Мобілізація йде зі скрипом: генерал оцінив норми закону та становище України

Законопроєкт про вдосконалення мобілізації, ухвалений Верховною Радою 11 квітня після трьох місяців розгляду, досі не підписаний президентом. Враховуючи, що лише на початку квітня, з 10-місячною затримкою, Володимир Зеленський наважився підписати документ (надавши йому статусу закону), яким мінімальний вік для мобілізації знижений з 27 до 25 років, є привід для хвилювання. Тим більше, що військові закликали посилити мобілізаційні заходи ще понад рік тому.

Чим загрожують зволікання як у цьому питанні, так і в питаннях допомоги від закордонних партнерів України, "Телеграфу" розповів генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006—2010 рр.) Ігор Романенко.

На думку військового експерта, багатостраждальний законопроєкт було прийнято як мінімум на рік пізніше, ніж потрібно.

"При цьому навіть цей документ не вирішує питання якісної мобілізації, швидкого поповнення рядів бойових бригад на лінії ведення бойових дій. Не вирішується і питання створення резервів. Стратегічних у нас немає, тактичні створюються шляхом переформатування. Але тепер відкривається можливість формувати оперативні резерви хоча б середнього рівня. Що нам необхідно, якщо ми, як заявляв президент, плануємо не тільки оборонятися, але й наступати. Втім, для наступу потрібні резерви стратегічного рівня. Про що, судячи з ситуації, яка складається на фронті, а також з міжнародною підтримкою, говорити поки що не доводиться", – констатує генерал.

Позитивним він вважає те, що після ухвалення відповідного законопроєкту юридично зрушено питання про взяття на облік усіх чоловіків з 18 до 60 років.

"Після того, як закон набуде чинності (через місяць після підпису президента), вони мають протягом двох місяців оновити свої дані в територіальних центрах комплектації (ТЦК) або уточнити їх через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Електронні повістки законодавчо не ввели, електронних кабінетів військовозобов’язаних теж поки що немає. Але запропонували ЦНАП як сервіс, щоб полегшити ситуацію, пов’язану з обліком. Крім того, всі військовозобов'язані повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його на вимогу представників ТЦК та поліції", – зазначає експерт.

На думку Ігоря Романенка, позитивно має вплинути на підвищення призову й підписаний президентом через 10 місяців закон про зниження призовного віку з 27 до 25 років. Це, за словами генерала, дасть десятки тисяч поповнення особового складу. Якщо все, звичайно, нормально працюватиме.

"Зрозуміло, що законопроєкт ухвалили компромісний. Без особливого посилення покарання для ухилянтів, без демобілізації. Новий головком, колишній глава Сухопутних сил генерал Сирський зрозумів, що ситуація складна. Що аудит ВСУ не особливо допомагає розв'язувати питання кадрового забезпечення військ, що воюють", — пояснює експерт.

Він зауважує, що раз у раз лунають заяви, що нам не потрібно поповнення в півмільйона.

"Але не акцентується, що нам терміново треба як мінімум 200 тисяч людей. Адже ситуація на фронті зараз багато в чому визначатиметься тим, яка зі сторін швидше акумулює ресурси. У тому числі людські. Україна тут запізнюється на півтора-два роки – і це стратегічна помилка. Яка посилюється ще й зовнішніми чинниками – проблемами з постачанням необхідних ЗСУ озброєнь та боєприпасів з боку партнерів", – наголошує Ігор Романенко.

За його словами, вже зрозуміло, що Трамп зробив ставку на максимальне підсвічування слабкості Байдена з низки питань. Включаючи питання із зовнішньою допомогою.

"І поки ця ставка спрацьовує. Ну а сценарій "миру" у разі президентства Трампа вже став надбанням громадськості. Він зводиться до того, що Україна віддасть РФ і Крим, і Донбас, не намагаючись їх повернути. І хоча у штабі Трампа запевняють, що інформація Washington Post нібито не відповідає дійсності, насправді такий план є цілком у його стилі. Та й турецький "мирний план" про заморожування конфлікту, "референдуми" на тимчасово окупованих територіях та позаблоковий статус України до 2040 року навряд чи з'явився саме зараз", –– вважає генерал.

Ігор Романенко прогнозує: виділення у потрібних кількостях та у короткі терміни допомоги Україні та виконання мобілізаційних змін відбуватимуться зі скрипом. Тоді як нам відповідне поповнення потрібно було ще вчора.

"Проблемним виглядає звільнення наших строковиків у травні, коли противник, навпаки, лише офіційно набирає 150 тисяч строковиків (з 18 до 30 років, у віці, який найбільше підходить для війни), коли готує резерви в 120 тисяч (вісім дивізій) на сході, явно плануючи влітку нову хвилю наступу. Плюс – у росіян у рази більше озброєнь та техніки. Нехай це не сучасні зразки, а старі, поновлені, але їх багато. До того ж будуть і нові. Минулого року російська економіка перейшла на військові рейки. І якийсь відсоток новинок видасть. За даними закордонних аналітиків, росіяни вже відновили ту кількість озброєнь, з якими вторгалися в Україну понад два роки тому. Загалом ворог зібрав серйозний потенціал", – констатує експерт.

На нас чекають тяжкі місяці, попереджає він. І тут більш ніж недоречними є ігри окремих політсил навколо процесу мобілізації. Особливо коли намагаються стравити військових та цивільних.

"І влада, і опозиція мають спільно шукати шляхи, як вирішити забезпечення Сил оборони України необхідним поповненням – і людьми, і боєприпасами, і озброєннями з технікою. Спроби розгойдати ситуацію зсередини слід жорстко припиняти. Нам потрібні єдність, мудрість та сили, щоби пройти і цей важкий період, і загалом військовий шлях до переможного кінця", – резюмує Ігор Романенко.