Великий пшик та реінкарнація "закону Савченко": ветеран оцінив спроби держави посилити ЗСУ

Е-кабінет військовозобов’язаного мав з’явитися ще у 2017 році, а зараз ТЦК захлинуться у валі інформації

В Україні з 18 травня набули чинності нові правила мобілізації. Ними передбачені певні штрафи та обов’язки для військовозобов’язаних. Відповідний закон, попри його резонанс, схоже, не задовольнив ані військових, ані цивільних.

Своєю думкою про нововведення та супутні закони щодо мобілізаційних процесів з "Телеграфом" поділився старший лейтенант, лицар ордена Богдана Хмельницького, колишній командир роти 47-ї мехбригади ЗСУ, експерт аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник.

На думку військового експерта, тут поки що нічого вітати.

"Через забалакування, відверте "жування шмарклів" навколо закону про мобілізацію ми втратили, як мінімум, пів року. Саме стільки часу держава не могла визначитися з формою тиску на військовозобов’язаних, що ігнорують заклик оновити свої дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Саме стільки влада не могла визначитися з моделлю мобілізації", – зазначає ветеран.

Внаслідок цього, продовжує він, ми отримали провал мобілізації та підвищені втрати на фронті.

"Фактично наші бійці змушені були битися вдвох проти десяти ворогів, причому в умовах, коли противник мав тотальну перевагу в авіації, артилерії. На мій погляд, кров цих загиблих — на руках політиканів і військового керівництва, — каже Микола Мельник. — Я не готовий сказати, як запрацює електронний кабінет військовозобов’язаного (який фактично мав з’явитися ще у 2017 році), він же "Резерв+". Але ми вже бачимо проблеми з цим".

За словами ветерана, він як людина, яка колись працювала з реєстрами виборців, чудово розуміє, що вибірка у ТЦК може бути плюс-мінус адекватна. Але тепер, наголошує він, виникають інші запитання. Наскільки ТЦК має технічні можливості швидко оновлювати дані людей, які туди прийдуть? Чи є там навчені кадри?

"Ми ж розуміємо, що в працівники ТЦК найчастіше відправляли не тому, що людина вміє займатися відповідною роботою, а тому, що треба було позбавити відправлення на фронт синка якогось умовного полковника. Немає сумнівів, що ТЦК зараз зіткнуться з вищезазначеними проблемами. З чергами. З безладом. І це спричинить величезний негатив", – прогнозує експерт.

Щодо дозволу частині засуджених йти на фронт, тут, на думку Миколи Мельника, ситуація нагадує "закон Савченка". Той самий, згідно з яким один день попереднього ув’язнення зараховується за два дні позбавлення волі під час обчислення судом покарання. Ухвалення закону було ініційоване народним депутатом України VIII скликання Надією Савченко під час її перебування в ув’язненні на території РФ. Він спричинив широкий суспільний резонанс в Україні. 2015-го закон був ухвалений і набув чинності. А 18 травня 2017 року Верховна Рада більшістю голосів (227 – "за", 3 – "проти") проголосувала за скасування закону.

"Якщо за "законом Савченко" на волю вийшов екснардеп від "Батьківщини" Лозінський, який застрелив людину, то тепер, згідно з нововведенням, з-за грат виповзуть усі корупціонери. І на приховані гроші прикуплять собі місця у ТЦК чи тилових службах. Фронт від цього закону отримає максимум до двох тисяч осіб. Маємо великий "пшик", на превеликий жаль", – констатує Микола Мельник.