Жодних жінок і чоловіків: чому в СРСР до всіх зверталися "Товариш" або "Громадянин"

Нині в Україні люди називають один одного по-різному. Проте за радянських часів люди зверталися один до одного "товаришами" — воно зрівнювало людей між собою. Через деякий час з’явилося ще одне зневажливе поводження — товариш.

"Телеграф" поділиться, кого і чому так називали за радянських часів. Також ми розповімо, яку спадщину залишила ця традиція після розпаду СРСР.

Це звернення з’явилося досить давно ще в XIV столітті. Тоді купці стали називати одне одного словом, яке походить від тюркських tavar – товар, худобу, майно та еš (іš) – приятель. Таким чином, ці люди виділяли себе за професійною ознакою. Звісно, й стосунки вони вимагали іншого — вони прагнули одне одному допомогти у роботі.

Коли радянська влада зробила це звернення офіційним, вони намагалися передати громадянам це почуття дружнього плеча. Причому зверталися таким чином і до жінок, і до чоловіків, а через терор влади та заохочення стеження людей один за одним у ранні десятиліття існування Союзу воно набуло неприємного відтінку зневаги.

Однак були в СРСР і люди, які не хотіли визнавати себе товаришами решти жителів країни. Це були звані кримінальні елементи. Вони називали один одного "громадянин" або "громадянка", а представників правоохоронних органів — "громадянин начальник". Ті перейняли це звернення і почали так називати всіх, з ким стикалися у своїй роботі.

Після розвалу СРСР у новостворених країнах люди намагаються відродити більш старі звернення один до одного. В Україні приживається "пан" та "пані", проте далеко не на всіх пострадянських країнах навчилися шанобливо звертатися.

Раніше ми розповідали, чому в СРСР був лише один банний день. Також "Телеграф" писав, які купальники носили жінки у СРСР.