста. Після втрати субвенцій представники "Слуги народу" (СН) почали налагоджувати контакт з місцевою владою, особливо з очільниками областей. Багатьох цікавили особисті питання – призначити потрібну людину на якусь важливу посаду в регіоні.

Як розповідає джерело "Телеграфу" в оточенні глави держави, на початку війни колишній заступник голови Офісу президента з регіональної політики Кирило Тимошенко заборонив обласним очільникам комунікувати з парламентарями, у томи числі й з нардепами провладної фракції. Через це були постійно чвари на засіданнях фракції.

Ситуація стабілізувалась вже з призначенням Олексія Кулеби. "Він трохи поправив цю динаміку, і воно краще стало. Десь почали комунікувати з депутатами, але в деяких областях зберігається погане ставлення. Губернатори дуже обережні в таких моментах, тому що вони теж розуміють, що, в принципі, вже наприкінці скликання Верховна Рада — не особливо авторитетний орган", — каже наш співрозмовник.

Але в СН не квапляться казати про масове бажання скласти мандати серед їхніх мажоритарників. Чого не скажеш про представників депутатських груп "За майбутнє" (часто називають "За майбах") та "Довіра", які складаються з депутатів, обраних на округах.

"Вони втомились, воно їм не треба. Ти не можеш виїхати за кордон, у тебе купа обмежень. Тобі треба двічі на місяць приїжджати голосувати у ВР. Ти нічого не можеш привезти на округ, тут у тебе нема ніяких плюшок", — передає атмосферу один із депутатів, який побажав не вказувати його ім’я.

З цим не погоджується депутат від "Довіри" та її лідер Олег Кулініч. В інтерв’ю "Телеграфу" він заявив, що охочих скласти мандат в його групі нема. Так само він не спостерігає втому серед колег:

"Яка може бути втома, коли я постійно спілкуюся з військовими і бачу, в яких вони умовах працюють. Як морально у мене може бути втома? Від чого втома? Ти тут на країну працюєш. Якщо всі складуть мандати, хто буде в парламенті? Ми ж не залишимось без Ради. Це ж нонсенс".

Але джерело "Телеграфу" стверджує, що ці дві групи поставили умову – вони можуть бути присутні лише два-три дні на місяць максимум по чотири години в пленарні дні. "Як тільки проходять ці чотири години, вони залишають ВР. Це на парламентському жаргоні називається "ми втратили потенціал", — розповідає наш співрозмовник із СН.

Кулініч запевняє, що це не їхня забаганка. Рішення про робочий графік приймають усі фракції на погоджувальній раді, де формують порядок денний пленарного тижня.

"Коли треба, ми будемо працювати до вечора чи до ночі", — додає він.

Взаємодія із владою

Однак іноді "Довіра" та "За майбутнє" потрібні монобільшості, адже дають голоси за важливі законопроєкти, якщо всередині СН бракує власних. За інформацією "Телеграфу", з групами комунікує лідер фракції Давид Арахамія та його заступник Андрій Мотовиловець, або ж голова Офісу президента (ОП) Андрій Єрмак. Останній більше спілкується з бенефіціарами груп. Наприклад, як зі спонсором "Довіри", агробізнесменом та президентом холдингу Kernel Group Андрієм Веревським.

"Але "За майбах" часто голосує, як їм хочеться. "Довіра" поводиться більш злагоджено", — ділиться депутат, знайомий із ситуацією.

Депутат Кулініч підтверджує свою комунікацію із Арахамією, називаючи їхні стосунки "дружніми". Та це не заважає групі відмовлятися голосувати за якісь законодавчі ініціативи, якщо вони їх не влаштовують.

"Вони (СН) завжди запитують, яка моя позиція щодо того чи іншого питання. Я кажу, за які законопроєкти ми не будемо голосувати. У більшості випадків, коли скажемо, що ми "мінус", це питання просто не виносять у зал. Зокрема, якщо це стосується економіки чи якихось таких речей", — розповів він "Телеграфу".

Лідер "Довіри" каже, що також на контакті із Єрмаком. З ним більше обговорює "якісь глобальні речі щодо війни". Хоча спростовує вплив голови ОП через Веревського. Кулініч стверджує, що бізнесмен не має жодного стосунку до депгрупи і не втручається в її роботу.

"Телеграф" також звернувся по коментар до групи "За майбутнє", але не отримав відповідь.

Питання майбутніх виборів

Попри те, що деякі депутати цих груп хотіли б скласти мандат, їхні лідери вже замислюються над майбутнім у наступному скликанні ВР.

"За майбутнє" вже почали намацувати ґрунт і пропонувати СН співпрацю. "Вони нам пропонують робити блок з нашої партії та з ними. Але особисто президент не в захваті від цієї ідеї. Який блок зі "старовірами", які в парламенті вже 20 років сидять, і привели країну туди, куди привели. Останній раз ми про це з ним говорили навесні 2022 р., зараз це питання взагалі не на порядку денному", — сказав "Телеграфу" один з учасників тих дискусій.

Що точно кажуть у парламенті – навіть після війни мажоритарна виборча система вже не повернеться. І для багатьох депутатів – це виклик.

Нардеп Вельможний вважає, що мажоритарка має залишатись.

"Виборці можуть достукатися, зателефонувати, звернутися до свого мажоритарника, який 100% відповість і допоможе. Якщо про це запитати наших громадян, я вважаю, що кожен з них скаже, що краще, якщо вони знають, за кого голосують, за морально-ділові якості, тому що краще за особу голосувати", — прокоментував він "Телеграфу".

Але поки в Україні триває війна, то питання виборів взагалі не на порядку денному.

"Я б сказав, що зараз взагалі нема мови про вибори з боку влади, вони зараз займаються війною. І президент, і Офіс", — запевняє Кулініч.