Підсумки першого місяця мобілізації по-новому: молодих людей у ​​ТЦК побільшало, а пенсіонерів менше

Вже місяць в Україні проходять мобілізаційні процеси за новим законодавством. Його довго не могли прийняти — наприкінці минулого року Верховна Рада змусила Міністерство оборони напрацювати новий варіант законопроєкту. За цей час встигли змінити головнокомандувача, парламент пережив політичну кризу, на фронті загострилась ситуація, але все одно мобілізаційний закон був проголосований.

Про перші його результати "Телеграф" поспілкувався із Олександром Федієнком, народним депутатом від "Слуги народу" та членом парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

— Які результати першого місяця функціонування мобілізаційного закону?

— Я думаю, що це питання в першу чергу не мені треба ставити, а представникам ТЦК, бо все ж таки вони можуть дати оцінку.

Принаймні з того, що я чув, від деяких представників ТЦК, по-перше, це збільшилась кількість військовозобов’язаних громадян, які приходять оновити свої дані. Збільшився відсоток тих, хто приходить отримати бронь на законних підставах: батько трьох дітей, людина з інвалідністю або працівник критично важливого підприємства тощо.

Але при цьому сьогодні, як розповів мені один з керівників військового навчального центру, за останній місяць були мобілізовані військовозобов'язані, які в навчальних центрах досить високо оцінені. Я не скажу, що це масово, але принаймні такий фідбек у мене є, я можу на нього посилатися.

Якщо раніше, умовно кажучи, були практично одні пенсіонери, то зараз це більше, як я розумію, молоді люди.

— Тобто можна сказати, що даний закон дійсно дає ті результати, на які очікували і Міноборони, і Генштаб?

— Я не знаю, які результати очікував Генштаб, це запитання до них. Але з тих комунікацій, які у мене є, я можу сказати, що якийсь результат є.

— Ви як народний депутат, котрий голосував за цей закон, як оцінюєте його?

— Для мене важливо, щоб у першу чергу законопроєкт був спрямований на те, щоб "підсвітити" всіх тих військовозобов'язаних громадян України, яких просто не було видно. Чому? Щоб ви розуміли: "Оберіг" (електронна база даних про військовозобов'язаних, призовників і резервістів. — Ред.) — це, умовно кажучи, паперова картотека, яку в певний момент оцифрували. Але, наприклад, ТЦК Деснянського району Києва не знав нічого про військовозобов'язаних Дніпровського району, бо у кожного з цих ТЦК були свої паперові картотеки. Тепер, звісно, все зайшло в "Оберіг". Та якість цієї інформації була досить примітивна.

Після того, як запрацював закон, люди почали оновлювати дані про себе. "Оберіг" почав наповнюватися більш валідною інформацією, і той же додаток "Резерв+" (застосунок від Міністерства оборони України для призовників, військовозобов'язаних і резервістів. — Ред.) запрацював. То ця картотека стає більш якісною.

Я думаю, що цифровізація піде ще далі. Тобто все потрібно довести до такого стану, щоб, наприклад, коли військовозобов’язаного перевіряє поліція і відкриває додаток "Резерв+", там було чітко визначено, що людина заброньована або в розшуку.

— На момент голосування за закон було багато критики і з боку опозиції, і з боку суспільства з приводу суперечливих моментів. Як ви гадаєте, чи закон правильно працює і чи відповідає Конституції?

— Будь-який закон, який не оскаржений в Конституційному суді, працює в межах Конституції. Основний закон визначає, що захист України — це обов'язок громадянина України. Бо останнім часом мені закидають такі меседжі "чого я піду служити". Я кажу, бо ти ж народився в Україні.

Закон є конституційним, парламент його прийняв. Спікер і президент підписав. Він вступив у дію.

Щодо опозиції. Кулуарно вони кажуть одне про закон, але, на жаль, на публіку кажуть інше. Бо, знаєте, в мене таке враження, що всі почали чомусь готуватись до виборів. Я для себе не можу зрозуміти, що сталося. Може, щось я десь пропустив, бачу, що завершення війни незрозуміло в якому році. Але всі чомусь вже готуються до виборів, підігрівають суспільство. І, знаєте, вони грають не на дуже популярних речах.

Я розумію, коли це стосується соціальних питань, податків, навантаження на бізнес. Але коли питання про національну безпеку країни і на цьому намагаються грати, розхитуючи суспільство…

— Чи потрібно вносити зміни в цей закон, щоб він став ефективнішим?

— Зміни треба вносити, ми вже над ними працюємо.

Є проблема в тому, що у нас є закон про мобілізацію, де чітко вказано, що кожен військовозобов'язаний громадянин України повинен стати на облік. І у нас є, наприклад, бронювання, про що багато вже писали. Я вважаю, що крайня постанова Кабінету міністрів вже врахувала всі зауваження вибагливих критиків.

Але проблема у тому, що у підприємств оборонно-промислового комплексу є працівники, які йдуть в ТЦК оновлювати свої облікові дані, а їх мобілізують. І зупиняється робота цього підприємства, зупиняється виконання оборонних контрактів.

З погляду закону — ТЦК виконує свою роботу. Вони зобов'язані мобілізувати такого працівника. З погляду підприємств, які визначені критично важливими, теж все по закону. Вони мають право для такого працівника отримати бронь. Але цей "пробій" призводить до того, що вже є непоодинокі випадки, коли з оборонних підприємств мобілізують технологів, працівників першої ланки. Або підприємства, які виробляють РЕБи, дрони. Це ж засоби, завдяки яким Збройні сили України дають відсіч ворогу.

Ми будемо врегульовувати це питання. Якщо підприємство визначено критично важливим, ми приблизно розуміємо строки, протягом яких відбувається бронювання таких працівників. Щоб були все ж таки врегульовані моменти, коли працівник прийшов оновлювати дані, щоб його на цьому етапі не мобілізували. А на майбутнє у нас і Міноборони є ідея, щоб все це оцифрувати. І в ТЦК будуть бачити реєстр заброньованих, на який строк заброньована ця людина тощо.