Кого примусом доставлять в ТЦК і що треба зробити кожному: все про мобілізацію після 18 травня

Читать на русском
Автор
17514
Покарання за ухилення від громадянського обов'язку буде суворішим
Покарання за ухилення від громадянського обов'язку буде суворішим. Фото https://www.facebook.com/FediiencoAlexandr

Нардеп розповів, як працювали над новим законом про мобілізацію та які зміни чекають військовозобов’язаних чоловіків

18 травня в Україні набере чинності новий закон про мобілізацію.

Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони та розвідки Олександр Федієнко в інтерв'ю "Телеграфу" розповів, у чому полягала основна ідея прийняття документа та чому закон не стане інструментом для боротьби з ухилянтами.

Прийняття нового закону про мобілізацію

Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію 11 квітня після п’яти місяців обговорень. До проєкту було подано 4 269 поправок. Чи можна говорити, що деякі депутати намагались затягнути прийняття закону?

Мінімум на пів року. Так, було чотири тисячі правок, але більша половина дублювались. 40 чи 50 комітетських правок поглинули більшу частину пропозицій. І, до речі, ці пропозиції були узгоджені з тими ж депутатами. Проте, були і ті, які казали: "комітетська правка поглинула мою, але я хочу, щоб я виступав по цій правці — від свого імені. Тож, "кому шашечки, а кому — робота".

Деякий театр політичних дій в перший день голосування в парламенті був. За регламентом, спікер був зобов'язаний ставити на підтвердження правки, які не підтримано комітетом — я був в залі до пів на третю ночі. Та наступного дня парламент був повний й проголосував попри застереження експертів, мовляв, закон не пройде.

Пів року обговорень закону про військову допомогу в Конгресі США принесли Україні серйозні наслідки. Пів року роботи Верховної Ради над законом про мобілізацію могли негативно вплинути на ситуацію на фронті? Чи немає негативного відбитка на війні через таку тривалу роботу над законом?

Я можу сказати тільки те, що я знаю і ту інформацію, яку можу дозволити собі сказати. Немає. Називаю публічно озвучені цифри:

Українська армія налічує 1,2 мільйона військовослужбовців.

Воюють, з тих самих цифр, які я читав публічно, приблизно 300 тисяч. Умовно кажучи, ми навіть маємо ресурси для проведення ротацій бойових підрозділів, які безпосередньо знаходяться на лінії зіткнення — на тилові частини. Тому, думаю, що військове керівництво зможе вираховувати цю історію з чисельності якось.

Демобілізація в Україні

15 квітня народні депутати Юлія Яцик та Анна Скороход внесли проєкт закону "Про внесення змін про військовий обов’язок та військову службу щодо проведення демобілізації". Він може бути прийнятим?

Я думаю, що Юлія Яцик і Анна Скороход частіше бувають на фронті, ніж я. Можливо, їм видніше, як відбуваються військові дії, й вони розуміють, як вести війну? Можливо, вони колись замінять собою головнокомандувача? Але особисто я зараз не бачу механізмів щодо демобілізації. А популізм в цей час є неприпустимим.

Але в законі про мобілізацію така норма була. Спочатку комітет відхилив правку про демобілізацію після 36 місяців служби, яка мала б відбуватися без додаткових рішень Ставки. А потім начебто підтримав поправку про демобілізацію за рішенням президента. Чому ця норма була вилучена з закону?

Сирський через прем'єра — публічно звернувся офіційним рішенням Уряду. Він пояснив чому демобілізацію зараз фізично і технічною неможливо провести. Це була закрита нарада і я не можу розголошувати всю інформацію. Але комітет — представники всіх політичних сил — одностайно погодились.

Тобто на вилучення цієї норми наполягало військове керівництво?

На вилучення цієї норми безпосередньо наполягало військове керівництво через рішення Кабінету Міністрів. Тобто є лист від Сирського на прем'єр-міністра. Є рішення уряду, яке було направлено до комітету. Далі були проведені відповідні наради, де були заслухані представники сухопутних підрозділів, представники всіх розвідок, і так далі. Після цих консультацій було прийнято рішення.

А як на вашу думку, правка про демобілізацію взагалі мала шанси на існування в законі?

Не мала. Тобто військове керівництво переконало нас в цій історії. Якби ми розуміли горизонт завершення війни — це одна історія. В ГУР озвучують, що припинення активної фази війни можливе десь у середині 2025 року. А чому не 2026-го чи 2030 року? Тому що цього ніхто не знає. А військове керівництво повинно планувати на мінімум рік-два. Для цього потрібні сили та засоби. Сили – це люди, засоби – це військова технічна допомога або те, що виробляє ОПК.

Я досить часто буваю на фронті. Так, солдати втомились, їм важко. Це треба казати прямо і відверто. Але не скажу, що всі хочуть демобілізуватися. Хтось, звісно, хоче приїхати до рідних, до дітей. Але більша частина не розуміє, як вони можуть демобілізуватися й піти з лінії бойового зіткнення. Хто прийде?

Тому я кажу, в першу чергу про ротацію, яку треба зробити. І так, на мою думку, ротація можлива. В запасі є мінімум 200 тисяч, яких можна замінити на тих, хто перебуває безпосередньо на лінії зіткнення. При цьому, маємо вчити військових і поступово оновлювати підрозділи. Але, як сказав пан Сирський — зрозуміємо це тоді, коли це запрацює. На жаль, поки є випадки, коли військові у тилових частинах йдуть в СЗЧ (Самовільне залишення частини — ред.) після повідомлення про відправлення їх на передову.

Заохочення військовозобов'язаних мобілізуватись в ЗСУ

Які норми в законі заохочують військовозобов’язаних мобілізуватися й йти воювати?

Можемо говорити про такі зміни як грошове забезпечення. Тепер бійці на лінії бойового зіткнення будуть отримувати не 100, а 170 тисяч гривень.

Це зможе потягнути Державний бюджет?

Я не є міністром економіки. Я розумію, що у нас бюджет і "недобюджет". Але кожне прийняття таких норм погоджується з Міністерством фінансів. Я думаю, що, скоріш за все, це буде коштом інших виплат. Ну, десь треба буде, як то кажуть, "затягнути паски".

Загалом на вашу думку, закон сприятиме покращенню результатів мобілізації?

Річ у тім, що основна мета цього закону не лише в покращенні результатів мобілізації. Але й в тому, щоб зрозуміти скільки в Україні військовозобов’язаних.

Ми повинні розуміти, скільки в нас є людей в резерві і так далі. Адже військові цього, в принципі, не розуміють. Мобілізація триває. Та розуміння чисельності військовозобов’язаних, які можуть бути залучені в максимально короткі терміни — відсутнє. Цієї інформації немає.

Наприклад, за даними ТЦК, Україна має 6 чи 10 мільйонів військовозобов'язаних. А в реєстрах, умовно кажучи, бачить десь 2 мільйони. Тож, основна мета цього закону була в тому, щоб ТЦК могли побачити всіх. Мета — в актуалізації даних й запуску автономного кабінету військовозобов’язаного.

Електронний кабінет

Електронний кабінет запрацює з 18 травня. Розкажіть, як саме відбуватиметься актуалізація даних?

Наприклад, є громадяни України, які не знаходяться в базі "Оберіг", але вони знаходяться в різних базах. Зараз ці реєстри об'єднуються між собою аби актуалізувати місцепроживання, місце роботи, освіту, актуалізувати родичів, телефон. Якщо всього цього немає — треба зробити, щоб ТЦК це бачили.

Далі військкомати будуть для себе вирішувати яким чином виконувати мобілізаційний план з урахуванням потреби. Але для цього є вже інші закони. Зокрема, щодо відповідальності…

А що громадянам робити, якщо виникнуть проблеми з електронним кабінетом?

Звертатись до ЦНАПу або йти в ТЦК. Я розумію, що в нас люди психологічно не хочуть йти в ТЦК. Але коли громадянин оновить свої дані в електронному кабінеті — верифікує телефон, адресу проживання — він все одно отримає туди повістку на проходження ВЛК.

Покарання за неоновлення даних

Якщо ми говоримо про військовозобов’язаних, які не захочуть оновити дані в електронному кабінеті чи прийти в ТЦК. Штрафи — дієвий інструмент впливу? Чи допоможуть штрафи пришвидшити процес мобілізації?

Я взагалі вважаю, що механізм зі штрафами точно не буде стимулювати підвищення мобілізації. Тобто, так, він покращить мобілізацію.. Та все одно будуть люди, які зможуть заплатити один-два штрафи, а потім все одно заховатися. Треба розуміти, що люди, які не хочуть воювати все одно будуть шукати як ухилятися.

На мою думку, проблема в іншому. Історія про мобілізаційну кампанію була інформаційно провалена від самого початку. Буцімто, якщо тебе мобілізують — обов’язково вб’ють, а якщо вже вручили повістку — обов’язково відправлять на "нуль".

Та треба розуміти, що на передову потрапляє лише 10-15%. Всі інші мобілізовані — займають посади за купою інших спеціальностей, які на фронті потрібні не менше, ніж у цивільному житті. Потрібні й звичайні бухгалтери, економісти, логісти й електрики. До того ж, жодному командиру не вигідно відправляти на нуль немотивованих людей.

Чи не отримаємо ми постійний потік людей, які будуть сплачувати штрафи за не оновлені дані?

Я не думаю, що це буде системно. По-перше, розмір штрафу збільшується. Мова йде про штрафи у розмірі близько 25 тисяч, близько 50 тисяч гривень. Не кожен зможе сплачувати такі штрафи, які будуть передбачені. Тож, точно не буде потоку штрафів. По-друге, згідно з Адміністративним кодексом, після певного штрафу людина може бути притягнута до кримінальної відповідальності.

Ці штрафи можуть бути оскаржені?

Все може бути оскаржене. Теж саме рішення ТЦК може бути оскаржене, але все це довгий процес. Не думаю, що ми отримаємо багато судових справ. Змагатися з державою таким чином — це як стріляти собі у голову чи повторити долю тих, хто втопився в Тисі. Тому я не думаю, що буде багато позовів. А людина, яка ухиляється — все одно буде ухилятись.

Ми прибрали такі незрозумілі норми як блокування рахунків. Знаєте, до чого це призводило? Хтось кинув клич, що після прийняття закону будуть блокувати рахунки: люди почали знімати готівку. А як пішли розмови про обмеження продажу автівок — почали переоформлювати авто. Це теж маркер: ми одразу бачили, як відреагує суспільство. Обмеження прав щодо користування автівкою залишилось, але все інше було прибрано

В якому випадку людину можуть обмежити у праві керування авто?

"Оберіг" буде поєднаний фактично з усіма реєстрами: демографічним, реєстром водіїв і так далі. Якщо проходять терміни і окремі військовозобов’язані не оновили дані про себе, можливо, буде розпорядження про обмеження керування транспортним засобом. Поки не знаю, як саме це буде працювати.

Ще одне питання стосується того, що ТЦК може надсилати поштою листа про обов’язок оновити дані. У іншому випадку відбувається звернення до суду?

Це так не працює. Вони вносять людину в базу ухилянтів. І коли в такого громадянина перевірятимуть документи, патрульні можуть побачити його у базі. Тоді його зобов’язані примусово доставити до ТЦК.

А що з судовим позовом?

Та ніхто цим не займається. Ви розумієте, який штат повинен бути в ТЦК, щоб формувати судові позови.

Але закон це передбачає. Я маю запитати: чи закон не створить ситуацію, коли суди будуть завалені справами?

Звісно буде. Якщо будуть звернення до суду. Звісно, суди не будуть з цим справлятися. Але ви повинні розуміти, що в цьому новому законі передбачена саме рішення суду без апеляції. Умовно кажучи, коли ТЦК звернуться до суду, скоріш за все, це вже буде якась спрощена форма звернення — автоматизована. І суд одразу буде виносити рішення. Оскарження може бути потім, але людину вже мобілізують.

Одна з дискусій стосується конфіскації автівок. Чи можете роз’яснити це питання для громадян?

Буде підзаконний документ Міністерства оборони. Тобто постанова Кабінету міністрів, яка буде визначати, що це буде робити суд і лише на добровільній основі.

Тобто не може бути такого, що ТЦК зупиняє і каже: "о, у тебе два джипи, давайте ми один забираємо". Такого, в принципі, і зараз не може бути. І з прийняття цього закону цього також не відбуватиметься. Тобто не треба переоформлювати другу автівку.

Ми говоримо саме про автівки. Якщо ж питання про екскаватори чи трактори — якась спецтехніка може бути мобілізованою. Але навіть зараз це регулюється: є постанова Кабінету міністрів щодо мобілізації транспортних засобів. Це чіткий механізм. Заступник міністра оборони Наталія Калмикова пообіцяла, що документ буде прийнято найближчим часом.

Повернення чоловіків з-за кордону

Ви були на зустрічі депутатів з колегами з Бундестагу, на якій обговорювалось повернення військовозобов’язаних з-за кордону. І це вже друга країна, яка готова сприяти цьому процесу. Розкажіть, чи зможе допомогти Німеччина?

Німеччина і Польща готові повертати відповідних військовозобов'язаних відповідного віку. Але для цього потрібні міжурядові домовленості. Конкретний механізм не обговорювався.

Наскільки я розумію, якщо запрацює певний механізм обміну інформацією по реєстрах, Німеччина могла б створити умови, за яких подальше проживання таких громадян в країні стане неможливим.

Але, на мою думку, навіть якщо України почне домовлятися з Польщею та Німеччиною, що певний інструмент обміну інформацією запрацює, це призведе тільки до того, що такі громадяни просто переїдуть в іншу країну.

Тобто немає сенсу намагатись зобов’язати громадян повернутись з інших країн?

Особисто я сенсу не бачу. Колеги з Бундестагу запитали, що потрібно прийняти на рівні уряду для того, щоб відповідна категорія українських громадян поїхала виконувати свій конституційний обов'язок.

А чому вони так кажуть? Вони обурені! І поляки, і німці не розуміють, яким чином під час війни в Україні наші громадяни їздять по Європі. Мовляв, можливо, вони краще будуть їздити на Леопарді, а не на Ламборгіні?"

Світ не розуміє, коли хтось тут воює, а хтось відсиджується в іншій країні. Коли ж говоримо про демобілізацію, це ж про справедливість? То давайте говорити й про справедливість щодо тих, хто тут виконує свій конституційний обов'язок і тих, хто втік.