Пустеля не утворилась? Як виглядає Каховське водосховище через рік після підриву дамби (фото, відео)

Читать на русском
Автор
1712
Каховське водосховище зараз Новина оновлена 05 червня 2024, 14:50
Каховське водосховище зараз. Фото скриншот Youtube

Наслідки катастрофи складно не помітити

Рік тому прорвало Каховську дамбу унаслідок російського удару. Тоді вода затопила значну частину Херсонської області на півдні України, спровокувавши безпрецедентну екологічну катастрофу.

Експерти побоювались широкого опустелювання, але яка насправді ситуація сьогодні? Про це розповідає NTV.

Через рік після руйнування дамби наслідки катастрофи 6 червня 2023 року широко помітні. Але, за словами екологів, природа дала про себе знати, адже масштабного опустелювання, якого спочатку так боялися, не відбулося.

Експерти екологічної організації Ukrainian Nature Conservation Group (UNCG) захоплюються тим, що зараз на дні колишнього водосховища сформувалась нова екосистема. Організація також не виступає за реконструкцію дамби, адже має певні острахи.

"Це життєво важлива подія для збереження біорізноманіття", — каже біолог. Вода приносить органічний матеріал, який збагачує ґрунт – і омиває насіння рослин. Це сприяє відновленню рослинності. Це створює важливе середовище існування для водоплавних та інших тварин.

Водночас через те, що водосховища вже не існує, а вода тече з Дніпра в бік Чорного моря, через весняну повінь нацпарк "Великий Луг" вперше за 90 років знову буде сильно зволожений як заболочена територія, каже біолог Іван Мойсієнко.

Зазначається, що на дні колишньої водойми розвинувся вербовий ліс у середньому 2,5-3,5 метри.

"Це було цілком очікувано, тому що це дерево-піонер, яке завжди зустрічається в долинах річок на піщаних ґрунтах", — пояснює біолог.

За даними UNCG внаслідок прориву були знищені рідкісні популяції мурашок, рептилій і земноводних, місця гніздування птахів, а також ссавців. Середовище проживання 70 відсотків чорної полівки (Sicista loriger) було затоплено і, отже, втрачено, і існували побоювання, що половина популяції піщаної полівки (Spalax arenarius) також була знищена.

Вчені ще не мають повного уявлення про екологічну ситуацію та шкоду. Ситуація ускладнюється тим, що Росія окупувала значну частину Херсонської області війною проти України.

Проте дослідники не можуть ще вимірювати якість води та фіксувати шкоду повною мірою ще через те, що повінь рік тому також спричинила вимивання та розповсюдження небезпечних вибухових пристроїв із замінованого ґрунту. Організація UNCG каже, що лише коли війна закінчиться, можна буде вивчити повний вплив бойових дій на навколишнє середовище. Але ясно одне: екологічна шкода, завдана війною, виходить далеко за межі падіння зруйнованої дамби.

Нагадаємо, що рік тому в ніч на 6 червня росіянами було зруйновано дамба Каховської ГЕС у пониззі Дніпра. Президент Володимир Зеленський звинуватив Росію в замінуванні та підриві дамби. Натомість очільник Кремля Володимир Путін, який окупував більшу частину території під час своєї війни та анексував Херсонську область, стверджував, що Україна сама зруйнувала дамбу, обстрілявши з ракетних установок.

Добрих 18 кубічних кілометрів води витекло протягом приблизно чотирьох днів і затопило понад 80 населених пунктів на шляху до Чорного моря. Постраждало понад 80 000 гектарів – приблизно площа Берліна. Понад 60 людей загинули та сотні отримали поранення; сотні тисяч втратили свої речі. Загинули десятки тисяч тварин. Близько мільйона людей також втратили доступ до чистої води. У жовтні уряд оцінив збитки приблизно в 12,9 млрд євро.

Раніше "Телеграф" писав, що російське вторгнення задало українській екології збитків на величезну суму. Вона обчислюється у щонайменше 2,4 трильйона гривень та буде тільки зростати під час подальших бойових дій проти російських загарбників.