Популізм проти мобілізації: коли Рада проголосує законопроєкт і кому нададуть відстрочку

Читать на русском
Автор
3377
facebook.com/GeneralStaff Новина оновлена 14 березня 2024, 12:50

Депутати запропонували понад чотирьох тисяч правок. А в "Слузі народу" сподіваються на голоси від колишніх представників забороненої фракції ОПЗЖ

Понад місяць депутати Верховної Ради готують до другого читання законопроєкт про мобілізацію. Профільний комітет національної безпеки, оборони та розвідки почав розгляд правок від народних депутатів. Лише на їхнє ознайомлення можуть піти тижні – подано більше чотирьох тисяч.

Хоча член комітету, народний депутат від фракції "Батьківщина" Вадим Івченко в розмові з "Телеграфом" прогнозував, що законопроєкт буде проголосований до річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну (24 лютого 2024 року), документ досі в процесі підготовки. На сьогодні ж джерела видання у парламенті називають різні дати його розгляду.

Строки розгляду постійно переносять

Цей законопроєкт є вже другою спробою Міністерства оборони представити суспільству чіткіші правила мобілізації: хто є ухилянтом, які проти них будуть санкції, яким чином буде відбуватися демобілізація для військових, котрі перебувають на передовій з лютого 2022 року. Хоча друга версія документа була значно допрацьована, він також потрапив під критику в парламенті.

Єгор Чернєв, депутат від монобільшості "Слуга народу" (СН), заявляв, що новий текст законопроєкту "дещо кращий" і Міноборони дослухалось до парламентарів. "Але все одно, на жаль, не все, що ми пропонували, Міноборони включило",казав він в коментарі "РБК-Україна". Тому депутати завзято взялись виправляти те, що не почули в Міністерстві оборони.

З цього тижня комітет почав розгляд правок. У вівторок, 12 березня, депутатам вдалося прибрати норму щодо заморожування банківських рахунків та введення обмежень щодо виїзду за кордон та водіння транспортних засобів для військовозобов’язаних, які вчасно не з’явились в ТЦК. Про це повідомив депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. Але після цього комітет завершив засідання, перенісши його на наступний день. Але в середу, 13 березня, комітет не зміг розпочати роботу.

Кого звільнять від мобілізації

Також відомо, що планується врегулювання норми щодо I, II та III групи осіб з інвалідністю і тих, хто за ними доглядає.

"У чинному законодавстві передбачений один доглядач на одну особу з інвалідністю за її вибором. Тільки так. І мова не про "постійний догляд", а просто про догляд. Цю правку ми будемо відстоювати", — повідомив голова фракції СН Давид Арахамія у своєму Telegram-каналі.

Те саме стосується і аспірантів: незалежно від форми навчання, депутати врегулюють питання надання їм відстрочки від мобілізації.

Інший член комітету, представник фракції "Голос" Роман Костенко зазначив, що 28 лютого було ухвалено рішення про звільнення від призову під час мобілізації таких категорій:

  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
  • жінки та чоловіки, які мають дитину або дітей віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини або дітей помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим;
  • опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.

Та попри розуміння, що потрібно змінити, а що — залишити, більшість депутатів відмовляються публічно коментувати законопроєкт про мобілізацію через застій процесу. Нові рішення не приймають, дату винесення до зали також переносять. І це попри очевидну нестачу людей на фронті.

У ЗМІ напередодні з'явилась інформація, що у "Слузі народу" нібито погодили остаточну версію законопроєкту, за яку готова проголосувати коаліція, і документ з'явиться на розгляді в сесійній залі "найближчими днями", проте пізніше змінили формулювання, — що не поки погодили і "документ може з'явитися на розгляді в сесійній залі у найближчі кілька тижнів".

За інформацією ж джерел "Телеграфу" в парламенті, проєкт закону може бути проголосований на початку квітня. І це найоптимістичніший сценарій. Головним гальмом прийняття стали народні депутати, які вирішили використати це для підняття своїх політичних рейтингів.

"Це виключно тому, що суспільство не в захваті від законопроєкту", — коментує "Телеграфу" не під запис один з парламентарів.

Гра у популізм

В Офісі президента чекають, коли Верховна Рада вирішить долю проєкту закону. Президент Володимир Зеленський не приховує, що зараз вся відповідальність лежить виключно на парламентаріях.

"Нехай депутати працюють і потім відповідають Україні, що буде далі", — заявив він під час останньої пресконференції.

Попри це Зеленський наголосив, що дебати в парламенті не впливають на мобілізаційні процеси в Україні: "Коли дебати закінчаться в комітетах ВР, тоді будуть голосуватись [правки], але всі ці дебати не зупиняли і не продовжували мобілізацію, вона йде своїм чином".

Аби прискорити процес, у п’ятницю, 15 березня, планується закрита зустріч лідерів фракції із міністром оборони Рустемом Умєровим та новопризначеним головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, який вперше завітає до парламенту, повідомили співрозмовники видання.

"Нехай вони нам розкажуть реальну ситуацію на фронті. Нехай розкажуть це депутатам, які потім будуть дивитися людям у вічі", — сказав "Телеграфу" один із лідерів комітету.

Він додав, що у СН не розраховують на голоси від фракцій "Батьківщина", "Голос" та "Євросолідарність", які, за його словами, "грають у популізм". Тому на допомогу монобільшості знову прийдуть депутатські групи "За майбутнє", "Довіра" та колишні члени ОПЗЖ.

Найближчим часом у комітеті планують синхронізувати ті позиції та правки по законопроєкту, за які згодні голосувати партнери СН в парламенті, аби не витрачати час на розгляд 4 тис. правок.

"Зробимо таблицю, і в залі будемо її відстоювати", — каже співрозмовник "Телеграфу".

Він запевняє, що закон може бути прийнятий вже наприкінці березня.

Війна — лише для ефективних людей

Екснардеп, а нині військовослужбовець Ігор Луценко розуміє, чому ані президент, ані депутати не хочуть брати на себе відповідальність за законопроєкт, попри заяви щодо його необхідності.

"Якщо говорити конкретно по законопроєкту, я впевнений, що ніхто взагалі кваліфікованих військових не питав, що дійсно потрібно. Питали якихось штабних пацюків, які не розуміють, що необхідно на фронті, і мислять категоріями Другої світової війни", — сказав він у коментарі "Телеграфу".

На його думку, потреба в примусовій мобілізації була б набагато меншою, якби Сили оборони України мали правові механізми більш ефективно використовувати добровольців там, де потрібні фахівці. Також було б краще, якби фахівці, котрі не потрібні у своїх частинах, могли б ефективно і швидко переводитися в інші підрозділи. За його словами, зараз це займає в середньому 6-9 місяців.

"І тоді, можливо, виявиться, що і боєздатність армії зросте, і потреба в таких масових залученнях, облавах на вулицях буде не така вже висока. Але давайте використовувати лише ефективних людей, хто уже хоче воювати", — вважає Луценко.