Доїдати все і носити старі речі: які звички з часів СРСР досі псують життя українцям

Життя за часів СРСР залишило свій відбиток на багатьох українцях. Зокрема, це стосується звичок, які були притаманні жителям "совка".

Попри те, що українці вже понад 30 років намагаються вибудувати нове суспільство, дехто й досі дотримується цих звичок. Ба більше, це роблять навіть ті, хто народився вже у незалежній Україні.

"Телеграф" розібрався, які звички з радянських часів і досі побутують серед українців. І хоч таких було чимало, варто виділити 5 з них.

Звичка доїдати все

В СРСР дітей змалечку привчали все доїдати до кінця. Ця звичка спровокована постійною нестачею продуктів та бажанням надовго втамувати голод. Ніхто не замислювався над тим, що примушення доїдати все може призводити до розладів харчової поведінки.

У ті часи борщ могли їсти протягом декількох днів, поки той не закінчиться. Траплялося навіть таке, що люди їли не дуже свіжі продукти, лиш би їх не викидати.

Відкладати усе найкраще на потім

Жителі СРСР переважно жили в очікуванні гірших часів, а тому усе найкраще відкладали на потім. До прикладу, нові сервізи десятиліттями стояли у сервантах на показ, а кави або чаю з них так ніхто й не пив, а речі десятиліттями покривались пилом.

Ця звичка стосувалася і продуктів. Так, цукерки ховали для чаювання гостей. А найкращий одяг носили лише на великі свята. Меблі покривали пледами, аби ті довше виглядали новими.

Звичка носити вдома старі речі

Крім того, що жителі СРСР постійно відкладали новий одяг на потім, вони ще мали звичку вдома носити старі речі. Дуже часто це було просто ганчір'я, яке варто було б уже викинути.

Типовий домашній гардероб складався із розтягнутих треників і заношеного халата. Багато хто і досі дотримуються цієї звички.

Вирішувати усе "по блату"

Люди, які мали "своїх знайомих" в тій чи іншій сфері, вирішували всі питання "по блату". Якщо українці мали знайомого комірника, то вони гарантовано отримували дефіцитний товар за окрему подяку.

Такий спосіб залагоджувати справи плавно перекочував у незалежну Україну. Й досі дехто навіть за дрібну послугу несе шоколадку чи каву, аби "підкріпити" дружні відносини.

А що скажуть люди?

Радянські люди були глибоко переконані, що чужа думка важливіша за власну. Було заведено переживати, що ж подумають про неї колектив, сусіди, родичі.

Часто це призводило до того, що люди обмежували себе у словах чи вчинках, відмовлялись проявляти себе та жити вільно. Досі багато з нас бояться осуду.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, які були три популярні міфи про їжу в СРСР. Що цікаво, вони існують досі.