Українські прізвища, які в давнину давали незаконнонародженим дітям: перевірте своє

Читать на русском
Автор
Микола Пимоненко, «Жнива на Україні», 1896 Новина оновлена 18 листопада 2024, 17:57
Микола Пимоненко, «Жнива на Україні», 1896. Фото з відкритих джерел

Поширеною практикою було утворення прізвищ від імені матері

Історія українських прізвищ сягає глибини століть та розкриває чимало цікавих фактів про наше минуле. Перші офіційні прізвища з'явилися в документах XIV-XV століть, коли представники суспільної верхівки потребували чіткої ідентифікації для юридичних дій.

Масове надання прізвищ простому люду розпочалося після 1632 року за ініціативи київського митрополита Петра Могили. Саме він доручив парафіяльним священникам вести метрики народжених, одружених та померлих, пише мовознавець і дослідник антропоніміки Юліан Редько у своїй праці "Сучасні українські прізвища".

Особливу увагу привертає система надання прізвищ незаконнонародженим дітям. При хрещенні таким дітям давали ім'я за святцями, а по батькові та прізвище формували від імені хрещеного батька. Траплялися випадки, коли батько зганьбленої дівчини погоджувався надати внуку своє прізвище – тоді для новонародженого робили виняток.

Одним із характерних прізвищ для позашлюбних дітей було "Покривтюк". Втім, до наших днів воно майже не збереглося, оскільки впродовж поколінь трансформувалося у "Кривтюк" або "Кривдюк".

Поширеною практикою було утворення прізвищ від імені матері. Так з'явилися: Мотренко, Настенко, Химчук, Кулинич, Олянчин, Гануляк, Катеринюк. Також використовувалися варіанти: Маріччак, Марусяк, Маруняк, Маріяш, Марунчак.

Цікавий спосіб формування прізвищ полягав у скороченні прізвища ймовірного батька. Наприклад, Четвертинський перетворювався на Вертинського, а Калитовський ставав Литовським.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, про українські прізвища, які захищають від нечистої сили. Такі прізвища давали не лише сміливим людям, а й боязким.