Якщо не відновитися швидко, є ризик втрати команди і можливості допомагати дітям - гендиректор "Охматдиту"

Минув місяць відтоді, як російські війська завдали удару по Національній дитячій спеціалізованій лікарні МОЗ "Охматдит" у Києві. Журналісти "Телеграфу" відвідали медичний заклад, щоб дізнатися, як відновлюється його робота після обстрілу і чому важливо поквапитися з тендером на відбудову найбільшої в Україні дитячої лікарні.

Фанера замість вікон

Ще 8 липня коридори лікувальних корпусів були засипані уламками та битим склом. Сьогодні залишилися тільки сліди пошкоджень і відсутність дверей. А от на балконі вибухова хвиля буквально вигнула стіни.

Наталія Петрівна, завідувачка відділення інтенсивної терапії, провела журналістам "Телеграфу" екскурсію по головному реанімаційному залу.

— Ракета влучила 8 числа, тоді ж ми евакуювали хворих. 9-го — оцінювали ситуацію, а 10-11 числа моє відділення переїхало в обласну лікарню. 12 числа ми вже оперували пацієнтів на новому місці. Нам дали лише два дні на переїзд. Інженери провели тестування обладнання, і вже в п’ятницю [12 липня. — Ред.] ми проводили оперативні втручання. А після технічної експертизи приміщень ["Охматдиту"], яка підтвердила їх безпеку, ми повернулися сюди, — згадує вона найважчі для лікарні дні.

Вікна у відділенні інтенсивної терапії постраждали найбільше. Але медики знайшли вихід.

— Подивіться, це наше тимчасове рішення, — Наталія Петрівна показує на спеціальні панелі з ДСП, покриті плівкою. — Звісно, це не ідеальний варіант, але дозволяє дотриматися інфекційного контролю. Це критично важливо для відділення інтенсивної терапії.

Відчинити ці "вікна" на провітрювання, звісно ж, неможливо. Але працює сучасна вентиляція, яка забезпечує постійний приплив свіжого повітря.

Це яскравий приклад того, що зволікати з ремонтом не можна.

— Половина лікарні постраждала, — зізнається Наталія Петрівна. — Повністю зруйновано корпус, де було відділення інтенсивної та еферентної терапії хронічних та гострих інтоксикацій. Там лікували дітей з нирковою недостатністю. Також повністю зруйновано корпус, де було відділення трансплантації кісткового мозку. Зараз воно тимчасово розміщене на базі іншого медзакладу.

У старому корпусі операційні більше не функціонують: там розбиті наркозні апарати та вивернуті вікна. Однак персонал вже запустив операційні в новому корпусі.

Боротьба за життя триває

Працівники лікарні розповідають, що багато пацієнтів, попри атаку, повертаються саме до "Охматдиту". Наталія Петрівна показує сучасне обладнання, яке вже сьогодні забезпечує життєво важливі функції маленьких пацієнтів.

— Тут у нас розташовані консолі з інфузоматами, подачею кисню, моніторами. Ми можемо повністю контролювати всі показники пацієнта. Тут же — апарати штучної вентиляції легень, — показує лікарка.

— Взагалі нам довелося кілька разів переїжджати. Це було непросто, особливо з важкохворими дітьми. Але ми впоралися. Зараз ми розділили територію на дві зони — для старших і молодших пацієнтів. Так нам простіше організувати роботу в нинішніх умовах.

Хоча цікаво, що попри пошкодження, лікарня залишається готовою прийняти більше пацієнтів у разі необхідності.

— Ми зробили все можливе, щоб бути готовими до будь-якого сценарію, — запевняє Наталія Петрівна. — У нас достатньо обладнання та ліків. І найголовніше — у нас є команда відданих професіоналів. Ніхто не залишиться без допомоги.

Головне – не панікувати

— Завідуючи таким відділенням і працюючи з такими критичними пацієнтами, ти не можеш дозволити собі втратити самоконтроль чи панікувати. Війна триває вже не перший рік. Ми завжди готові діяти відповідно до ситуації — чи то надавати невідкладну допомогу, чи ховатися в укриття, — каже Наталія Петрівна про емоційний стан під час повітряних тривог

За її словами, "Охматдит" до обстрілу був найкращою дитячою лікарнею України і залишається такою. Тут унікальне поєднання передового обладнання, сучасних лабораторій та інтелектуального потенціалу лікарів.

— Інколи ми ставимо діагнози, які зустрічаються лише у двадцяти чи двохсот людей у світі. Для підтвердження таких рідкісних випадків ми використовуємо міжнародну експертизу, — з гордістю каже медикиня.

— Коли ти обираєш дитячу анестезіологію, це може зробити людина виключно за покликом серця. Тут ти справді рятуєш життя. На жаль, іноді це не вдається, але наша головна мета і місія — боротися за кожну дитину до останнього, – говорить Анна Мачужак, лікарка-анестезіолог НДСЛ "Охматдит".

Медики з важкими пораненнями рятували дітей

Журналісти "Телеграфу" також зустрілися з генеральним директором лікарні Володимиром Жовніром, щоб дізнатися про плани відновлення роботи "Охматдиту" після ракетного удару.

Володимир Аполлінарійович проводить нас своїм кабінетом, який також постраждав від обстрілу.

— Подивіться на ці ікони. Вони впали на підлогу під час вибуху, але жодне скло не розбилося. А прапор України так і залишився стояти. Це символічно, — зазаначає директор.

Жовнір пояснює, як вдалося уникнути жертв серед дітей. Лікарі та медсестри суворо дотримувалися правил безпеки. Обов'язково були захищені двома стінами і не покидали дітей посеред операції. Медики ризикували своїми життями, щоб захистити маленьких пацієнтів.

— Зараз у нас п'ятеро важкопоранених співробітників. У когось відірвана частина тіла. На жаль, одна лікарка загинула у відділенні, де були діти. Ще двоє у важкому стані — завідувачка відділення та головна медсестра. Вони робили все для безпеки дітей. Якби моя воля, я б нагородив кожного, хто був тут під час вибуху. Жоден не втік, не злякався.

Директор також поділився особистими переживаннями.

— Коли пролунав вибух, моїм першим почуттям був жах — не за себе, а за дітей. Я боявся побачити багато загиблих. — розповідає Володимир Жовнір. — Але стався дивовижний збіг обставин. Всі встигли сховатися буквально за 30 секунд до вибуху. У мене навіть є фото: на одному діти спокійно сидять, а на наступному — вже все в руїнах.

— Цей корпус ще не працює, той — частково. А ось цей вже практично відновив роботу. Я б залишив ось ці сліди від обстрілу на фасаді як нагадування про те, що ми пережили, — він показує руйнування, завдані російськими окупантами.

Швидке відновлення — пріоритет для "Охматдиту"

Володимир Жовнір відповів на запитання "Телеграфу" з приводу скандалу, викликаного тендером на відновлення лікарні.

— Лікарня — у великому стресі. Ми дійсно поспішаємо з відновленням, але це вимушена необхідність. Якщо ми не відновимося швидко, виникає ризик втратити команду та можливість надавати допомогу дітям, — переконаний він.

За його словами першочергова мета — якнайшвидше створити нормальні умови для дітей. Персонал хоче, щоб лікарня працювала не гірше, аніж до ракетної атаки. А в ідеалі — навіть краще.

— Загалом було зібрано близько мільярда гривень. Приблизно 300 мільйонів надійшло безпосередньо на рахунок лікарні, ще 370 мільйонів — на рахунок благодійного фонду, і близько 300 мільйонів — через платформу "United24", — пояснює директор.

На казначейському рахунку лікарні вже лежить близько 300 мільйонів гривень. Найближчим часом благодійний фонд також переведе всі зібрані ним кошти.

Директор запевняє у цільовому використанні пожертв. Говорить, що проблема виникла у комунікації.

— Хочу подякувати всім, хто робив донати і переживає за відновлення лікарні. Запевняю, що всі зібрані кошти будуть витрачені виключно на потреби "Охматдиту". Міністерство охорони здоров'я формує наглядову раду для забезпечення прозорості процесу проведення торгів. До неї увійдуть представники будівельних компаній та нашої лікарні, — розповідає Володимир Жовнір.

Директор зазначив, що питання кандидатури представника від лікарні обговорюють. Це буде відкритий процес, в якому зможуть взяти участь не лише працівники закладу, а й усі зацікавлені сторони та громадськість.

Нагадаємо, днями спеціалісти Охматдиту провели першу трансплантацію нирки після ракетного удару.