Зеленський задумав нове міністерство, але з ним вже є проблеми. Що пішло не так цього разу?

Поки п'ятеро міністрів в уряді працюють з приставками т.в.о., на Банковій хочуть створити ще одне відомство.

Від першого дня своєї каденції Володимир Зеленський мріяв створити "ідеальний уряд", який би виконував поставлені ним задачі. Ба більше, президент не приховував намірів щодо пильного стеження за роботою усього Кабінету міністрів.

"Як президент буду впливати, робитиму все, щоб того чи іншого міністра змінювали на іншого", — попередив він у фільмі "Рік президентства Зеленського" ще у 2020 році.

Ідея Зеленського була проста, як двері: непотрібні міністерства ліквідувати, якісь відомства об’єднати, а неефективних міністрів замінювати ефективними. Враховуючи всю повноту влади, яку Зеленський отримав від українського народу, складалось враження, що ідея приречена на успіх. Однак на останньому пункті план розвалився. Виявилось, що в Україні не так багато ефективних менеджерів, які хочуть сідати в міністерські крісла. Хтось не хоче бути звільненим без попередження, а когось не радує перспектива отримання кримінальної справи.

Під час великої війни кадровий голод загострився ще більше. Станом на кінець серпня одразу 5 міністерств очолюють "тимчасові" керівники — Мінмолоді та спорту; Мінагрополітики; Мінкультури та інформполітики; Мінветеранів; Мінінфраструктури та розвитку громад. Дехто з них в статусі т.в.о. вже другий рік поспіль. Але це не зупиняє президента від нав’язливої (і об’єктивно — назрілої) ідеї реформування Кабміну. Розповідаємо, що знову задумав Володимир Зеленський, і чи є у нього шанси це реалізувати.

Нові міністерства — ідеї є, реалізовувати нікому

За два роки війни Зеленський обдумував поповнення уряду ще двома міністерствами – пропаганди та української єдності. Про перше офіційно ніде не повідомлялось. За інформацією джерел "Телеграфу" в Офісі президента (ОП), це міністерство мало б протидіяти російським вкидам.

"Це мало б стати переосмисленням інформполітики держави та роботи міністерства культури та інформаційної політики", — сказам нам співрозмовник на Банковій.

Показово, що на третьому році повномасштабки ніхто не готовий назвати ім’я людини, яка формує інформаційний порядок денний в державі. Джерела в ОП говорять: "Однієї такої людини просто не існує". Відповідно, в армії, спецслужбах, в уряді і ОП є свої люди, які "відповідають за стратегічні комунікації". Подекуди через проблеми з комунікацією публічні позиції цих органів не збігаються, що заплутує простих українців.

Але, попри очевидну необхідність побудови такої комунікації та актуальність боротьби з роспропагандою в умовах воєнного конфлікту, далі президентської ідеї справа не пішла.

Єднаймося, браття

Наступна свіжа пропозиція — створення Міністерства української єдності.

"Мільйони наших людей в інших країнах, їхні зв’язки й відносини з Україною, захист наших спільних інтересів як нації – усе це буде сферою відповідальності нової інституції. Фактично це має бути міністерство української єдності та протидії російським впливам на українців. Передусім, за кордоном", — розповів Зеленський на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад. Він зазначив, що Росія використовує за кордоном шалений пропагандистський ресурс, яким впливає, в тому числі на українців. Саме тому ситуація потребує більшої активності від української держави.

Пізніше президент пояснив, що у Міністерства закордонних справ (МЗС) не вистачить сил не втратити 7,5 млн українців за кордоном. За словами Володимира Зеленського, їх без примусу, але треба повертати.

"Ніхто не мав такого виклику – як повернути 7,5 млн людей", — підкреслив Зеленський на пресконференції. Він підкреслив, що наразі в Україні 10,8 млн пенсіонерів. Відповідно, їх забезпечення — сильний виклик для економіки.

"Якщо ми не повернемо 7,5 млн, якщо ми не виведемо з "тіні" всіх платників податків, ми маємо серйозний виклик і після війни", — сказав президент.

Остаточне рішення щодо Міністерства української єдності варто очікувати восени, коли буде сформоване чітке бачення інституції. Нове міністерство не повинно стати конкурентом МЗС. Ба більше, президент зазначив, що цю ідею не обговорювали з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. У команді міністра "Телеграфу" підтвердили, що це "не МЗСівська історія".

Відкритим залишається й питання, хто власне очолить Мінєдності. Декілька співрозмовників "Телеграфу" в оточенні президента повідомили, що наразі кандидатури немає. І це чергові граблі, на які наступає Банкова, намагаючись створити щось нове.

Посада в пеклі

"У нас досі велика проблема з кадрами", — нарікає один зі співрозмовників видання в ОП.

Він запевняє, що найкраще створювати нову посади одразу під конкретну людину, яка буде готова взяти на себе відповідальність. У нашого співрозмовника вже є сумніви щодо запуску Міністерства єдності.

"Якби прийшла людина і пояснила, як це має працювати, було б легше", — розмірковує представник ОП.

Такою людиною, на думку співрозмовника, міг би стати Андрій Шевченко, колишній посол в Канаді, а нині президент Світового конгресу українців. Сам Шевченко в коментарі "Телеграфу" повідомив, що жодних пропозицій з Банкової йому не надходило.

Чиїм коштом повертатимемо українців?

Поки ж там намагаються хоча б приблизно підрахувати, скільки може коштувати робота нового відомства. "На рік треба мати щонайменше 500 млн доларів", — розповіли "Телеграфу" джерела в ОП.

Там одразу зазначили, що розраховувати на державне фінансування цього проєкту не варто: гроші потрібно шукати серед бізнес-спільноти, міжнародних організацій тощо. "[Керівник ОП Андрій] Єрмак нам постійно повторює, що державні гроші – токсична тема. Тебе будуть хейтити, проти тебе відкриватимуть кримінальні справи тощо. Тому ми стараємось обходити цю тему", – зізнається співрозмовник видання.

Враховуючи все вище згадане, охочих застрибнути у цей потяг нерозуміння та викликів фактично нема.

В ОП "Телеграфу" повідомили, що, можливо, восени прем’єр Денис Шмигаль нарешті представить парламенту довгоочікувану реформу уряду — з новими міністерствами та об’єднаннями відомств, які напрацьовувались з президентом. Попри те, що говорити про реформу почали ще у березні, зараз навіть у парламенській фракції "Слуга народу" є сумніви, що це справді відбудеться найближчим часом.