Чи замерзне Україна цієї зими? В Укренерго не порадували прогнозом

Читать на русском
Автор
1365
Енергосистема страждає як від спеки, так і від морозів Новина оновлена 26 липня 2024, 15:21
Енергосистема страждає як від спеки, так і від морозів. Фото Колаж/freepik

Погода диктує свої правила

Українська енергосистема залишається вразливою до погодних умов. Щойно міцність випробувала аномальна спека, однак попереду — зима. Кліматологи обіцяють холодніший січень, а наслідки російських атак все ще відчутні.

"Телеграф" вирішив дізнатися чи вдасться енергосистемі витримати потенційні пікові навантаження, зважаючи на різкі коливання температур? Та чи готові ми до сценарію, коли після теплого грудня настане морозний січень?

Кожен градус на вагах

Безумовно, завжди як спека (середньодобова температура повітря вище +28°C), так і низькі температури (нижче -15°C) є суттєвим навантаженням на роботу високовольтного обладнання – як магістральних мереж, так і енергоблоків українських електростанцій.

— Зараз, у липні, ми вже відчуваємо нестачу енергії в системі. Поки важко точно спрогнозувати, за яким із прорахованих компанією сценаріїв буде проходити опалювальний сезон, — ділиться з "Телеграфом" пресслужба НЕК "Укренерго".

За їхніми підрахунками, які були зроблені ще у мирний час, зниження стовпчика термометра на 5°C стимулює зростання споживання на 150-200 МВт.

Чи зможе Європа врятувати Україну від блекаутів?

І як би цього не хотілося, ситуація ускладнюється наслідками російських ударів. Внаслідок 8 масованих атак на об'єкти енергетики лише в цьому році, українська енергосистема втратила 9 ГВт виробничих потужностей.

— Для розуміння масштабу – таку потужність споживають влітку Нідерланди, або Словаччина та Латвія, Литва й Естонія разом, — пояснюють в "Укренерго".

Ця втрата призвела до суттєвого дефіциту потужності, який не вдається повністю компенсувати навіть за рахунок імпорту та аварійної допомоги з країн Європи.

Наразі все залежить від інтенсивності подальших російських ударів по об’єктах енергосистеми та успішності Сил Оборони України у протидії цим атакам. А також від обсягу працюючих, відновлених після атак, генеруючих потужностей.

— Чим більшу кількість генерації вдасться "підняти" до зими – тим легше вдасться пройти період холодів, — пояснюють в Укренерго.

За їхніми словами, фахівці також додали міцності високовольтній мережі: поповнили склад високовольтного обладнання та побудували інженерний захист на наших об'єктах, який зараз дозволяє в рази мінімізувати наслідки російських уражень. Багато надій і на переговори з партнерами.

— Наразі також оператори енергосистем ЄС, об'єднані в ENTSO-E, проводять необхідні розрахунки режимів роботи європейської мережі при збільшенні імпортних обсягів з 1700 МВт дозволеної максимальної потужності, — зазначають в Укренерго.

НЕК "Укренерго" прогнозує, що найближчим часом інвестори зможуть побудувати сумарно до 1 ГВт нових генеруючих потужностей. Ці нові потужності мають бути невеликими, до 10 МВт кожна. Але те, що вони будуть розосередженими по всій території країни, підвищить стійкість енергосистеми до атак.

Потрібні мільярди

Для реалізації всіх українських планів потрібні значні інвестиції.

— За розрахунками "Укренерго", протягом 2-3 років українській енергосистемі знадобиться сумарно 3,5-4 ГВт такої генерації, на будівництво якої потрібно 5-6 млрд доларів інвестиції, — зазначають в компанії.

Для залучення цих інвестицій створюються сприятливі умови на ринку електроенергії. Зокрема, НКРЕКП дозволила Укренерго укладати п'ятирічні контракти на допоміжні послуги.

— Тепер інвестор може залучити кредитні кошти під будівництво нових об'єктів, маючи 5-річний договір з "Укренерго", що, по суті, є гарантією окупності його капітальних вкладень, — пояснюють в компанії.

НЕК "Укренерго" визнає, що зима 2024-2025 щонайменше не буде легшою, ніж торік. Попри значні зусилля, повністю уникнути відключень буде складно. Однак, завдяки злагодженим діям енергетиків та підтримці міжнародних партнерів, Україна постарається мінімізувати наслідки енергетичної кризи та забезпечити стабільне електропостачання хоча б для критично важливих об’єктів інфраструктури.