Можна не повертати: українцям пояснили на пальцях деталі рішення G7 щодо 50 млрд допомоги

В Україні привітали рішення союзників та назвали, які висували їм умови

Лідери країн G7 ухвалили рішення виділити Україні кредит під заставу майбутніх доходів від заморожених російських активів у цих державах. Як тільки рішення буде реалізовано, то Україна зможе отримати 50 млрд доларів, які якщо й доведеться повертати, то лише у кількох випадках.

Рішення офіційно ухвалено лідерами "Великої сімки", сказано у пресрелізі. Це ще один крок на шляху до конфіскації російських активів, заморожених на Заході з березня 2022 року.

Отже, 50 млрд доларів будуть виділені не як кредит, а як фінансова допомога, яка вкрай необхідна Україні у 2024-2025 роках. Повертати ці кошти доведеться, якщо буде отримано доступ до всіх російських активів, або країна-агресор виплатить репарації після війни. Але доти Україна не винна жодного відсотка за цими коштами.

"Це не перший крок по російських активах, і не останній. І так — це було неочевидне рішення навіть ще тиждень тому — ви могли читати статті в Politico, Reuters, Bloomberg ще у вихідні, що угода зривається. Але багато хто працював над підготовкою цього рішення протягом багатьох місяців", — сказав український фінансист Владислав Рашкован.

Він відзначив усіх, хто доклав зусиль до цього рішення країн G7:

• Президент та прем’єр-міністр обговорювали принципи, що Росія має заплатити з керівництвом країн "Великої сімки", ЄС, а також з керівниками міжнародних організацій. Навіть останніми днями Президент порушував питання про рішення щодо активів і в Нормандії, і в Парижі, і в Берліні.
• Прем’єр-міністр під час візиту до США на весняні збори МВФ та Світового банку поставив питання російських активів до центру всіх дискусій із партнерами.
• Голова НБУ Андрій Пишний майже на всіх зустрічах зі своїми колегами з інших центробанків порушував питання щодо використання активів. Аналогічно – Міністр Сергій Марченко, зокрема під час нещодавньої зустрічі міністрів у Стрезі. Юлія Свириденко підтримувала діалог зі своїми колегами і нещодавно була всередині дискусії у Парижі та Берліні.
• Голова Мін’юсту Денис Малюська та його заступник Ірина Мудра ретельно вели цю справу, враховуючи всі юридичні перепони та пояснювали колегам важливість цієї справи.
• Посол України в США Оксана Маркарова, крім щоденної адвокації цього питання, організувала в США важливу багатогодинну зустріч у квітні у Вашингтоні, присвячену замороженим активам.
• Ключовою людиною, на думку фінансиста, став Даліп Сінгх, який відчинив двері для України в це рішення і відкривав її щоразу, коли вона зачинялася (ймовірно, йдеться про американського економічного радника — ред.).

"Зрозуміло, що робота наших адвокатів з громадянського суспільства, які працювали й у Вашингтоні, й в Брюсселі, й в Парижі, й в Берліні, та навіть у Токіо, зіграла свою роль. Знімаю капелюх перед командами, які працювали всі ці місяці та тижні в такому Я, як частина команди, також гордий бути причетним до деяких з цих кроків", — сказав Владислав Рашкован.

Міністр фінансів України Сергій Марченко привітав рішення союзників та назвав його історичним, передає Liga.net.

"Рішення дає нам можливість видихнути. Тому що 2025 рік виглядав досить невпевнено, а зараз ми маємо можливість планувати та спрямовувати ресурс на потреби, які вважаємо пріоритетними. Насамперед це сектор безпеки та оборони. Я вважаю, що це справді історична перемога, тому що це дозволяє нам фактично вже зараз використовувати російські активи на користь України. Хоч би як це звучало, але це саме так і є", — сказав він.

Також Марченко додав, що Україна мала низку умов щодо цієї допомоги: гроші наша країна має отримати у 2024 році, вони мають носити безумовний характер і спрямовувати їх можна на будь-які цілі та потреби країни. Союзники прислухалися, залишилася справа за малим — реалізувати це технічно.

Раніше "Телеграф" розповідав, що члени НАТО не змогли погодити план допомоги Україні на 40 млрд доларів щорічно. Військова допомога для союзників мала стати обов’язковою.