Зброя терористам це не фінансування. Вирок суду ООН по РФ - зрада чи перемога?

Міжнародний суд ООН у Гаазі 31 січня оголосив вердикт у багаторічній справі "Україна проти Росії" щодо фінансування тероризму на Донбасі у 2014-2015 роках, а також расовій дискримінації. Київ судився з Москвою за двома конвенціями:

• боротьба з фінансуванням тероризму
• ліквідація всіх форм расової дискримінації.

Рішення суду вперше визнало Москву порушницею Конвенцій ООН. При цьому судді не задовольнили всіх претензій України, викликаючи більше питань, ніж відповідей. Приміром, випадок з перекиданням через кордон "Бука", який потім збив мирний рейс "Боїнга", не було визнане фінансуванням тероризму, бо… не було самих транзакцій. А точніше, Україна не надала переконливих доказів перерахування коштів. "Телеграф" розбирається, чи можна назвати вердикт перемогою.

У чому Україна звинувачувала Росію

Україна судилася з Росією за двома конвенціями і суть претензій щодо порушення конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму полягала у наданні зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням "ДНР" та "ЛНР". Ті своєю чергою вчинили низку актів тероризму на території України, серед яких збиття "Боїнга" Малайзійських авіаліній, обстріли Маріуполя та Краматорська. Україна вимагала зобов'язати Росію відмовитися від підтримки "збройних груп, які здійснюють акти тероризму в Україні", вивезти усе озброєння, раніше надане цим групам, почати кримінальне переслідування причетних осіб (Сергій Шойгу, Сергій Миронов та Геннадій Зюганов), компенсувати збитки, пов'язані з катастрофою МН 17, а також "усі інші терористичні акти".

Друга конвенція — "Про ліквідацію всіх форм расової дискримінації". Україна звинуватила Росію у дискримінації неросійських громад на окупованій території Криму, а саме спільнот етнічних українців і кримських татар. Москва звинувачувалася у політиці культурного знищення цих громад, що виявилася у забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, хвилі зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань, спроб припинити мовлення ЗМІ, а також в обмеженні на викладання української та кримськотатарської мови. Київ вимагав гарантувати захист усіх етнічних груп в окупованому Криму: відновити роботу українських та кримськотатарських ЗМІ, припинити безпідставні обшуки та арешти кримських татар, розслідувати зникнення активістів та негайно відновити права Меджлісу.

Де нам відмовили та де ні

Кримська частина. Судді Міжнародного суду ООН визнали, що Росія порушила антидискримінаційний договір, не підтримавши освіту українською мовою в Криму після анексії півострова у 2014 році. Жодних санкцій щодо Кремля не запровадили і не присудили Україні бажаних компенсацій, пише DW.

"Україна не надала переконливих доказів того, що державні посадові особи РФ робили заяви, спрямовані проти кримських татар на підставі їхнього етнічного або національного походження. Україна також не довела своє твердження про те, що РФ не виконала свого зобов'язання … карати приватних осіб за висловлювання, спрямовані на заохочення або виправдання расової ненависті до кримських татар, етнічних українців, на основі їхнього національного або етнічного походження. Суд не переконаний, що, прийнявши заборону Меджлісу, органи влади або установи Російської Федерації сприяли або підбурювали до расової дискримінації", — зазначила суддя Джоан Донохью.

Фінансування тероризму. Тут ООН відхилив майже всі закиди Києва. Головне — те, що нібито немає достатніх доказів, щоб вирішити, чи справді "ДНР" та "ЛНР", яких Україна називає терористичними, є такими.

"РФ не мала розумних підстав підозрювати, що ці гроші використовуються або можуть бути використані з метою фінансування тероризму, і, відповідно, не була зобов'язана заморожувати ці гроші. За відсутності такої обґрунтованої підозри, РФ також не була зобов'язана обмежувати будь-яке фінансування "ДНР" і "ЛНР". Суд також вважає, що за обставин цієї справи РФ не була зобов'язана визнавати групу терористичною відповідно до свого внутрішнього законодавства в якості запобіжного заходу", — проголосила суддя.

Були і порушення конвенції, зокрема Москва не розслідувала фінансову підтримку проросійських бойовиків на сході України починаючи з 2014 року. Це порушення ст. 9 міжнародної конвенції. Кремль також порушив одну з проміжних постанов суду, розпочавши повномасштабне вторгнення в Україну майже два роки тому.

Це зрада чи перемога?

Представник України в суді та посол з особливих доручень Антон Кориневич назвав день проголошення вироку в Гаазі історичним та звернув увагу на позитивний момент — вперше Росію визнали порушницею міжнародного права, а саме 2 міжнародних конвенцій.

"Вперше в історії Міжнародного Суду ООН Російська Федерація визнана порушником міжнародного права, обох конвенцій щодо порушення яких Україна подала позов проти неї — ICSFT і CERD. Тобто, за рішенням Міжнародного Суду, Росія порушила свої міжнародні зобовʼязання за обома цими міжнародними договорами, зокрема щодо нездійснення розслідування фактів фінансування тероризму і знищення освіти української мовою в Криму", — написав Кориневич.

До того ж РФ визнана винною у порушенні наказу про тимчасові заходи, зокрема не скасувавши заборону Меджлісу, а також погіршивши спір шляхом т.зв. "визнання" т.зв. "незалежності" окремих організованих збройних груп і початком повномасштабного вторгнення, що є окремим порушенням міжнародного права.

"Отже, у рішенні Міжнародного Суду маємо: 1 + 1 + 2 щодо порушень міжнародного права російською федерацією. Це перше рішення, яке визнало росію порушником міжнародного права, буде важливим елементом для руху інших справ України проти росії в різних міжнародних судових органах", — підкреслив Кориневич.

Юристка та дипломатка Лана Зеркаль, яка свого часу також захищала українські інтереси в міжнародних судах, зазначила, що рішення точно не стало проривом, суд обмежився мінімально можливим для себе рішенням.

"Це не просто консервативний підхід. Це підхід, який ставить серйозні питання щодо подальшого застосування міжнародного права у сучасних умовах… Будь-яка країна може відправити "Бук" та вантажівку з кешем і юридично це не можна кваліфікувати як фінансування тероризму? Бо немає квитанції та банківського рахунку?", — констатувала Зеркаль.

Юрист Андрій Гук стверджує, що звинувачувати українську команду не варто:

"Те, що Міжнародний суд ООН може навіть на якісь очевидні для загальної аудиторії речі видати абсолютно пустий та без запаху пук в повітря – не новина. Нічого дивного. Давно вже існує термін "legal acrobatics", який представник України професор Гарольд Кох вжив щодо виступу російського представника у цій справі, але звертався до суддів, щоб вони зрештою голосно і чітко висловились не акробатично…Міжнародний суд ООН надав кілька надзвичайно небезпечних оцінок, які заспокоюють та розв’язують руки росіянам і не тільки. Зокрема, висновки щодо коштів які йшли в "лднр" чи щодо Меджлісу виглядають, без перебільшення, страшними. Це чіткий сигнал, що так можна, і нема інструментів впливу", — заявив Гук, додавши, що рішення потрібно критикувати.

"Європейська правда" опублікувала статтю юристів, які назвали вердикт суду перемогою. Мовляв, у юриспруденції застосовується "метод кухонної мийки", куди ти складаєш всі аргументи в надії, що хоч один з них спрацює.

"І ми перемогли. По кожній з конвенцій встановлено порушення з боку Росії. Тому це рішення вже увійшло в історію", — йдеться у статті.

Реакція України

Українське міністерство закордонних справ (МЗС) виступило з офіційною заявою, де підкреслило, що це — перший випадок в історії, коли Міжнародний суд ООН виніс остаточне рішення щодо порушень Росією норм міжнародного права. В МЗС підкреслили, що рішення суду не залишає жодних сумнівів у тому, що Росія зневажає міжнародне право.

"Україна залишається відданою прагненню домогтися справедливості та відповідальності за всі незаконні дії Росії, включно з повномасштабним вторгненням, яке Росія розпочала в 2022 році", – наголосили у МЗС.

Раніше "Телеграф" розповідав, що уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував реакцію ООН та Червоного хреста на "живий щит" з українських полонених.