Нові правила в офлайн школах: 10 відповідей про укриття, автобуси та інші складні питання

Сотні тисяч українських дітей залишилися "по той бік екрана" через пандемію коронавірусу та повномасштабну війну з РФ. Прогалини в знаннях і відсутність соціалізації — це лише частина проблем, з якими стикаються учні. Тому Міністерство освіти і науки запустило масштабну ініціативу "Школа офлайн", спрямовану на повернення учнів у класи.

Що чекає на тих, хто не зможе відвідувати освітній заклад? Чи можливі закриття шкіл, які не зможуть виконати нові вимоги? Які нововведення чекають на вчителів? "Телеграф" відповідає на 10 ключових питань цієї ініціативи, яка може змінити майбутнє української освіти.

1. Що таке "Школа офлайн" і яка її мета?

"Школа офлайн" — це комплексна політика Міністерства освіти і науки України, що реалізується у співпраці з віцепрем'єром Михайлом Федоровим. Головна мета цієї ініціативи — повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це дійсно неможливо, створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти.

2. Чому виникла потреба в такій ініціативі?

Останні чотири роки були надзвичайно складними для української системи освіти. COVID-19 та війна негативно вплинули на успішність учнів. Дослідження PISA-2022 показало, що українські діти відстають від однолітків з інших країн на 1,5–2,5 роки навчання.

— Дистанційна освіта — одна з причин появи та поглиблення освітніх втрат в наших дітей. Тож такий формат не може бути довгостроковою стратегією для держави, — пояснює Оксен Лісовий, міністр освіти і науки.

3. Скільки дітей навчаються онлайн і які проблеми це створює?

Нині майже 1 мільйон дітей навчаються онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні та майже 400 тисяч за кордоном. Дистанційне навчання було неминучим, але створило низку проблем.

Українські діти стали вкрай обмежені у соціальній взаємодії. Сидячи вдома перед моніторами, учні втратили можливість повноцінно спілкуватися з однолітками. А це негативно вплинуло на розвиток їхніх "м'яких навичок" — комунікабельності, емпатії, вміння працювати в команді.

Крім того, на заваді навчальному процесу часто стають технічні труднощі. Зокрема, під час знеструмлень, які, на жаль, стали реальністю для багатьох регіонів України, діти просто не можуть долучитися до занять.

Доступ до технологій залишається нерівним. Міністерство освіти визнає, що не всі родини мають можливість забезпечити дітей необхідними гаджетами для повноцінного онлайн-навчання.

І нарешті, в умовах війни виникає проблема безпеки. Коли учні навчаються вдома, практично неможливо гарантувати, що під час повітряних тривог вони своєчасно спустяться в укриття, як це відбувається в школах під наглядом вчителів.

4. Які основні компоненти політики "Школа офлайн"?

Перш за все, йдеться про створення безпечного простору для навчання. Це і будівництво укриттів у школах, і шкільні автобуси для безпечного перевезення учнів, і забезпечення гаджетами тих, хто все ще навчатиметься онлайн.

Другий напрям фокусується на дітях, змушених переїхати через війну. Ідея проста — дати їм можливість вчитися там, де вони зараз живуть, без прив'язки до попереднього місця проживання.

Третій пункт плану — це перегляд системи дистанційних шкіл. На думку МОН, важливо забезпечити безпеку дітей та вчителів, навіть якщо це означає тимчасове закриття шкіл і перехід на дистанційне навчання.

Проте варто розуміти, що сенс призупинення – це можливість відновити роботу. Призупинення дозволяє школі відновити діяльність, коли ситуація зміниться: набрався контингент учнів, змінилися умови, побудовано укриття чи отримано субвенцію для цього. Тобто, призупинення – це механізм тимчасовий.

Окрему увагу приділили дітям на окупованих територіях. Для них розробляють спеціальні підходи, щоб вони могли продовжувати українську освіту навіть у таких складних умовах.

Нарешті, п'ятий напрям стосується школярів за кордоном. Тут завдання — зберегти їхній зв'язок із українською освітою, щоб полегшити майбутнє повернення додому.

5. Як вирішать питання безпеки дітей при очному навчанні?

Держава вже виділила 2,5 млрд грн на будівництво укриттів, особливо у прифронтових областях. Це допоможе захистити учнів і вчителів у разі небезпеки.

Щоб отримати кошти на укриття, громади можуть подати заявку через систему DREAM. Це зручний спосіб швидко розв'язати питання безпеки у своєму районі.

Зараз 57 таких проєктів уже отримали фінансування. Проте потреби значно більші, адже треба побудувати ще 165 укриттів у 8 прифронтових та прикордонних областях.

З джерел "Телеграфу" відомо, що на територіях, наближених до зони бойових дій, будують спеціальні укриття, розраховані на проведення освітнього процесу прямо там. Це зумовлено тим, що удар ворожих ракет може передувати сигналу про небезпеку. Робота школах там здійснюється одразу під землею, і це повноцінні дорогі рішення, які витримують ракетні чи бомбові удари.

Там, де з безпекових причин неможливо побудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць для навчання. На це вже виділено мільярд гривень.

6. Як зміниться система дистанційного навчання?

Водночас влада працює і над покращенням дистанційного навчання. Щоб зробити його ефективнішим, запроваджено нові правила. Тепер у кожному класі має бути щонайменше 20 учнів. Також важливо, щоб школа мала хоча б один клас для кожного року навчання.

Цікавим нововведенням стало групування учнів за особливими категоріями. Тепер діти, які перебувають за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або у прифронтових зонах, навчатимуться у окремих групах. Такий підхід дозволить враховувати специфічні потреби кожної групи.

7. Які можливості надають дітям на окупованих територіях?

Діти на тимчасово окупованих територіях матимуть кілька варіантів продовжити освіту. Одним з таких варіантів є індивідуальний план навчання, також відомий як педагогічний патронаж. Це дозволить учням працювати у власному темпі, отримуючи персональну підтримку від вчителів.

Якщо є технічна можливість, діти можуть продовжувати навчання у дистанційному класі рідної школи. Це допоможе зберегти зв'язок з однокласниками та звичним освітнім середовищем.

У випадках, коли школа тимчасово припиняє роботу, учні будуть мати змогу перейти до іншого класу разом зі своїм вчителем. Такий підхід забезпечить безперервність навчального процесу і збереже соціальні зв'язки.

8. Як вирішать питання освіти дітей за кордоном?

Для дітей, які навчаються за кордоном, впроваджують українознавчий компонент. Щоб не перевантажувати цих учнів, буде впроваджено скорочену освітню програму. Вона буде зосереджена на найважливіших аспектах української освіти та культури.

Діти будуть мати можливість поєднувати очне навчання в країні перебування з дистанційним вивченням українознавчих предметів. Це дозволить їм інтегруватися в нове середовище, не втрачаючи зв'язку з батьківщиною.

Важливим кроком стане перезарахування предметів з іноземних шкіл. Це означає, що зусилля дітей у навчанні за кордоном не будуть марними після повернення в Україну.

9. Що буде з вчителями та зарплатами?

Освітня система також подбала про вчителів, які опинилися у складних обставинах через війну. Для них розроблено кілька варіантів підтримки та продовження професійної діяльності.

Вчителів в жодному разі не будуть просто звільняти. Проте одним з важливих нововведень є створення кадрового резерву. Вчителі, які тимчасово не зможуть працювати за фахом, будуть мати можливість отримувати середню зарплату.

Згідно з джерелами "Телеграфу", середню зарплату будуть нараховувати на підставі попереднього періоду. Тобто, вчителі в резерві отримуватимуть середню заробітну плату, яку вони мали до переведення.

Крім того, педагоги у резерві можуть проходити додаткове навчання та підвищення кваліфікації. Така підготовка допоможе їм бути готовими до повернення до викладацької діяльності, коли з'явиться така можливість.

Для тих вчителів, чиї школи тимчасово не працюють, але які готові продовжувати викладання, буде передбачено можливість переходу до інших закладів освіти. Це рішення залежить від наявності вакансій. Проте відомо, що у Житомирській і Чернівецькій області вже зараз вчителям з інших регіонів готові надавати житло та роботу.

10. Коли очікується впровадження "Школи офлайн" і чи буде світло у школах?

За словами Надії Кузьмичової, проєктної менеджерки "Школи офлайн", частина регіонів уже розпочала реалізацію політик, тож МОН очікує поступову імплементацію вже з нового навчального року.

МОН розуміє, що можуть виникнути певні енергетичні виклики. Зараз є стримані оптимістичні сигнали від енергетичних компаній, але уряд готується до різних сценаріїв. У разі енергетичної кризи, школи можуть стати місцем, де діти зможуть продовжувати навчання в теплі та світлі.

В будь-якому разі школи постараються забезпечити генераторами, якісними системами опалення та іншими необхідними ресурсами.