Як план наступу ЗСУ потрапив на стіл Кремля і чому це може повторитися

Читать на русском
Автор
6025
Наступну операцію плануватимуть в умовах підвищеної секретності
Наступну операцію плануватимуть в умовах підвищеної секретності. Фото Getty Images

Причиною провалу операції могли бути не російські шпигуни

На прес-конференції 25 лютого президент Володимир Зеленський заявив, що контрнаступальна операція ЗСУ 2023-го була невдалою через те, що наші плани "були на столі Кремля до того як почався контрнаступ". За словами глави держави, план наступної масштабної операції створюватимуть у декількох варіантах через можливий витік інформації, а його деталі будуть триматися у таємниці, адже "чим менше людей знає наші плани, тим швидше ми переможемо". Аналогічну інформацію озвучив й очільник ГУР МО Кирило Буданов.

Із заяви президента можна зробити висновок, що причиною торішнього провалу стала діяльність ворожої агентури, якій вдалося перехопити секретні матеріали Генштабу ЗСУ. Втім, на думку військових аналітиків і експертів з питань національної безпеки, слова Володимира Зеленського трактували не зовсім вірно, адже насправді невдача могла бути зумовлена іншими чинниками.

"Телеграф" з’ясовував, про що саме йдеться і чому це може статися знову.

Офіційна, але невичерпна версія

Перш за все, варто зазначити, що наступальна операція Збройних сил України, що почалася влітку 2023-го, не була провальною на 100%. Її результатом стало звільнення понад 10 населених пунктів на півдні та сході нашої держави.

Водночас "перегріте" очікуваннями великих і швидких перемог суспільство досить болісно сприйняло те, що військовим так і не вдалося досягти головної мети – просування до Азовського моря. А потім вони взагалі змушені були перейти з наступу до здебільшого активної оборони.

Запитання "Хто винен?" почали лунати майже одразу після т.зв."провалу контрнаступу". Серед версій розглядали дефіцит зброї, техніки і людей, а також активну інформаційну кампанію, в тому числі в західній пресі, в ході якої в публічний простір потрапило забагато зайвих деталей. Відверту відповідь від самого верховного головнокомандувача українці дочекалися лише зараз, але і з нею все виявилося не так просто.

За словами директора Інституту світової політики Євгена Магди, якщо причиною невдачі стала передача ворогу інформації про плани ЗСУ, українські громадяни мають право дізнатись імена тих, через кого це сталося.

"Я вважаю, що заява Володимира Зеленського є дуже серйозною. Суспільство сьогодні заслуговує на те, щоб знати, хто винен у тому, що такі плани були у ворога. Після цієї прес-конференції запитань до нашої влади не стало менше. Можливо навіть, запитань стало більше", — сказав політолог в ефірі "Еспресо".

Своєю чергою в команді президента воліють утримуватися від деталізації того, що саме трапилось торік і хто за цим стоїть. На запитання про те, що саме мав на увазі президент під час своєї заяви, "Телеграфу" відповіли, що "слова Володимира Зеленського не були двозначними".

Говорячи про витік інформації, глава держави мав на увазі не тисячі публікацій у світових ЗМІ зі схематичними зображеннями ймовірних напрямків руху ЗСУ, а потрапляння плану контрнаступу саме в руки розвідувальних органів РФ, каже член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

– В деяких випадках це були дуже детальні плани, що внесло серйозні корективи в наш наступ. Президент на 100% має рацію у тому, що про майбутні наміри точно не потрібно ані говорити, ані тим більше давати доступ до планів будь кому, крім безпосередніх учасників їхнього створення.

Щодо шляхів витоку інформації, СБУ активно працює над з’ясуванням усіх деталей і регулярно затримує зрадників та агентів ворога у наших лавах. Певні здобутки є, тому поступово очищуємося, – каже нардеп в коментарі "Телеграфу".

Прозаїчна реальність

Версія з перехопленням плану контрнаступу ворожою агентурою серед вищого політичного і військового керівництва України лежить на поверхні і є найпростішим поясненням ситуації, що склалася на фронті 2023-го.

Втім, реальні причини воєнної невдачі можуть бути ще більш прозаїчними і водночас насторожуючими, каже екс-співробітник СБУ, консультант комітету ВР України з питань національної безпеки та оборони Іван Ступак.

– Звісно, "кроти" існують і працюють на різних рівнях – від дрібних і невмілих коригувальників до дійсно "жирних" агентів, які можуть працювати на високому рівні під прикриттям роками. Наші спецслужби активно працюють над виявленням цих кадрів. Перших ловлять пачками, адже вони часто самі себе видають. Для викриття других необхідно зібрати дуже серйозну доказову базу, що потребує багато сил і часу, але відповідна робота ведеться.

Інша річ, що президент міг говорити зовсім про інше. Так, план контрнаступу опинився на столі Кремля, але сталося це не через передачу ворогу якихось конкретних документів чи карт, а просто тому, що приховати воєнні наміри у XXI столітті просто неможливо. Цілодобово працює супутникова і технічна розвідка, сканують канали зв'язку, перехоплюють радіоповідомлення. Плюс коригувальники на місцях зливають інформацію про переміщення техніки. Додайте до цього гучне анонсування наступу. Знаючи, коли саме ми повинні атакувати, і співставивши це з дислокацією наших військ, зробити висновки не складно. Це не витік, а збір інформації розвідувальними службами РФ, – каже Іван Ступак в коментарі "Телеграфу".

Аналогічної думки дотримується і ветеран війни, екс-командир роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ "Айдар" Євген Дикий. За словами екс-військового, особливістю сучасних воєнних конфліктів є відсутність так званого "туману війни", коли противники можуть лише здогадуватися про наміри один одного.

Аби зрозуміти, звідки саме планувався наступ ЗСУ, не потрібно бути військовим експертом, каже Євген Дикий. Для цього досить мати за плечима військове училище і подивитися на карту бойових дій.

– Наш наступ був жорстко детермінований саме географією, розташуванням фронту. Власне, варіантів було лише два: ломитись через "лінію Суровікіна" або зайти з правого берега Дніпра на лівий і вдарити по тилах. Обидва варіанти прораховувалися за лічені хвилини. Коли другий сценарій унеможливили підривом Каховської ГЕС, "секрет" контрнаступу було розкрито.

Ще ніколи в історії людства воюючі сторони не знали так багато одна про одну, як зараз. Супутники дають можливість точно знати де саме і в якій кількості розташована техніка і скільки особового складу там перебуває. Зараз не те, що дивізію чи бригаду, – батальйонну тактичну групу більш, аніж на годину не сховаєш.

Решту інформації взагалі можна "нагуглити" з відкритих джерел і ніяких спецагентів для цього не потрібно. Те ж саме, на жаль, може статися й під час послідуючих наступів ЗСУ, – каже ветеран в коментарі "Телеграфу".

У війні технологій тонкощі воєнної науки відходять на другий план. Хитрощі і ефект несподіванки можуть спрацювати в локальних операціях, як-то диверсії на ворожій території або "заземлення" чергового російського А-50. Підготовка до масштабних бойових дій об’єктивно не може залишатися непоміченою ворогом, а отже, ставку слід робити не на секретність планів, а на технічну забезпеченість війська, яка дозволить перемогти навіть там, де на нас вже чекають.